Вибори в Грузії: одеський губернатор, грузинський мільярдер та рука Кремля

Наступного місяця, 8 жовтня, у Грузії мають відбутися чергові парламентські вибори. Однак є всі шанси, що вони стануть визначальними, показавши курс Тбілісі на наступні роки.

Це помітно і по передвиборчій боротьбі.

Політична ситуація в Грузії поступово загострюється через досить агресивне парламeнтськe пeрeдвиборчe протистояння між правлячою партією "Грузинська мрія" (контролюється мільярдером Бідзіною Іванішвілі) та опозиційним "Єдиним національним рухом" (ЄНР; партія екс-президента Міхeіла Саакашвілі), а також активних спроб Росії посилити свої позиції на політичній арені Грузії.

Однією з причин гострої боротьби двох найбільших грузинських партій є майже однаковий рівень популярності серед населення країни.

За результатами липневого соціологічного дослідження, проведеного Національним демократичним інститутом США, "Грузинська мрія" та ЄНР мають 19% та 15% підтримки відповідно, тому ближче до дня голосування боротьба ставатиме запеклішою.

Варто нагадати, що вибори до грузинського парламенту, який складається зі 150 депутатів, проходять за змішаною системою, тобто 77 депутатів обираються за партійними списками, 73 – в одномандатних виборчих округах.

Враховуючи, що традиційно влада має більше адміністративних можливостей для забезпечення необхідного результату на місцях, правляча "Грузинська мрія", навіть отримавши незначну перевагу в ході голосування за партійними списками, зможе сформувати більшість у законодавчому органі. До того ж партія Іванішвілі має вищі шанси на формування коаліції з іншими партіями, які потраплять до парламенту.

Разом з тим дослідження Національного демократичного інституту зафіксувало тривожну тенденцію – майже 57% опитаних не визначились зі своїми політичними вподобаннями.

Вказана ситуація дещо схожа на українську – втома виборців від перманентної боротьби політичних сил, які не надто бажають змін, є недостатньо ефективними та загрузли у політичних чварах.

Складається враження, що поточну політичну повістку в Грузії формує особисте несприйняття та антагонізм між Бідзіною Іванішвілі та Міхеілом Саакашвілі, який і зараз має значний вплив на свою партію. Чого варті заяви грузинського мільярдера, який, не обіймаючи жодних офіційних посад у державі, обіцяє будь-якими способами завадити камбeку свого політичного опонента.

Нинішній одеський губернатор теж не залишається в боргу та пророкує Іванішвілі долю колишнього президента Віктора Януковича.

До речі, в ЄНР розуміють наявність певних іміджевих проблем у eкс-прeзидeнта, тому вирішили залучити до пeрeдвиборчої діяльності дружину Саакашвілі – Сандру Рулофс, яка загалом позитивно сприймається насeлeнням.

Політичні пертурбації останніх років (кримінальні переслідування лідерів "Єдиного національного руху", взаємні звинувачення "Грузинської мрії" та ЄНР у неефективності, корупції та роботі на Кремль) сформували у грузинського суспільства стійкий запит на третю силу з новими ідеями та "чистими руками".

Керівні ланки двох найбільших партій розуміють цей тренд, тому неофіційно ведуть на вибори декілька малих політичних рухів, сподіваючись відібрати частину голосів одне в одного.

В цілому в парламентській кампанії в Грузії задіяний широкий спектр виборчих технологій (нерідко брудних): від створення кeптивних партій, використання адміністративного ресурсу та протистояння в медіапросторі до компромату та фізичної протидії агітаційній роботі.

Водночас результатом жовтневих виборів може стати формування більш "барвистого" парламенту, в якому політичні суб'єкти будуть змушені шукати консенсус.

Своєю чергою на тлі публічної та відкритої боротьби "Грузинської мрії" та "Єдиного національного руху" Кремль намагається використати недоліки грузинської демократії для створення важелів впливу на внутрішню та зовнішню політику Тбілісі.

Сприятливим фактором у цьому контексті виступає наявність прошарку грузинського населення, яке ностальгує за радянськими часами.

Так, згідно з соціологічним дослідженням Національного демократичного інституту, частка проросійські налаштованих громадян сягає 20% і вони здебільшого проживають у сільській місцевості.

Тобто за певних обставин проросійські рухи можуть отримати невелику кількість депутатських мандатів та сформувати фракцію у новому складі парламенту. До того ж

Росія значно збільшила фінансування неурядових організацій та рухів, що пропагують "православні цінності", а також наполягають на необхідності нейтралітету.

Так, партія "Центристи" обіцяє виплати російських пенсій у разі запровадження подвійного громадянства, скасування візового режиму з Росією і такі фантастичні речі, як відновлення територіальної цілісності до кінця 2017 року.

Незважаючи на позбавлення даної партії державної реєстрації, функціонування подібних політичних утворень несе пряму загрозу для суверенітету Грузії і зовсім не відповідає чинному законодавству, яке визнає Росію державою, яка здійснила військову окупацію іншої суверенної держави.

За оцінками грузинських оглядачів, однією з основних проблем сучасної політичної ситуації в Грузії є складність виявлення політичних груп, які співпрацюють з Кремлем та діють в його інтересах – "ви ніколи не знаєте, хто і які зв'язки має з Росією".

Автор: Олег Смирнов,

Рада зовнішньої політики "Українська призма"