Цього тижня міністри оборони країн НАТО на зустрічі в Брюсселі узгоджували рішення, які визначать дії Альянсу у найближчі роки. Офіційно їх затвердять на саміті у Варшаві на початку липня, проте вже зараз можна говорити про нову стратегію НАТО: зміцнення оборони своїх східних кордонів.

Офіційно у НАТО заявляють, що збільшення сил у Польщі, країнах Балтії та Чорноморському регіоні, а так само – в Середземномор’ї не спрямоване проти будь-якої держави.

Проте у неофіційних розмовах представники керівництва НАТО називають два основних виклики – дестабілізуюча політика Росії на сході і південна загроза з Африки.

Та й командувач сухопутних сил США Бен Ходжес нещодавно публічно визнав, що НАТО змінює стратегію.

Якщо раніше йшлося про стратегію страхування союзників у Європі, то тепер НАТО перейшло до стратегії стримування агресії РФ.

Останні два роки, після саміту в Уельсі, у НАТО працювали над втіленням Плану дій щодо забезпечення готовності (Readiness Action Plan) і зміцненням сил стримування і оборони. Було втричі збільшено чисельність сил швидкого реагування – до 40 тисяч військових. Створена група надшвидкого реагування чисельністю 5 тисяч військових, яка протягом 48 годин може бути розгорнута у будь-якій точці Європи.

Альянс створив вісім нових малих штаб-квартир у східних країнах, завдання яких – координувати пересування техніки, проведення навчань і накопичення необхідного обладнання.

Тепер настала черга розміщення додаткових військових сил на східному фланзі.

Саме ця тема була однією з головних на міністерській зустрічі у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі.

Чотири батальйони біля кордонів з РФ

Міністри узгодили рішення про розміщення чотирьох багатонаціональних батальйонів у Польщі, Естонії, Литві та Латвії. Вони стануть одним з елементів програми швидкого реагування НАТО.

Наразі їхнє конкретне місце розташування та комплектація ще розробляються. За словами посла США при НАТО Дугласа Люта, чисельність кожного з чотирьох батальйонів складе 800-1000 осіб, які будуть змінюватися раз на шість місяців. Вони матимуть на озброєнні важку техніку.

Основний внесок у формування батальйонів, за словами американського міністра оборони Ештона Картера, зроблять США, Британія та Німеччина. "Проте я очікую, що цими країнами перелік не обмежиться. Це важливі зобов’язання союзників щодо політики стримування", - сказав він.

Один із високопосадовців НАТО, що спілкувався з "Європейською правдою" на умовах анонімності, повідомив, що

нові батальйони НАТО у країнах Балтії та Польщі можуть з’явитися вже у 2017 році.

"Якщо реально дивитися на речі, то розгортання можливе на початку наступного року. Розгортання багатонаціональних сил – це надзвичайно складний процес", - додав він.

Слід відзначити, що цього тижня Естонія, Латвія і Литва підписали з НАТО нову угоду на підтримку місії повітряної поліції НАТО та інших заходів в регіоні Балтійського моря.

Угода сприятиме створенню нових можливостей для повітряних навчань у Балтійському регіоні.

НАТО збільшує присутність у Чорному морі

Окремою темою переговорів міністерського засідання була ситуація в Чорноморському регіоні. За останні два роки НАТО збільшило кількість навчань у Чорному морі і запровадило місію повітряної поліції.

Минулого місяця США запустили в Румунії протиракетний щит НАТО. Тепер у Брюсселі ухвалили рішення збільшувати наземну військову присутність, зокрема, розглядається питання створення багатонаціональної бригади у Румунії.

Цю пропозицію внесла румунська сторона, яка наголошує, що створення подібного підрозділу покращить координацію у проведенні навчань у Чорному морі.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг, коментуючи це рішення на міністерській зустрічі в Брюсселі, заявив, що НАТО не прагне до конфронтації з Росією, але підкреслив, що Альянс захищатиме союзників від будь-яких загроз.

"Ми вживатимемо спеціальних заходів зі зміцнення нашої оборони і стримування в Чорноморському регіоні. Це чіткий сигнал: якщо хтось із наших союзників буде атакований, весь Альянс реагуватиме", - сказав він.

Нова допомога для України

Українське питання у штаб-квартирі Альянсу розглядали на окремій зустрічі – у форматі Комісії Україна-НАТО.

Підсумок зустрічі: Альянс оголосив про схвалення нового "всеосяжного пакету допомоги" для України.

Цей пакет включатиме консультації та практичну допомогу у сфері логістики та стандартизації, військово-технічної співпраці, кіберзахисту, медичної реабілітації, стратегічних комунікацій.

Варто відзначити, що не йдеться про надання або продаж Україні озброєння. Столтенберг окремо нагадав, що НАТО як організація не займається продажем озброєння і не бере участі у процесі його розподілу, та й країни члени (принаймні, на цій зустрічі) не взяли на себе таких зобов’язань.

"Окремі країни НАТО можуть мати такі угоди, але про це я не можу нічого сказати, це відбувається на двосторонній основі", - зазначив він.

Генсек НАТО підкреслив, що новий пакет допомоги спрямований на створення більш ефективних і дієвих оборонних структур в Україні і посилення цивільного контролю над ними.

Міністр оборони України Степан Полторак, який представляв Україну на засіданні комісії, також представив новий Стратегічний оборонний бюлетень – план реформування оборонної сфери, який розроблявся разом із фахівцями НАТО.

За інформацією "Європейської правди", підготовка цього документа виявилася непростою – Генштаб та Міноборони тривалий час не могли розподілити зони відповідальності, і лише у травні, за посередництва Альянсу, компроміс було знайдено.

Цієї середи документ здобув підтримку міністрів оборони країн-членів НАТО.

Картер після засідання назвав презентацію бюлетеня "блискучою" і відзначив, що "міністри впевнилися, що реформи в Україні триватимуть".

Саме цей документ і визначить напрямки, в яких Україна отримає допомогу Альянсу – і консультативну, і фінансову.

Полторак відзначив, що пакет допомоги включатиме "стратегічно важливі для нашої країни напрямки", необхідні для завершення оборонної реформи до кінця 2020 року.

"Ми вже здійснюємо проекти в рамках трастових фондів, які ми створили для України. Ми також розробляємо нові проекти, в тому числі у сфері протидії гібридній війні і виявлення вибухових пристроїв", - доповнив його Столтенберг.

Вирішальний саміт у Варшаві

На міністерський зустрічі також говорили про кіберзагрози, які стали частиною гібридної війни.

У НАТО офіційно визнали кіберсферу "оперативним простором", який так само, як наземний або повітряний простір, потребує додаткового захисту.

Та ключове повідомлення у звіті Альянсу за минулі два роки стосуватиметься не протидії хакерським атакам і не допомоги Україні.

Головне – те, що почав змінюватися підхід союзників до фінансування власної безпеки.

Країни Альянсу, схоже, припинили економити на обороні. Вперше за багато років зріс сукупний оборонний бюджет НАТО.

Поки що збільшення – не радикальне. У 2015 році зростання склало близько 1,5%, або $3 млрд. Враховуючи збільшення потенційних загроз, більшість членів НАТО мають і в подальшому збільшувати оборонні бюджети, доводячи їх до 2% ВВП, як того просить Альянс.

Усі перелічені узгоджені рішення будуть офіційно затверджені на вищому рівні на саміті НАТО у Варшаві 8-9 липня.