Без стіни і рову з крокодилами: репортаж ЄвроПравди з латвійсько-російського кордону

Те, що Україні вкрай необхідно облаштування державного кордону з РФ, вже є очевидним для всіх.

Але не менш важливе питання – яким має бути цей кордон? Це має бути вал і умовний "рів з крокодилами" або достатньо простого паркану?

В інтернеті можна знайти багато фотографій "забору Яценюка" – експериментальної ділянки україно-російського кордону, урочисто представленого торік тодішньому прем'єр-міністру, з масою уїдливих коментарів.

Але якщо це поганий спосіб захистити кордон, то який же тоді кращий?

Прикладом для нас може бути досвід європейський країн, насамперед тих, кому також не пощастило межувати з Росією. Наприклад, Латвії, яка в 2015 році, одночасно з Україною, заявила про початок будівництва огорожі на своєму кордоні з РФ.

При цьому Рига вже має перші результати – у березні цього року завершено будівництво першої ділянки прикордонних огорож.

Саме тому "Європейська правда" вирушила до Латгалії, найбіднішої частини Латвії. Там, біля невеликого містечка Лудза, і почалися роботи зі встановлення огорожі.

Або, офіційною мовою, "роботи з модернізації кордону". Так ці роботи називають самі прикордонники, всіляко уникаючи слів " огорожа" або "стіна".

Примітно, що віднедавна Латгалія часто згадується як одна з можливих цілей гібридної загрози з боку РФ.

"Європейська правда" вже писала про цей регіон та ідею "Латгальської республіки". Однак це більшою мірою стосується Даугавпілса – найбільшого міста регіону з великою часткою російського населення.

Самі прикордонники "російський слід" заперечують. За їхніми словами, роботи на кордоні пов'язані зі зростанням незаконної міграції.

"Звісно, плани щодо облаштування кордону обговорювалися давно. Але завжди було багато перешкод. Спочатку треба було вирішити всі прикордонні питання з Росією, потім – знайти гроші. Але як тільки почалися проблеми з мігрантами, гроші швидко знайшлися", – розповів начальник Служби управління організації Головного управління державної служби прикордонної охорони Латвії Марікc Петрушинc.

Втім, те, що не можуть собі дозволити сказати прикордонники, каже експерт латвійського Центру досліджень східноєвропейської політики (ЦДСП) Маріс Чепурітіс. За його словами, ще однією причиною прискорення початку робіт стали події на Донбасі.

"Основна причина – дійсно міграція. Та є й інший аспект – те, що відбувається на Донбасі. Вже з початку 2014 року стало зрозуміло, що з латвійсько-російським кордоном треба щось робити", – каже він.

Однак варто визнати: основною причиною будівництва стіни все ж стала міграційна криза.

"Коли повідомили про початок будівництва огорож на кордоні, це багатьох заспокоїло – адже всі побоювалися, що різке зростання кількості мігрантів призведе до проблем. Тому роботи на кордоні були сприйняті зі значним оптимізмом", – розповідає голова Конгресу українців Латвії Микола Павлюк, який живе у прикордонній Лудзі.

При цьому різке збільшення кількості мігрантів – зовсім не перебільшення. Наприклад, як розповів заступник начальника Лудзенського управління Прикордонної служби Латвії Ігор Гершенбек, загалом 2014 року на цій ділянці було затримано 47 нелегальних мігрантів. За рік їх стало в рази більше – 182, а за перше півріччя нинішнього року – 86 мігрантів.

"Вони йдуть групами, як правило, з шістьох осіб. Та за минулий рік зросли і розміри таких груп. Найбільша група складалася з 24 правопорушників", – розповів він.

При цьому, попри те, що загальне зростання кількості мігрантів у Європі "забезпечила" Сирія, кордон Латвії, як і раніше, намагаються незаконно перетнути громадяни В'єтнаму. Як уточнюють у прикордонній службі, в'єтнамці складають близько 80% всіх нелегальних мігрантів, затриманих в країні.

Важливо, що цей трафік давно організований – біля кордону мігрантів чекають автобуси, які везуть їх далі на захід. Як правило, нелегальні мігранти не затримуються в Латвії і намагаються потрапити до Польщі, де влаштовуються на роботу.

Однак з депортацією незаконних мігрантів виникають проблеми. Як правило – через позицію РФ.

Хоча Росія і Латвія давно підписали всі необхідні міждержавні угоди, на практиці вони працюють "зі скрипом". Наприклад, Росія відмовляється приймати мігрантів без вагомих доказів, що вони потрапили до ЄС з її території.

На практиці, пояснює Ігор Гершенбек, це означає, що угоди виконуються лише стосовно нелегальних мігрантів, яких спіймали лише в зоні прикордонного контролю.

Якщо ж мігрантам вдалося проникнути глибше – у латвійської влади виникають проблеми. Як пояснив Марік Петрушин, єдиний компроміс у такій ситуації – РФ не заперечує проти зворотного транзиту такого мігранта на його батьківщину, до В'єтнаму. Звісно, коштом Латвії.

Ці витрати і зумовили оперативний старт робіт з облаштування кордону.

Від Лудзи до держкордону їхати хвилин двадцять. На останніх кілометрах починається зона прикордонного контролю. Тут живуть люди, але стороннім потрапити сюди (в гості чи позбирати гриби) можна, лише отримавши спеціальний дозвіл.

Втім, уточнює Ігор Гершенбек, ніяких труднощів із цим немає – дозвіл можна отримати в електронній формі після подання заявки на сайті прикордонної служби.

Однак тут на нас чекав шок:

зразкова ділянка кордону зовсім не здавалася неприступною. Новий паркан з колючим дротом – і більше нічого.

По суті, модернізована ділянку латвійського кордону виглядала навіть менш надійно, аніж розкритикований усіма "паркан Яценюка". В обох випадках практично однакова огорожа з колючим дротом, проте в Україні – хоча б із ровом. 

А там, де огорожу ще не поставили, латвійський держкордон виглядає ще скромніше – смуга розораної землі (та сама контрольно-слідова смуга) і наліпки на деревах з попередженнями латиською і російською мовами. І це кордон ЄС!

Ігор Гершенбек пояснює: для контролю за кордоном цього достатньо, адже за необхідності можна подолати будь-які огорожі. Сенс встановлення паркану – це створення труднощів для незаконних мігрантів. Вони втрачають час, і що не менш важливо – в такому разі факт перетину кордону ще важче приховати.

"Коли йдеться про облаштування кордону, то паркан – лише одна зі складових. Дуже важливо одночасно організувати патрулювання стіни, а для цього потрібно було прокласти дорогу вздовж кордону, побудувати чимало мостів тощо", – пояснив пізніше в розмові з ЄП Маріс Чепурітіс.

І справді – не минуло і 10 хвилин після нашої зупинки біля контрольної смуги, як поруч зупиняється машина патруля.

Отже, і дійсно – стежать.

Після цього помічаєш ще одну різницю на користь латвійського кордону. На відміну від українських огорож, латвійські не видаються покинутими: зорана контрольна смуга, написи, регулярні патрулі.

Можливо, в цьому і полягає секрет ефективності захисту держкордону.

Та після цього латвійські прикордонники дивують ще раз.

За словами Ігоря Гершенбека, планами робіт з модернізації кордону не передбачено будівництво огорожі по всій довжині кордону з РФ.

"Цілком достатньо, щоб були додатково обладнані ділянки, що в безпосередній близькості до великих автодоріг. Це суттєво спростить нам роботу, а мігранти будуть змушені шукати нових шляхів для перетину кордону – в районах, де їх буде простіше зловити до того, як вони сядуть у машини", – пояснює він.

Втім, основні труднощі ще попереду. Як пояснюють прикордонники, навіть після всіх переговорів з РФ про демаркацію кордону залишається чимало складнощів з власниками землі.

Адже ще 10 років тому ніхто не знав, наприклад, якої ширини буде контрольно-слідова смуга і зона "відчуження" близько прикордонної лінії.

Як наслідок, часто земля приватизована впритул до держкордону. І цю проблему ще треба буде вирішити.

А поки облаштування кордону починають в районах, де він йде через ліси та заповідники, а отже – не треба вирішувати питання компенсацій власникам землі.

У Прикордонній службі Латвії уточнюють – з 276 км латвійсько-російського кордону планується модернізувати близько третини. Це потребує лише 21,2 млн євро, а роботи планують закінчити до кінця 2018 року.

Після цього планують взятися і за кордон з Білоруссю. Однак звідти поки не йдуть потоки мігрантів, а контрабанда в основному йде через залізниці і її затримують митники.

Тому в Прикордонній службі поки не кажуть, скільки коштуватиме модернізація кордону з Білоруссю, проте визнають – суми будуть ще меншими. Хоча б тому, що велика частина кордону проходить по річках і заболочених територіях, де прикордонники здатні забезпечити контроль без додаткової інфраструктури.

Після того, як здивування минає, визнаєш – навіть з невеликими витратами можна забезпечити безпеку державного кордону.

Питання лише в тому, яке завдання перед собою ставити.

"Звісно, ніхто не думає, що ця стіна зможе зупинити військову агресію, але нелегальна інфільтрація вже ускладнилася", – каже Маріс Чепуритис.

"Про будівництво більшого, більш високого, більш потужного забору мова не йшла, такої дискусії я просто не зустрічав. Адже якою б не була стіна, вона не зупинить людину, яка твердо має намір перетнути кордон. Через будь-яку стіну можна перелізти, скільки б на ній не було колючого дроту. Але стіна точно зробить цей процес більш тривалим та складним, і нелегал напевно залишить за собою сліди", – пояснює він.