Створення зон вільної торгівлі чи митних союзів – всесвітній тренд. З кожним роком їх стає все більше, із регіональних вони трансформуються в мегарегіональні та міжконтинентальні.

За даними Світової організації торгівлі (СОТ), станом на червень 2016 року кожен із 164 членів СОТ має хоча б одну угоду про вільну торгівлю.

Наразі СОТ відомо про 635 угод про преференційну торгівлю, з яких 423 набрали чинності. При цьому 90% всіх угод – саме про створення зон вільної торгівлі. Митні союзи – лише 10%.

Нещодавно арсенал угод поповнився масштабною та всеохопною угодою про вільну торгівлю між ЄС та Канадою (CETA), переговори щодо якої тривали цілих сім років. ЄС називає цю угоду найамбітнішою, оскільки вона передбачає скасування 99% ввізних мит, полегшує доступ до ринків послуг, державних закупівель та створює кращі умови для інвестування. 

Важливо, що СЕТА потенційно може принести вигоду й для України.

З однієї сторони, з січня 2016 року між Україною та ЄС функціонує поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі (DCFTA). Окрім того, Україна зробила безпрецедентний крок у зміцненні міжконтинентальних торгових відносин, підписавши у липні 2016 року угоду про зону вільної торгівлі з Канадою (CUFTA).

Із вступом в силу, CUFTA відкриє українським експортерам доступ до 98% канадського ринку товарів, а сама угода містить важливі положення щодо усунення нетарифних бар’єрів, сприяння торгівлі, участі у державних закупівлях тощо. 

Отже, які ж саме переваги може отримати Україна від трикутника вільної торгівлі "Україна – Канада – ЄС"?

Взаємне усунення нетарифних бар’єрів у торгівлі

ЄС та Канада – розвинені країни з високими, проте неоднаковими стандартами щодо якості та безпеки товарів, їх маркування, пакування, тощо. На практиці ці вимоги нерідко стають нетарифними бар’єрами у міжнародній торгівлі.

СЕТА містить важливі положення щодо добровільного наближення стандартів та інших вимог між ЄС та Канадою. Одночасно вона містить застереження, що жодна країна не повинна знижувати свої вимоги щодо якості та безпеки товарів.

Безпрецедентною є наявність окремого розділу угоди, що стосується питань зближення технічних регламентів та стандартів, починаючи зі стадії їх розробки. Це дозволить мінімізувати різницю у регуляторних підходах ЄС та Канади.

Варто зазначити, що CUFTA так само передбачає, що технічні регламенти та процедури оцінки відповідності не мають створювати додаткових перешкод на шляху вільної торгівлі між Україною та Канадою, а розробка відповідних вимог має бути максимально прозорою.

Наближення та взаємне визнання технічних регламентів та стандартів між ЄС та Канадою має важливе значення й для українських експортерів.

Адже перед Україною зараз стоїть завдання адаптації українського законодавства до вимог ЄС. Масштабне зближення з європейськими стандартами стосується не лише тих підприємств, які експортують товари до ЄС. Воно стосується виробників в цілому, оскільки запроваджуються нові правила гри для всіх.

Наразі в Україні розроблена стратегія наближення санітарних та фітосанітарних норм до вимог ЄС, окремо ухвалена стратегія реформування сфери технічного регулювання із скасуванням радянських ГОСТів та запровадженням європейських вимог до якості та безпеки товарів.

Виробництво українських товарів за європейськими стандартами значно полегшить доступ українських товарів до ринку Канади, сприятиме взаємному визнанню результатів оцінки відповідності та зменшить вартість експорту через зменшення витрат на адміністративні процедури.

Навіть зараз експортерам, які мають усі необхідні сертифікати для експорту в ЄС, набагато легше вести переговори з канадськими партнерами.

Звідки й куди? Правила походження товарів

Двосторонні угоди про вільну торгівлю встановлюють більш сприятливі умови торгівлі, але лише між країнами, які є сторонами відповідної угоди.

Наприклад, товар, ввезений в Канаду з України, не можна реекспортувати до США без мита, оскільки його походження є українським, а не канадським.

Способом відфільтрувати товари, які можна імпортувати за зниженими або нульовими ставками ввізного мита, є правила походження товарів. При цьому кожна угода про вільну торгівлю містить свої власні правила визначення походження, які враховують специфіку міжнародної торгівлі країн, що підписали угоду.

Як правило, виробник має довести, що його товар повністю вироблений/вирощений на території певної країни або вироблений із додаванням імпортованих матеріалів за умов т.зв. "достатньої переробки". При цьому кожна угода по-своєму визначає критерії достатності переробки для товарів. Це може бути:

(1)   зміна класифікаційного коду товару (наприклад, перші два чи чотири знаки в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності);

(2)   зміна вартості товару в результаті його переробки, коли вартість використаних іноземних матеріалів не перевищує фіксованої частки вартості кінцевого товару.

Візьмемо найпростіший приклад – одяг.

Відповідно до Протоколу І до Угоди про асоціацію Україна – ЄС, що містить основні положення щодо визначення походження товарів, у більшості випадків одяг вважатиметься таким, що походить з України, якщо ціна тканини та інших текстильних матеріалів, із третіх країн (наприклад, з Марокко чи Туреччини), не перевищує 8% ціни товару.

Угода про вільну торгівлю з Канадою визначає, що достатня переробка матиме місце тоді, коли, зокрема, зміниться товарна група товару (на рівні двох знаків в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності).

Безумовно, існування правил походження товарів в угодах про вільну торгівлю виправдане, бо як інакше вирізнити товари партнера по угоді. Проте коли відбувається нашарування угод про вільну торгівлю, різниця у правилах походження товарів може створювати труднощі для експортерів, особливо враховуючи сучасні глобальні ланцюги доданої вартості.

Досвід країн Азії та Латинської Америки показує, що існування різних правил походження товарів значно знижує рівень ефективності зон вільної торгівлі для бізнесу. Так, майже 90% усієї торгівлі в Латинській Америці відбувається на преференційних мовах, але водночас на прикладі угод про вільну торгівлю Мексики, Чилі та Перу було виявлено, що лише 40% товарів мають схожі правила походження товарів.

Схожа ситуація спостерігається і в Південно-Східній Азії – в регіоні, який наскрізь пронизаний угодами про вільну торгівлю. Зокрема, у 2008 році в рамках Асоціації держав Південно-Східної Азії була запроваджена ініціатива щодо перегляду правил походження товарів з метою їх уніфікації.

Виходом із такої ситуації є так звана кумуляція при визначенні правил походження товарів. Наприклад, правило двосторонньої кумуляції передбачено і в CUFTA, і в DCFTA, і в CETА.

Воно означає наступне: якщо, наприклад, сировина для виробництва товару в Україні завезена з ЄС, то правила щодо достатньої переробки не є обов’язковими.

Тобто якщо для виробництва одягу використовується тканина, імпортована вже не з Марокко, а з ЄС, і її вартість становить понад 8%, то такий одяг все одно вважатиметься українським та може експортуватись до ЄС без сплати мит.

Кумуляція при визначенні походження товарів дуже важлива у трикутнику DCFTA – CUFTA – CETA, оскільки Україна може отримати переваги від так званої перехресної кумуляції (cross-cumulation), яка ще більше зменшить бар’єри для руху сировини та товарів.

В цьому випадку, якщо для виробництва одягу в Україні використовуватиметься тканина, імпортована з ЄС, то такий одяг все одно вважатиметься українським та зможе експортуватись до Канади без дотримання вимог щодо істотної переробки. Але при цьому мають бути додатково погоджені умови та правила походження товарів між Канадою, Україною та ЄС.

Варто додати, що CETA також передбачає можливість "трикутної" кумуляції із США після підписання угоди про вільну торгівлю між США та ЄС.

Наприклад, Канада зможе вільно використовувати у виробництві американські запчастини та інші компоненти при безмитному експорті автомобілів до ЄС. Наразі СЕТА передбачає додаткове право Канади експортувати до ЄС 100 тис. авто в рік із часткою іноземних компонентів до 70% (замість загальних 50%).

Кумуляція у рамках вільної торгівлі ЄС–Україна–Канада допоможе налагодити зв'язок між трьома незалежними угодами про вільну торгівлю (DCFTA, CUFTA, CETA), поглибити рівень торгового та економічного співробітництва України з Канадою та ЄС, а також сприяти подальшій інтеграції України у глобальні ланцюжки доданої вартості.

Торгівля послугами та залучення інвестицій

Як всеохопна угода про економічне співробітництво, CETA містить положення про торгівлю послугами та захист інвестицій. При цьому лібералізація у торгівлі послугами доволі масштабна, оскільки Канада та ЄС пішли шляхом так званого "негативного" списку, тобто були зроблені винятки для певних секторів (наприклад, охорона здоров’я), а у всіх інших секторах автоматично забезпечується вільний доступ на ринок для послуг та їх постачальників.

Додатково CETA сприятиме взаємному визнанню кваліфікацій, що в перспективі дасть можливість канадським інженерам, лікарям, юристам безперешкодно працювати в ЄС, і навпаки.  

На відміну від CETA та Угоди про асоціацію Україна–ЄС, угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою поки не містить положень щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій. Проте протягом двох років після набуття чинності угода може бути переглянута і доповнена, зокрема, положеннями щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій.

Отримання вільного доступу на ринок послуг багатомільйонної Канади відкриє багато можливостей для українських постачальників послуг, особливо враховуючи, що торгівля послугами є невід’ємною частиною глобальних ланцюгів доданої вартості.

Experto crede, або вір досвідченому

Угода про вільну торгівлю між ЄС та Канадою – це важливий сигнал для українських експортерів.

По-перше, це додатковий аргумент "за" торгівлю з Канадою, бо ЄС не витрачав би сім років на переговори, якби не бачив реальних перспектив.

Так, нас розділяє океан, поруч конкуренція з США, але у ХХІ столітті це швидше не перепони, а виклики, які за наявності якісного товару, продуманої маркетингової стратегії та логістики зникнуть. 

По-друге, не варто гаяти часу, оскільки початок вільної торгівлі між Канадою та ЄС може посилити конкуренцію на ринку Канади, тому про своє "місце під сонцем" варто задуматися вже зараз.

Угоди про вільну торгівлю відкривають багато можливостей, проте чи будуть вони реалізовані залежить більшою мірою від проактивної позиції бізнесу та його бажання інвестувати у довгостроковій перспективі. 

Автор: Олександра Бровко,

старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Діяльність проекту спрямована на зменшення рівня бідності в Україні та підвищення сталого економічного розвитку шляхом збільшення українського експорту до Канади та заохочення інвестицій з Канади до України