"Російська Федерація розмістила єврооблігації на $1,75 млрд", - повідомила Москва.

Це – перший вихід Мінфіну РФ на зовнішні ринки за майже три роки. Провладні російські ЗМІ говорять про тріумфальне повернення Росії на фінансові ринки. На перший погляд, випуск вдалий, але тільки на перший. Автор VoxUkraine Світлана Русакова подивилася пильніше на "російське повернення" і з'ясувала, що з ним не так.

* * * * *

Окрім політичної ізоляції, санкції США та ЄС ізолювали Росію і фінансово, обмеживши її доступ на ринок міжнародного капіталу.

Таким чином, Росія опинилася в ситуації, коли на тлі падіння світових цін на нафту і газ розраховувати можна в основному на внутрішнє фінансування. Ще в 2012 році корпоративний сектор РФ залучав на міжнародному ринку близько 40 млрд доларів.

У 2015 році було укладено лише п'ять угод із залучення іноземного капіталу на суму 5 млрд доларів.

За оцінкою Центробанку РФ, зовнішній борг станом на 01/04/16 становить 516,1 млрд доларів, що є мінімальним значенням за останні 5 років. Цьому сприяла низька сума нових запозичень на тлі триваючих виплат за раніше залученими зовнішніми боргами.

Російський уряд заявив, що зміг розірвати "зачароване коло" і залучити до РФ зовнішнє фінансування, розмістивши євробонди на $1.75 млрд, причому 70% надійшли з закордону.

Та чи є це правдою? Чи можна говорити про прорив блокади зовнішнього фінансування РФ?

Востаннє РФ проводила розміщення суверенних бондів у вересні 2013 року. Вперше повернутися на міжнародний ринок з розміщенням суверенних облігацій після введення фінансових санкцій РФ спробувала в лютому 2016 року. Мінфін РФ розіслав пропозиції на надання в 2016 році послуг з розміщення облігаційних позик 25 іноземним банкам і 3 місцевим.

Саме розміщення суверенних бондів почалося тільки 23 травня 2016 року, причому агентом з розміщення замість традиційної групи, що складається з декількох найбільших іноземних банків, виступив російський ВТБ. В інформації про випуск окремим пунктом зазначалося, що це розміщення не порушує санкцій США / ЄС.

Однак на обіг облігацій на вторинному ринку санкції вплинули.

Незважаючи на те, що суверенний бонд був випущений за англійським правом, в процесі розміщення до останнього дня залишалося відкритим питання щодо способу його обігу.

Як правило, вільний обіг єврооблігацій відбувається в міжнародних системах Euroclear, Clearstreem і Crest. Через ці системи інвестори в будь-який момент мають доступ до своїх активів, отримують всю необхідну інформацію від емітентів і, найважливіше, всі платежі. Міжнародні системи відстежують, щоб транзакції не порушували існуючі санкції щодо емітентів, бо за порушення на них можуть бути накладені штрафні санкції. У 2014 році Clearstreem заплатив 152 млн доларів казначейству США за порушення санкцій, введених США щодо Ірану.

Тому попри відсутність прямої заборони міжнародні системи відмовилися забезпечувати обіг російських бондів.

В результаті у РФ з'явився перший суверенний бонд, номінований в доларах США, який має обіг тільки в Національному розрахунковому депозитарії Росії. У проспекті емісії написано про відсутність гарантій на обіг в будь-яких інших системах.

Що стосується параметрів розміщення, то, на перший погляд, все дуже непогано: орієнтовний рівень прибутковості був заявлений в діапазоні 4,65% -4,9%. За даними агента розміщення ВТБ, книга заявок станом на середину дня 24 травня досягала 6,3 млрд доларів, що більш ніж втричі перевищувало планований обсяг випуску. До вечора того ж дня було оголошено, що Росія розмістила 10-річні бонди в обсязі 1,75 млрд доларів з прибутковістю 4,75%.

Однак деякі деталі говорять про те, що розміщення було невдалим, і РФ, як і раніше, не може розраховувати на міжнародні ринки капіталу для залучення великих коштів. А саме:

1. Подовження терміну прийому заявок від інвесторів

Термін збору заявок був збільшений з 1 до 2 днів. Як правило, подовження терміну прийому заявок застосовується для того, щоб додатково зателефонувати інвесторам і зацікавити їх взяти участь у випуску.

Успішні випуски не потребують додаткового часу.

2. Не надто великий попит  

Книга заявок склала 6,3 млрд доларів, перевищивши обсяги випуску в 3,6 раза. Чим більше перепідписана книга заявок, тим вищий попит з боку інвесторів. На перший погляд, це успіх для Росії, але насправді попит на російські бонди не був дуже великим.

Потрібно враховувати, що інвестори завжди збільшують заявки, щоб бути впевненими, що отримають бажану кількість облігацій при їх розподілі. Тому

при розміщенні успішних випусків сума заявок може перевищувати реальний інтерес і в 10 разів.

Наприклад, книга заявок на бонди Аргентини, яка має набагато менший кредитний рейтинг, а розміщувалась на суму в 10 разів більше, була перепідписана майже в 4,5 рази.

Тому казати про шалений попит на російські облігації недоречно.

3. Визначення рівня прибутковості в середині заявленого діапазону.

Історично при своїх розміщеннях РФ встановлювала прибутковість нижче заявленого діапазону. Якщо євробонди дійсно користуються попитом у інвесторів, то вони подають кілька заявок із зниженими рівнями прибутковості, чекаючи, що на вторинному ринку прибутковість опуститься ще нижче.

Ще одним неприємним сюрпризом даного розміщення стала відмова Barclays включати цей євробонд до свого індексу. Поки невідомо, чи наслідуватиме цей приклад JP Morgan.

В цьому випадку бонд не буде цікавий індексним інвестиційним фондам, які формують свої портфелі на їх основі. Всі попередні випуски суверенних бондів РФ до цих випусків включено.

В цілому можна припустити, що даний євробонд буде низьколіквідним через особливості розміщення та обігу, перераховані вище, і попри заяви з Москви про залучення іноземного капіталу

він матиме обіг переважно серед внутрішніх, російських інвесторів та ігноруватиметься міжнародними інвесторами.

Отже, якщо метою було показати, що формально у РФ є можливість випускати євробонди, то вона була досягнута, але якщо метою було повноцінне повернення на ринок міжнародних капіталів, то цього не сталося.