Втома від лідерів. Парламентські вибори в Литві сенсаційно виграв союз зелених та селян

23 жовтня відбувся другий тур парламентських виборів у Литві, де було обрано 68 з 141 депутата у мажоритарних округах країни.

Перші 73 члени національного парламенту – Сейму Республіки Литва було обрано ще 9 жовтня (з них 70 за пропорційними списками партій, а ще 3 набрали більше 50% у першому турі мажоритарних виборів).

За партійними списками більшість місць – 20 (або 21,7%) отримала опозиційна Союз вітчизни–Християнсько-демократична партія Литви, друге місце - із мінімальним відставанням - посіла партія Литовський союз зелених та селян з 19 мандатами (21,53%), а третє - правляча на момент виборів соціал-демократична партія (13 місць і 14,42% голосів відповідно).

Якщо перемога християнських демократів була очікуваною, то друге місце "зелених" (або "селян") виявилося сенсацією. Однак ще більшою сенсацією стали результати другого туру. 

День "Зеленої хвилі" 

Перший тур завершився виходом у другий тур в мажоритарних округах численних представників цих трьох основних переможців та обережними розмовами про формат майбутньої коаліції – адже було зрозуміло, що зберегти теперішню конфігурацію сил у парламенті не вдасться через суттєві зміни електоральних уподобань литовців.

Тим не менш усі партійні спікери дуже обережно висловлювались щодо майбутнього уряду, очікуючи на остаточні результати двох турів.

І ці результати виявились не менш несподіваними –

з великим відривом у більшості мажоритарних округів перемогли кандидати від Литовського союзу зелених та селян – 37 мандатів, 

а загальні результати партії у двох турах – 56 місць у Сеймі, що не так і далеко від більшості у 71 голос.  Жартома 23 жовтня уже називають "Днем Зеленої хвилі" у Литві.

Другий результат - у християнських демократів – 11 мандатів і 31 місце загалом. Ця партія - Союз вітчизни - Християнсько-демократична партія, була найбільшою опозиційною силою у одинадцятому Сеймі (2012-2016 рр). Крім того, партія здобула найвищі результати під час виборів до Європейського парламенту у 2014 році, що давало всі підстави розраховувати на успіх і на парламенських виборах. 

У своїй передвиборній програмі партія обіцяла підвищити якість публічних послуг та знизити бюрократію, створити можливості для розвитку робочих місць з достойною оплатою та покращити рівень освіти.

Соціал-демократи у другому турі виграли мажоритарні вибори лише у 4 округах. Загальний результат соціал-демократів у двох турах складає усього лише 17 місць (ще в лютому 2016 року соціологічні опитування фіксували підтримку партії на рівні 23%).

Найгучніший провал - чинний прем’єр Альгірдас Буткявічюс програв у своєму окрузі кандидату від Союзу зелених та селян.

Варто нагадати, що соціал-демократи здобули значну підтримку громадян 4 роки тому і очолили уряд, проте уже у 2016 році спостерігається падіння рейтингу, тісно пов’язане з корупційними скандалами. Виборча програма партії приділяла значну увагу перерозподілу прибутків економіки росту та підняттю рівня пенсій і зарплат.

Також 14 мандатів у Ліберального руху Литви. Ця партія показала непогані результати під час виборів до Європейського парламенту у 2014 році та місцевих виборів 2015 року, однак зазнала критичних втрат довіри після того як лідера партії Елігіюса Масюліса було звинувачено у отриманні значного хабаря (106 000 євро) від однієї з найбільших бізнес-корпорацій країни MG Baltic. Під час обшуку спецслужби виявили загалом 250 000 євро готівкою у помешканні політика.

Незважаючи на заміну лідера на більш популярного мера Вільнюса, партія не змогла відновити свою популярність серед виборців - падіння рейтингу з 15% на початку року до лише 9% здобутих у жовтні на виборах. Безпосередньо після скандалу рейтинг партії складав лише 5%, що є виборчим бар’єром у Сейм.

Основними пунктами програми лібералів були перехід до "меншого уряду", зменшення податків та більш гнучкі трудові відносини.

Союзники соціал-демократів у правлячій коаліції - партія "Закон і справедливість" отримали 8 мандатів, а Партія праці взагалі не потрапила до парламенту за списком, хоча й виграла 2 мандати у мажоритарних округах.

8 місць у Партії Польської меншини у Литві. 5 мандатів здобули самовисуванці (формально безпартійні). Також у першому турі виборів 6% підтримки виборців здобув популістичний антикорупційний рух (не подолав 7% виборчого бар’єру, встановленого для коаліцій), що відтягло голоси від також популістської Партії праці – союзника соціал-демократів у поки що чинній коаліції.

Початок коаліціади

Для переможців виборів остаточні результати стали певним сюрпризом.

Переможці виборів - Литовський союз зелених та селян, фактично є ребрендингом партії Литовський народний селянський союз. Очолювана бізнесменом Рамунасом Карбаускісом партія набрала заледве 6% голосів під час останніх виборів до Європейського парламенту і фактично була відсутня як активна сила у литовській політиці останні 4 роки (у 2012 році партія не подолала 5% бар’єру для отримання місць у парламенті).

Тим не менш саме така відносно "свіжа" партія, що не була втягнута у численні корупційні скандали, котрі зачепили основні (окрім християнських-демократів)  політичні сили, у 2016 змогла знайти свій шлях до сердець литовського виборця і місць у Сеймі.

Серед інших тем, партія успішно обіграла антиалкогольні ініціативи, а головне - відзначилася низкою популістських ініціатив.  

Природньо, що саме переможець виборів розпочав коаліційні переговори з іншими партіями, що пройшли до парламенту. Партія, що сумарно отримала 56 місць із 141 можливих, має можливість "диктувати" свої умови як основний коаліційний партнер. 

На сьогодні "зелені" готові віддати потенційним партнерам по коаліції 3-4 міністерства, натомість зберігши за собою пост прем’єр-міністра та спікера.

Перші консультації стосовно майбутньої коаліції відбулись уже у вівторок, 25 жовтня між представниками "селян" та християнськими демократами, і сторони не змогли досягти жодних домовленостей – адже ЛСЗС виступає за широку коаліцію, що включатиме давніх ідеологічних суперників – Союз вітчизни-Християнсько-демократичну партію (СВ-ХДП) та Соціал-демократичну партію.

Колишній лідер християнських демократів Андрюс Кубілюс уже назвав такий формат неприйнятним для партії, хоча серед християнських демократів є ряд політиків, котрі вважають можливою широку коаліцію, обгрунтовуючи це потребою виправдати довіру виборців, котрі довірили партії впливати на політику і чекають змін.

Водночас СВ-ХДП виступають за участь лібералів у коаліції, котрі були б не проти створення коаліції з християнськими демократами, але ані ліберали, ані "селяни" не розглядають можливості перебування в спільній коаліції.

Водночас частина християнських демократів уже зараз свідомі, що у форматі коаліції доведеться брати на себе відповідальність за нереалістичні плани та проекти "селян".

Зокрема уже згаданий Андрюс Кубілюс зазначив після розмови з представниками ЛСЗС, що дана команда нездатна сформувати чітку позицію та розподіл відповідальностей в уряді: "Ми чули ті самі розмови про державні монополії і більше нічого. ... (вони) не змогли пояснити джерела надходжень для підвищення пенсій чи інші амбітні економічні плани".

Водночас Пауліс Саугардас, який вчергове обраний членом парламенту в одномандатному окрузі від християнських демократів, зазначив: "Виборці наділили нас мандатом, який ми не повинні змарнувати. Окрім того президент Литовської Республіки Даля Грибаускайте (яка є позапартійною) запросила представників наших партій для розмови про майбутню коаліцію. Отже ми повинні вести переговори з "селянами", з’ясувати можливі спільні положення програми і знайти точки дотику".

Дану позицію підтримують цілий ряд християнських демократів, наголошуючи проте на обов’язковому пошуку компромісу з питань ключових політик та вироблення спільної позиції всередині партії. 

В такій ситуації коаліція може бути створена завдяки соціал-демократам. 

Втім, колишня партія влади взяла паузу у публічних заявах до проведення внутрішньопартійних консультацій в п’ятницю. Фактично партія досі оговтуються від нищівної поразки на виборах і всередині неї розпочались розмови про зміну лідерства.

Частина членів схильна підтримувати коаліцію з "зеленими", але проти цього наразі виступає чинний прем’єр. Окрім того, всередині партії є побоювання, що будучи в опозиції до такої великої фракції, якою на сьогодні будуть ЛСЗС,  на наступних виборах соціал-демократична партія взагалі не потрапить до парламенту.

Чотири сценарії

Таким чином, найбільш реалістичні варіанти коаліції на сьогодні вимальовуються наступним чином:

1. "Зелені" формують коаліцію фактично одноосібно, зібравши усі малі політичні партії та проекти, що пройшли у парламент і залишивши у опозиції традиційні партії: християнських демократів, соціал-демократів та лібералів.

Таким чином "селянам" вдасться назбирати орієнтовно 72-74 голоси, що достатньо для більшості. Втім, така коаліція буде досить нестабільною через велику кількість залучених учасників.

Найбільш реалістичним прогнозом за такого розвитку подій можуть бути дострокові вибори орієнтовно через рік і кардинальна зміна політичного розкладу відповідно.

2. Якщо сторони не зможуть досягти консенсусу, то можливий варіант дострокових виборів уже зараз, хоча наші джерела називають такий сценарій досить нереалістичним.

3. Християнські-демократи та "селяни" зможуть досягнути консенсусу і сформувати коаліцію.

У такому випадку СВ-ХДП довелось би відмовитись від своїх звичних партнерів лібералів, з якими партія успішна працювала у 2008-2012 роках і змиритись з тим, що на них перейде частина непопулярності уряду.

Для такої амбіційної партії як СВ-ХДП це немалий виклик, а тому більшість керівництва партії наразі не підтримує такий формат коаліції.

До того ж досі впливовий у партії Вітаутас Ландсбергіс підозрює, що лідер ЛСЗС Карбаускіс може бути проектом Росії і відповідно пропонує не поспішати.

Тим не менш, якщо така коаліція все-таки буде створена, вона буде досить стабільною і зможе розпастись тільки якщо самі партії посваряться, оскільки ключові позиції партій є досить близькими.

3. Коаліція буде сформована "Зеленими", соціал-демократами та малим партнером з поміж партій, що подолали 5% бар’єр або незалежними кандидатами.

Останні два варіанти видаються найбільш реалістичними більшості політичних оглядачів. В будь-якому разі переговори будуть складними, а партнери будуть змушені іти на поступки, узгоджуючи спільні позиції.

Певна медіативна роль тут може належати президенту Литви Далі Грибаускайте, що хоч і є позапартійною фігурою, неодноразово демонструвала певні симпатії до партій правого спектру, ідеї яких вона називала більш шляхетними та близькими собі. Тим не менш відкрито підтримувати сторони переговорів президент не буде, зберігаючи за собою таким чином роль рівновідсторонену від усіх політичних сил

У свою чергу ЛСЗС уже заявили, що міністра оборони та закордонних справ будуть узгоджувати з президентом і загалом будуть тісно співпрацювати із Грибаускайте.

В будь-якому разі за модерну історію Литви дані вибори принесли найбільш невизначені результати щодо форматів коаліції, її засад та ідеологічних позицій.

Переможець виборів Литовський союз зелених і селян заявляє, що прагне технократичного уряду професіоналів, проте незрозуміло, де взяти цих професіоналів міністрів і професіоналами у яких сферах вони мають бути.

В будь-якому разі не варто очікувати якихось різких змін у сфері безпеки та зовнішньої політики, а підтримка України Литвою і надалі лишатиметься однією з найбільш істотних у ЄС, незважаючи на партійну приналежність майбутнього уряду.

Автор: Катерина Сідаш,

Український інститут міжнародної політики

Дана публікація здійснена в рамках проекту УІМП "Результати виборів у країнах-партнерах України" що розповідає про основні політичні сили, що беруть участь у кампанії, центральні теми, що дискутуються, і моніторинг присутності України в заявах, програмах, рішеннях партій, можливі наслідки для України та зміни зовнішньополітичних пріоритетів залежно від наслідків голосування.