В останні дні липня Національний банк дав багатообіцяючий сигнал для всіх експортерів. Постанова НБУ №361 від 28 липня збільшує термін повернення валютної виручки з нинішніх 90 до 120 днів.

Що це означає? Чому для наших експортерів так важливо довше чекати валюти з-за кордону?

Справа в тому, що обмеження за строком повернення в країни валютної виручки перетворює постачання за кордон в біг по мінному полю. Якщо контрагент встигне розплатитися вчасно - пощастило. А якщо ні? В такому випадку українське законодавство бачить у постраждалому експортері шахрая.

І покарання за зрив повернення виручки істотне - до 20% від суми несвоєчасно повернутої валюти.

Як результат - багато українських компаній побоюються експорту, що проводиться без передоплати. Або воліють погоджуватися на менш вигідні контракти, лише б не потрапити на штрафи в Україні.

Все це не сприяє розвитку українського експорту. У численних опитуваннях самопочуття бізнесу, проведених Європейською бізнес-асоціацією (EBA), обмеження на термін повернення валютної виручки український бізнес називає однією з ключових перешкод для розвитку експорту (поряд з корупцією на митниці і нормою про обов'язковий продаж валютних надходжень).

І саме тому рішення НБУ таке важливе.

Це, звичайно, не межа мрій, адже до кризи термін повернення валютної виручки становив 180 днів. Там не менш, ця новина, безумовно – позитивна.

"Безумовно, це позитив. Але бізнес розраховує, що це перший крок до довгоочікуваної валютної лібералізації і що будуть і наступні",

- зазначає виконавчий директор ЕВА Ганна Дерев'янко.

Однак, наскільки цей крок допоможе українським експортерам? В першу чергу – компаніям, які торгують з ЄС, адже принцип оплати після реалізації товару характерний в першу чергу для Європи. Для порівняння, компанії з країн СНД частіше оплачують продукцію відразу – саме тому перехід на нові норми часто є одним з найбільш важких для українських бізнесменів, що міняють ринок збуту.

За словами Ганни Дерев'янко, від обмежених по часу розрахунків в першу чергу страждають компанії, які продають дороге і технологічне обладнання. Конкуренція на ринку ЄС у цьому сегменті висока, і покупці обґрунтовано шукають додаткові "бонуси". Наприклад, поступову оплату свого замовлення.

Українські компанії, яким заборонено надавати такий бонус, часто програвали у конкурентній боротьбі. Ось тільки далеко не факт, що продовження терміну повернення товару на 30 днів вирішить цю проблему.

Ще одна проблема – обмеження по оплаті істотно ускладнюють вихід українських товарів у європейські торговельні мережі.

Вони зазвичай вимагають можливість оплати вже за підсумками реалізації товару.

Традиційний спосіб вирішення цієї проблеми – працювати через зареєстровану в ЄС фірму-прокладку – для багатьох дуже дорогий. Особливо для тих, хто тільки починає експорт в ЄС. А продажі через посередника істотно знижують виручку для українських виробників.

Саме тому збільшення терміну валютної виручки може бути "порятунком" для багатьох українських експортерів.

Втім, цю проблему "поступка" зі сторони НБУ так і не вирішила. Далеко не завжди 120 днів вистачає, щоб отримати виручку з ЄС.

Так що можливість безпосередньо працювати з найбільшими європейськими торговими мережами з'явиться в українських експортерів лише у разі якщо Нацбанк продовжить збільшувати термін повернення валютної виручки.

За словами Віталія Борисенка, директора компанії "Боріка", що експортує в ЄС комплектуючі для човнів, катерів і каяків, навіть після лібералізації ризики прямої співпраці з торговельними мережами залишаються високими. "Ми вимушено працюємо з посередниками. Ті, хто продає свою продукцію безпосередньо в європейські торговельні мережі, знають, як легко потрапити на зрив термінів оплати. Тут різниця між 90 днями і 120-ма не така й вже й велика",- зазначає він.

Однак це зовсім не означає, що нинішній крок Нацбанку не вплине на життя експортерів.

"У нашій практиці були потенційні клієнти, з якими не вдалося укласти контракт саме через складнощі з відстрочкою платежу",- каже співзасновник компанії 1DEA.me (виробник скретч-карт та мотиваційних постерів) Микита Фурсов.

"Наприклад, вони просили відстрочку у ті ж 90 днів. Але проводка грошей також вимагає часу, нам потрібно було закласти певний час "для підстраховки", щоб не стати порушниками. Тому ми могли запропонувати відстрочку не більше 80 днів. А це не підходило нашим потенційним покупцям.

Тепер ми можемо повернутися до переговорів з цими компаніями", - додав він.

Куди більш позитивна інша ініціатива НБУ - дворазове збільшення суми акредитивних (безготівкових) розрахунків при імпортних контрактах - з $500 тис. до $1 млн.

Збільшення суми, яка дозволяє оплачувати імпорт з допомогою банківської гарантії, повинно вирішити багато проблем, що виникають при імпорті в Україну західного обладнання. В першу чергу, коли західний підрядник вимагає передоплату (а на жаль, довіри до українського законодавства у них поки що небагато і багато хто воліє підстраховуватися таким чином).

"Термін виготовлення складного обладнання може перевищувати 90 днів. Ось і виходить, що український покупець з точки зору НБУ – шахрай: він перевів гроші за кордон, але товар так і не отримав. Але ж відмовитися від модернізації ми не можемо – від цього залежить наше майбутнє на тих же європейських ринках",- говорить голова асоціації "Укркондпром" Олександр Балдинюк.

Втім, ключовою ініціативою все ж залишається саме збільшення терміну повернення валютної виручки.

І тут є важливий аспект, що турбує бізнес. Йдеться про тимчасовий характер цих послаблень. А це, зі свого боку, означає, що вже незабаром НБУ може зробити крок назад.

Згідно з рішенням НБУ, норма про 120-денний термін розрахунків буде діяти включно до 14 вересня.

Тобто формально цій нормі залишилося діяти навіть менше, ніж півтора місяці. При цьому інші норми постанови НБУ такого обмеження не мають.

Які норми будуть працювати з 15 вересня, тобто трохи більше, ніж за місяць? Буде новий крок щодо лібералізації зовнішніх розрахунків, продовження 120-денної норми або ж Нацбанк повернеться до попередніх 90 днів? Поки що відповіді на це питання ні у кого немає.

"Ця невизначеність суттєво обмежує наші можливості – не хочеться отримати проблеми у разі якщо у вересні це рішення відіграють назад", - визнає Микита Фурсов.

"Швидше за все, це обмеження з'явилося не від хорошого життя. З одного боку, НБУ прагне показати успіхи і демонструє, що не потребує таких жорстких обмежень для контролю над ситуацією. З іншого боку - провал переговорів з МВФ суттєво збільшує ризики тиску на гривню вже у вересні",- говорить виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

За словами експерта, показовою буде курсова ситуація в першій половині вересня. "Якщо курсових потрясінь вдасться уникнути, найімовірніше, Нацбанк збереже збільшений термін повернення валютної виручки", - упевнений експерт.

Втім, як це зазвичай відбувається в Україні, такий оптимістичний сценарій поки не виглядає достатньо надійним.

Стаття підготовлена "Європейською правдою" в рамках інформаційної кампанії "Сильніші разом!"