Минулого тижня в публічному просторі з’явилися ознаки скандалу, про який до того знали лише фахівці в питаннях євроінтеграції.

А найближчими місяцями проблема може стати значно гострішою.

Держорган, що координує виконання Угоди про асоціацію (та й загалом – європейську інтеграцію), лихоманить вже кілька місяці поспіль. Нині Урядовий офіс з питань євроінтеграції (далі – УО) лишився повністю без керівництва. В ньому відсутні голова та обидва заступники. Уряд вже чотири місяці шукає їм заміну; наразі без успіху.

Песимісти кажуть, що восени на Україну чекає провал в експертизі проектів урядових рішень на їх відповідність Угоді про асоціацію. І нагадують, що це потягне реальні втрати для української торгівлі.

Оптимісти заперечують, що ці опасіння марні, що уряд впорається. Зокрема, в Кабміні запевняють, що не лише не скорочуватимуть, але й розширять повноваження УО. Цей орган отримає також повноваження євроатлантичної інтеграції, а його штат та повноваження мають бути розширені, каже віце-прем’єр Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вже 14 вересня рішення про нові повноваження офісу має бути розглянуте на засіданні уряду.

От тільки лишається відкритим запитання про те, як ліквідувати кадровий голод і заповнити штат УО з невисокими зарплатами (нехай навіть із ширшими повноваженнями). Існування цієї проблеми визнають навіть оптимісти, та й стосується вона не лише Урядового офісу.

Вирішити її здатна реформа системи держуправління, але це – точно не питання найближчих місяців.

А враховуючи, що 1 листопада спливає термін виконання Україною понад 70 зобов’язань за Угодою про асоціацію, реальні проблеми можуть з’явитися вже скоро.

Офіс без голови

Урядовий офіс з питань європейської інтеграції – структура, яка для української влади є принципово новою (в уряді Тимошенко був орган, схожий за назвою, та зовсім інший за суттю).

Створення УО в 2014 році стало спільною перемогою експертів у сфері євроінтеграції та кількох проєвропейських урядовців. І хоча цей орган не має політичної ваги, його створення було безперечно важливим.

В умовах, коли зближення з ЄС стає пріоритетом і напрямком змін у державі, має бути хтось, хто перевіряє – а чи справді запропоновані зміни є "європейськими" за своєї суттю? Чи відповідають пропозиції Мінагро, Міненерго, Мінекології та інших відомств Угоді про асоціацію з ЄС? Ця робота технічна, але важлива. Саме її розпочав виконувати новий орган на чолі з Наталією Гнидюк – експертом, яка брала участь у створенні офісу, а після того лишилася на держслужбі.

Наприкінці серпня з’явилася новина про відставку Гнидюк. На перший погляд, нічого надзвичайного – всі керівники колись йдуть з посад. Однак це звільнення – варте уваги. Офіс лишився обезголовлений. Ще в середині травня пішов з посади перший заступник голови офісу, Микола Кузьо, влітку звільнився заступник Гнидюк, Анатолій Куцевол.

Більше того,

для експертної спільноти не секрет, що Гнидюк останні 4 місяці не так працювала, як "допрацьовувала".

Ще в квітні-травні її повідомили: треба шукати іншу роботу.

Є думка, що саме це стало причиною відставки всього керівництва УО – Кузьо та Куцевол, які прийшли до офісу на запрошення Гнидюк, за звільнилися на знак протесту (прим: наприкынцы тексту додано коментар Миколи Кузьо).

Що ж до причини звільнення керівника УО – тут думки співрозмовників ЄП розходяться. Швидше за все, тут був комплекс причин. І професійних (ЄП доводилося чути про претензії до того, як офіс проводив комунікації та координацію з іншими ЦОВВ), і особистісних (в команді віце-прем’єра з євроінтеграції є ті, з ким у Гнидюк є взаємне не надто дружнє ставлення).

Саме остання, особистісна складова конфлікту проявилася у вересні, коли екс-керівництво УО взяло під контроль фейсбук-сторінку офісу і оголосило про його нібито ліквідацію та створення  іншої структури. За кілька днів вони погодилися повернути сторінку під контроль уряду, однак кращої ілюстрації того, що конфлікт є, годі й шукати.

Та це на даний момент вже не так важливо. Значно важливіше те, що замінити "відставників"... нема ким.

В пошуках добровольців

Протягом щонайменше чотирьох місяців тривали непублічні переговори з претендентами, які могли б очолити Урядовий офіс. ЄП від початку літа мало інформацію про переговори з кількома людьми (в том числі досить знаними і шановними фахівцями), однак жоден із них не дав згоду на призначення керівником УО.

Був оголошений також публічний конкурс на першого заступника голови УО. Марно – за місяць не подалося жодного кандидата, який відповідав би кваліфікаційним вимогам.

Такий кадровий голод не є дивним. Зарплатня в УО – геть неадекватна тим вимогам, які стоять перед цим органом. Знайти фахівця, що знається на європейському і водночас українському праві, з вільною англійською, готового працювати на керівній посаді і отримувати близько 6 тисяч гривень – не просто складна, а, швидше, нереальна задача.

Так, уряд має певний "простір для маневру" у встановленні реальної зарплатні, але лише до певної межі.

Ринковий рівень зарплатні не виходить ніяк.

Щоправда, віце-прем’єр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе не втрачає надії. В коментарі ЄП вона запевнила, що штат буде набраний.

"Зараз є можливість для людей, які вже працюють в офісі, взяти на себе більшу відповідальність, піти на підвищення. Можливо, візьмемо дещо молодших людей, можливо – з трохи меншим досвідом. Але це не означає, що їхніх базових знань на вистачить для того, щоби впоратися з роботою, яка покладена на Урядовий офіс", - пояснює вона.

На думку віце-прем’єра, проблемою було також те, що про конкурс на посаду керівника офісу знали не всі претенденти. "Спробуємо максимально афішувати те, що конкурси йдуть. Спробуємо залучити тих, хто наразі не є на державній службі. Зрештою, це не єдина урядова структура, де є кадровий голод", - додала вона.

Щоправда, нескладно передбачити, що за збереження "державної" зарплатні пошук не буде простим...

Зобов’язання перед ЄС? Ну й бог з ними!

Проблема УО недарма стала нагальною саме зараз. Листопад 2016 року є критичним місяцем, коли йдеться про виконання Угоди про асоціацію. Відповідно до урядових планів, восени спливає термін виконання низки директив ЄС.

Це можна побачити в "Навігаторі асоціації" – зручному сервісі, де відображено виконані, не виконані та майбутні зобов’язання України за угодою. Практично всі зобов’язання України, виконання яких заплановане на 2016 рік, прив’язані до 1 листопада.

"Так, листопад є ключовим місяцем, і в уряді не розуміють, що з цим робити. Усі, хто створював Урядовий офіс разом з Гнидюк, пішли, а нового покоління не з'явилося. У відділі, що займається аналізом на відповідність праву ЄС – чи не дві людини", - розповів ЄП урядовець, який і досі лишається в "євроінтеграційній команді".

Іванна Климпуш-Цинцадзе натомість запевняє, що експертиза законопроектів не має постраждати через звільнення керівництва УО. "За всієї поваги, не керівник офісу здійснював експертизу. Експертів лишилося достатньо. Пішли лише керівник і два заступники і ще двоє людей, які перейшли в проекти ЄС – шкода, що так сталося, але це ще не привід говорити, що УО втратив здатність забезпечувати експертизу урядових проектів", - каже вона.

У віце-прем’єра між тим є ідея, як залучити додаткові людські ресурси.

"Зараз через проект Association4U набираються дослідники, експерти. Хтось із них, цілком імовірно, може бути зацікавлений у перспективі перейти на держслужбу. Так, хтось має їх координувати, має їх навчити, але в Урядовому офісі є люди, які спроможні це зробити", - пояснила Климпуш-Цинцадце.

От тільки складно не додати – із задачею "навчити" найкраще мало впоратися саме керівництво. Якого немає.

І це – проблема не лише нинішньої "зміни влади" в Урядовому офісі. Плинність кадрів стала ознакою європейської складової української виконавчої влади.

"Урядовій політиці європейської інтеграції бракує інституційної пам’яті. Кожна зміна влади у нас призводить до звільнення частини держслужбовців, які розуміли логіку відповідної секторальної політики, мали знання матеріалу і напрацьовані робочі контакти в ЄС. Напевно, ця проблема може бути остаточно вирішена лише в рамках загальної реформи державної служби", - констатує юрист Роберт Хорольський, фахівець у питанні європейського права.

Хорольський також зазначив: проблема з експертизою виникла не зараз, не за нинішнього уряду. Навіть у старому форматі, до хвилі відставок, Урядовий офіс не відповідав тому рівню, який повинна мати євроінтеграція в Україні.

Якщо, звісно, ми ставимо за мету виконання Угоди про асоціацію.

"Традиційно експертизу проектів нормативного-правових актів на відповідність acquis (законодавству) ЄС виконував Мін’юст, хоча держава ніколи не виділяла на це необхідні ресурси. Потім ця функція була переведена до Урядового офісу, але також без адекватного кадрового ресурсу.

Якщо Уряд серйозно ставиться до виконання Угоди про асоціацію, то він повинен мати у своєму розпорядженні мінімум півсотні фахівців, до того ж з гарною фаховою освітою у відповідному секторі acquis",  - вважає експерт.

При цьому робота УО не має обмежуватися аналізом лише урядових проектів. "Глобальна проблема - у нас досі немає органу, який буде зупиняти акти, які не відповідають законодавству ЄС. Формально є Урядовий офіс і євроінтеграційний комітет - але коли йде голосування, досі їхній голос не є вирішальним. Також треба, щоб офіс зміг аналізувати і депутатські тексти, бо від парламентарів виходять величезні законодавчі акти", - зазначає Любов Акуленко, координатор інформаційної кампанії "Сильніші разом", виконавчий директор ГО "Український центр європейської політики".

Що робити?

Простої відповіді на це питання, на жаль, немає.

Так, в уряді планують вдатися до певних кроків. Зокрема, вже 14 вересня уряд може ухвалити рішення про збільшення штатного розпису УО. Можливо, частину вакансій вдасться заповнити і це збільшить спроможність структури.

Ще один запланований крок – збільшення повноважень УО. "Має бути оновлена структура офісу. Є також проект рішення, за яким офіс буде перейменований на Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, з новими сферами відповідальності. А далі – будемо шукати людей", - каже Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Джерела свідчать, що як тимчасове рішення частину експертизи та координаційної роботи передали в міністерства та навіть в МЗС, хоча йому це не властиво.

Поза тим, не полишає впевненість, що цього недостатньо.

Якщо уряд не вдасться до термінових та радикальних рішень, а обмежиться лише косметичним "латанням дірок", буде складно говорити про ефективне виконання асоціації.

Тому вкрай потрібно, щоби нагальність проблеми усвідомили ті, від кого залежить її вирішення.

Перш за все – прем’єр Гройсман, якому, вочевидь, не хочеться "повісити на себе" ще й звинувачення у провалі виконання Угоди.

Адже політичне рішення – в тому числі щодо підвищення зарплатні, чи то залучення ресурсів донорів – завжди можливо знайти. Має бути лише політична воля для цього.

Автор: Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"

ОНОВЛЕНО: до редакції надійшов коментар колишнього першого заступника глави Урядового офісу Миколи Кузьо. Виходячи з принципу права всіх фігурантів статті на представлення своєї думки, публікуємо текст його коментаря.

"Інтерпретація, наведена у статті стосовно причин мого звільнення з Урядового офісу з питань євроінтеграції, є некоректною. 8 червня мене було призначено заступником міністра екології та природних ресурсів з питань європейської інтеграції. Керувався можливостями досягти реальних результатів у міністерстві, за твердої політичної волі міністра екології  зробити євроінтеграцію одним із пріоритетів. Тому дивно, щоб таке відповідальне рішення могло прийматися "на знак протесту". Більше того, маю можливість подальшої роботи над розвитком інституційного механізму європейської інтеграції.

У цій ситуації вважаю правильним зосередитися на дискусії щодо розвитку інституційної системи та спроможності у сфері ЄІ, включаючи і проблеми, згадані у статті. Проте, вважаю, що багато чорно-білих інтерпретацій, категорично викладених у статті, можуть провокувати хибне розуміння проблем. Хоча сам факт публікації може стимулювати саму дискусію і додаткову увагу політичних лідерів для її вирішення."