Винесення ключових питань на загальнонаціональний референдум – завжди лотерея з непередбачуваним результатом. Однак у Швейцарії подібні референдуми проводять по кілька разів на рік. Як наслідок, громадяни звикли голосувати відповідально, навіть коли це не піде на користь їхньому гаманцю.

"Європейська правда" публікує матеріал наших партнерів – швейцарського порталу Swissinfo – про підсумки останнього референдуму.

* * * * *

У неділю 25 вересня в Швейцарії відбувся черговий національний референдум, за підсумками якого народ помітною більшістю схвалив нову редакцію закону про розвідувальну службу, а також відкинув пропозицію про збільшення пенсійних виплат і визнав, що нав’язувати країні перехід до так званої "зеленої економіки" не слід.

Нагадаємо суть основних питань, винесених на цей референдум.

По-перше, йдеться про ухвалену у вересні 2015 року парламентом нову редакцію "закону про розвідувальну службу", який має регулювати діяльність розвідувальних органів Швейцарії, замінивши собою деякі закони і положення, що "не відповідають більше потребам часу з його новими ризиками та загрозами". Зокрема,

швейцарські спецслужби отримають право прослуховувати і контролювати (лише за рішенням суду) не тільки телефонні розмови, а й інтернет-трафік.

Вони матимуть право запускати "санкціоновані державою програми-трояни", монтувати спеціальні системи для прослуховування розмов осіб, підозрюваних у скоєнні терористичних та інших екстремістських злочинів, розробляти і впроваджувати технології відбиття "кібер-атак".

Текст нового закону був схвалений Національною радою (великою палатою парламенту) і Радою кантонів (малою палатою). Однак громадське об'єднання "Bündnis gegen den Schnüffelstaat" ("Об'єднання проти державно-поліцейського розшуку") скористалося демократичними правами і винесло закон на референдум.

Але переконливою більшістю у 65,5% голосів народ висловився за посилення повноважень спецслужб. Втім, тут сумнівів не було – теракти в Німеччині, Бельгії та Франції нікого в Швейцарії не залишили байдужим.

Та й в цілому в Конфедерації давно вже лунали голоси на користь посилення позицій національної розвідувальної служби в галузі протидії терористичній загрозі. Саме на це і спрямована нова редакція "Федерального закону про розвідувальну службу".

Набагато цікавішими виявилися два інших питання, винесені на референдум.

Надбавки до пенсії не буде

Друге питання вчорашнього референдуму – це доля народної законодавчої ініціативи "AHVplus: für eine starke AHV" ("AHVplus – за солідне пенсійне забезпечення").

Автори законопроекту пропонують підвищити, найраніше – з січня 2018 року, пенсійні виплати по лінії так званої "першої опори" на 10%. На сьогодні мінімальна гарантована державна пенсія (AHV) у Швейцарії, з урахуванням безперервності виплат страхових внесків, складає 1175 франків на місяць, максимально вона може сягати 3525 франків.

Фонд "першої опори" формується із солідарних виплат застрахованого та держави. Жити тільки на одну цю пенсію в Швейцарії неможливо. Якщо перераховувати внески в "першу опору" протягом максимально можливого терміну (44 роки для жінок, 45 років для чоловіків), то мінімальна пенсійна виплата може скласти 1 200 франків на місяць, що для Швейцарії дуже мало.

У разі, якби народ погодився з ініціативою, в абсолютних цифрах доплата по лінії "першої опори" склала б суму від 117,5 до максимально 325,5 франків.

Варто відзначити, що така ініціатива вигідна нинішнім пенсіонерам, а також працівникам, які не мають постійних доходів. Для решти збільшення відрахувань з "першої опори" означає зменшення відрахувань, що лягають на особистий пенсійний рахунок.

Для переважної більшості швейцарців суть референдуму – чи варто підтримати сьогоднішніх пенсіонерів за рахунок власної майбутньої пенсії.

Багато в чому свою роль зіграла і позиція влади – уряд і парламент Швейцарії наполегливо закликали відкинути ініціативу. Як наслідок, прихильники пенсійної реформи опинилися в меншості – проти ініціативи проголосувало 59,4% швейцарців.

При цьому провал ініціативи був очевидний ще напередодні голосування – всі останні опитування громадської думки показували, що реформа системи пенсійного забезпечення, якої вимагають ліві партії, не має жодного шансу.

Як заявив в інтерв'ю телеканалу SRF голова молодіжної організації партії швейцарських лібералів Андрі Зильбершмид, атака лівих сил на "першу опору" швейцарської системи пенсійного забезпечення була відбита насамперед голосами молоді, яка, з одного боку, цілком поділяє ідеали солідарності поколінь, але з іншого – серйозно стурбована своєю власною пенсією.

Такої ж думки дотримуються і самі пенсіонери в особі виконавчого директора "Швейцарського об'єднання з питань забезпечення інтересів пенсіонерів" Улі Брюггера:

"Автори ініціативи прагнули завдати шкоди існуючій системі пенсійного забезпечення, але тепер, з урахуванням наявного пакету реформ на період до 2020 року, у нас є шанс провести фінансове санування "першої опори", а вирішувати це завдання вже має парламент.

Звісно, отримати якусь надбавку до пенсії було б дуже спокусливо, але з іншого боку, подивімося правді в очі – становище швейцарських пенсіонерів може вважатися просто бездоганним, навіть якщо порівнювати з іншими країнами Європи. Нам треба бути скромнішими і дивитися в майбутнє".

"Зелена економіка" не в пошані

Третім на референдумі було питання, пов'язане з народною законодавчою ініціативою "За "зелену" економіку".

Метою даної законодавчої ініціативи було якісне скорочення до 2050 року розмірів "екологічного сліду", що залишає Швейцарія в екосистемі планети. Слід цей не має перевищувати середню по планеті ступінь промислового і антропогенного навантаження на екосистему.

Згідно із законопроектом, федеральний уряд Швейцарії зобов’язувався би сприяти переходу країни на сталу і ресурсозберігаючу економіку шляхом створення умов для розвитку передових інновацій і підтримання просування на ринку товарів і послуг з високою часткою інноваційної доданої вартості.

Зокрема, законопроектом передбачена модернізація нормативно-правової бази, що регулює такі важливі процеси, як утилізація сміття, проведення громадських тендерів на надання муніципалітетам інженерних та інших послуг у сфері міського господарства, включно з розробкою і ухваленням бюджетно-податкових заходів і стимулів, спрямованих на скорочення споживання енергії та невідновлюваних природних ресурсів.

Незважаючи на обнадійливі результати попередніх опитувань громадської думки, ця ініціатива не отримала підтримки виборців – проти неї виступила більшість у 63,6% голосів.

Мабуть, не останню роль зіграли логічні аргументи противників ініціативи, які попереджали, що

прийняття ініціативи стане "нападом на звичний спосіб життя", і застерігали від подальшого зростання ступеня державного втручання в економіку.

"Швейцарія втратила свій шанс зайняти передові позиції у світі в галузі "зеленої економіки", – розчаровано заявила в інтерв'ю німецькомовному радіо SRF депутат Національної ради (великої палати парламенту) від "Партії зелених" Регула Рітц. Та вона не вважає, що її партія програла: "Те, що відбулося – це початок, а не кінець дискусії".

Ханс-Ульріх Біглер, депутат Національної ради від Партії швейцарських лібералів (FDP) і глава впливового швейцарського "Об'єднання підприємств малого та середнього бізнесу" підкреслив, що "виборці Швейцарії заявили сьогодні, що економіка Швейцарії і так вже "зелена" настільки, наскільки це можливо й рентабельно. У тому, що стосується енергоефективності, ми і так є світовими лідерами".

Відтак, відзначають спостерігачі, причиною негативного вотуму стало характерне для швейцарців занепокоєння стати об'єктами законодавчого примусу, адже, нагадаємо, перехід до "зеленої економіки" передбачалося жорстко прописати в федеральної Конституції.