Євросоюз надсилає нового посла до Києва: що зміниться для України

Європейська служба зовнішніх дій остаточно визначилася з тим, хто замінить Яна Томбінського на посаді глави представництва Європейського Союзу в Україні.

Вже цього року новим послом стане француз італійського походження Хюг Мінгареллі, що переміг інших кандидатів у внутрішньому "змаганні".

А посол Томбінський вирушить з Києва до іншої, важливої для нас європейської країни. Та про це – трохи далі.

Важливо, що від’їзд з України не є ані "покаранням", ані "заохоченням" Томбінського. Ротація планова.

Нинішній посол ЄС працює вже 4 роки – від літа 2012-го. Його попередник Жозе Мануел Пінту Тейшейра працював з 2008 по 2012, Ієн Боуг перед ним – з 2004 по 2008.

Та спершу розберемося, хто невдовзі очолить місію Євросоюзу в Україні.

Добре забуте старе

Від 2012 року Хюг Мінгареллі відповідає в зовнішньополітичній службі ЄС за "гарячий" регіон Середземномор’я.

Включно з Сирією, де триває повномасштабна громадянська війна, та Лівією, значна частина якої перебуває під контролем терористів. Назва його офіційної посади звучить як "керуючий директор ЄС у питаннях Північної Африки, Близького Сходу, Аравійського півострова, Ірану та Іраку".

Здавалося б – жодного зв’язку з Україною.

Але ті дипломати та експерти, хто тривалий час працює в тематиці ЄС, добре пам’ятають франко-італійця, що опікувався нашою державою у брюссельських інституціях. З 2002 по 2010 рік (з нетривалою перервою в 2007 році) Україна входила до його сфери відповідальності.

Більше того, він стояв у витоків Угоди про асоціацію Україна-ЄС – до кінця 2010 року Мінгареллі був головним переговірником з боку ЄС щодо "нової посиленої угоди" - саме так вона називалася від початку.

А тому – вже зараз, на старих спогадах, можна скласти певне враження про майбутнього посла ЄС в Україні.

Якщо говорити дипломатично, то ми би обмежилися двома словами – стриманий оптимізм.

Після поляка Томбінського, який розмовляє українською і має не лише робочу, а й особисту зацікавленість у зближенні України з ЄС, не варто очікувати, що новий посол сподобається всім без винятку.

Та й старий досвід додає скепсису: до середини 2008 року, коли Україна та ЄС обирали форму нової угоди, Єврокомісія (і Мінгареллі, який її представляв) певний час не хотіла, щоби в її назві було слово "асоціація".

Однак часи змінюються; відтоді змінилися і Європа, і Україна, тому старий досвід не завжди є показовим.

Та й переговори по угоді за той час, коли ними керував Мінгареллі, мали досить непоганий прогрес.

Зрештою, дипломатія часто залежить від персональних відносин, а тут новому послу не доведеться довго входити в тему.

Хюг Мінгареллі добре знайомий із Костянтином Єлісєєвим, який був його головним контактом з української сторони до початку 2010 року. А далі, коли Єлісєєв став послом України при ЄС, його місце в переговорній групі обійняв Павло Клімкін.

Та й Порошенко, який був главою МЗС наприкінці 2009 та на початку 2010 років, в той період мав нагоду познайомитися з Мінгареллі.

Нові люди – нові можливості

В зовнішній політиці ЄС є неофіційний поділ зон відповідальності.

За цим неписаним правилом єврокомісар Йоганес Ган опікується Україною, а глава зовнішньополітичної служби ЄС Федеріка Могеріні не надто переймається нами, але частіше спілкується з Росією.

А ще серед ключових зон відповідальності Могеріні – країни Північної Африки та Близький Схід.

Тобто – саме те, чим займається Хюг Мінгареллі протягом останніх 4 років.

Не дивно, що італійка Могеріні та її підлеглий Мінгареллі надто часто працюють разом.

Тому є підстави сподіватися, що цей контакт не перерветься і після призначення європейського дипломата до Києва, а Україна матиме новий канал зв’язку з керівником зовнішньополітичної служби ЄС.

Адже в нинішній складній ситуації, коли Росія активно працює в інформаційному полі не лише у нас, але й в Євросоюзі, важливо не лише донести інформацію про реальний перебіг подій до європейських лідерів – треба також, щоби вони довіряли джерелу цієї інформації.

Римський Томбінський

На нинішнього посла ЄС в Україні, як кажуть джерела, чекає нове закордонне відрядження. Ян Томбінський очолить представництво Євросоюзу в Італії.

В "тусовці" відомо, що він розраховував на іншу посаду, в Брюсселі – в центральному апараті європейської дипслужби (і для України таке призначення було би бажаним), однак нинішня посада також точно не є "засланням".

Переїзд з Києва на іншу посольську посаду вже став традицією - його попередник Жозе Мануел Пінту Тейшейра, залишивши Україну, став послом ЄС у Кабо-Верде.

Та хотілося б зазначити іншу закономірність.

Україна традиційно "радикалізує" послів ЄС.

І Томбінський, і Тейшейра під кінець свого відрядження до Києва стали відвертішими в оцінках дій та бездіяльності влади.

І така відвертість – особливо нині, коли влада декларує свою проєвропейськість – є вкрай потрібною. На жаль, в нинішній ситуації на офіційний Київ не лише можна, але й треба тиснути, вказуючи на його помилки.

Тому лишається сподіватися, що Хюг Мінгареллі зможе пройти цей шлях екстерном і переконати навіть скептиків у тому, що він підтримує Україну та підтримує зміни в Україні. Чи так це – побачимо дуже скоро.

Автор: Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"