Київ. Травень 2016 року. Дівчина на ім’я Олександра прийшла до приватного закладу, у якого буда медична ліцензія, щоб відвідати інфрачервону сауну. Під час сеансу Олександрі стало зле і вона вирішила звернутися за допомогою до персоналу. Персонал допоміг дуже радикально: Олександрі залили очі і носоглотку нашатирем. Після цього інциденту у дівчини на декілька днів відібрало зір і мову. 

Якщо провести своє власне опитування серед друзів та знайомих, то можна дізнатися масу варіантів, як треба діяти після вищезгаданого інциденту.

Найпопулярніша версія – написати скаргу в соцмережі, додати декілька ефектних фотографій, попросити лайків та репостів.

На другому місті – спалити до біса той приватний заклад.

Далі – пошукати зв’язки, через кого можна вирішити питання.

І, увага, на четвертому місці – звернутися за допомогою до правосуддя.

Іншими словами, в нашому суспільстві дуже популярно відмовлятися від захисту своїх прав. А це тягне за собою безкарність та вседозволеність у всіх сферах. В результаті чого маємо ось такі приватні заклади, котрі позбавлять тебе зору і з панського плеча запропонують компенсацію 500 гривень.

Владислав Білоцький, адвокат, управляючий партнер АБ Владислава Білоцького

Після таких опитувань і результатів слабо віриться у те, що у адвокатів є хоч якась робота. Тим не менш, Владислав Білоцький, управляючий партнер однойменного адвокатського бюро,  запевняє, що українці таки захищаються:

- Доля правди у ваших словах дійсно є, мало хто наважується захищати свої права у суді. І в даній ситуації мені зовсім не подобаються дії нинішньої влади, які направлені на змішування з брудом судової системи. Як юрист, за свою 12-річну кар’єру я бачив всього 1-2 незаконні рішення. І рішення не на вашу користь, скоріш за все, свідчить про низький рівень підготовлених вами документів та непереконливість позиції, яку ви намагаєтеся донести. Той, хто вже надумав звертатися за професійною допомогою, в більшості випадків йдуть до кінця. У нас, у юристів, частіше зустрічається інша проблема: до нас звертаються тоді, коли вже все погано. Наприклад, коли людина вже звернулася до суду самостійно, зробила вже кучу помилок, програла одну або дві інстанції, і прийшла до тебе, щоб ти все виправив: "тижюрист".

Можна провести дуже вдалу аналогію з новою технікою. Людина прочитає інструкцію вже після трьох невдалих спроб скористатися покупкою. А вже коли якась деталь відламається, то це вже точно пора читати інструкцію!

В Україні частішають такі приємні для юристів випадки, коли людина звертається за допомогою або консультацією одразу після порушення прав. В таких ситуаціях спеціаліст може контролювати кожний крок клієнта, звести до мінімуму стратегічні і тактичні помилки в правовому захисті. Правда, частіше за все, це люди, які вже раніше зверталися за допомогою юристів і їм було надано кваліфіковану допомогу.

У Олександри, дякувати Богу, зі здоров"ям все налагодилося. Одразу після інциденту, як тільки Олександра прийшла до тями, вона звернулася до того ж самого закладу з питанням про компенсацію. Отримавши скромне "вибачте", обурена та травмована клієнтка звернулася до адвоката Білоцького.

По словам Владислава, вони вже допомогли Олександрі відкрити кримінальну справу, а зараз готуються до захисту її прав у цивільному судочинстві. Крім того, вони займаються позбавленням медичної ліцензії вказаного закладу.

Логічно запитати, чи може українець захищати в суді свої права, які прописані безпосередньо в Конституції? Виявляється, що захищати права в суді можна, але: в будь-якому і в ніякому суді одночасно. Такі собі норми Шредінгера. Конституцією закріплені так звані "норми прямої дії". На практиці ж, під кожну норму Конституції існує ціла віха законів та інших нормативно-правових актів, в яких розкривається принцип роботи норми. Отже, захищаючи себе в будь-якому суді, ви використовуєте своє конституційне право на суд (Стаття 55 КУ: Права і свободи людини і громадянина захищаються судом).

Але сам судовий процес регулюється вже іншими актами – процесуальними кодексами.

Мабуть, дуже цікаво послухати думку адвоката на тему, чому ж українці не читають Конституцію? Адвокат Білоцький відповідає так:

- Не читають, тому що не хочуть. Не можна змусити коня пити воду. Конституція – скелет правової системи. Звичайно, щоб захистити себе повноцінно, знати тільки її норми недостатньо. Але українцям необхідно мати хоч якусь уяву про цей скелет, а решту довірити юристам та адвокатам.

Кампанія #АЩОЯКЩО триває вже декілька місяців. В соцмережах людям жартома подають конституційні статті. На вулицях міст висять білборди, які зазивають українців прочитати Конституцію. Проводяться різноманітні активності, у яких є одна глобальна ціль – зробити Конституцію настільною книгою українця. Не дивлячись на те, що позитивні зміни таки спостерігаються, організатори коментують ситуацію так:

- Вмовити українців прочитати Конституцію так само важко, як продати їм слона!