Україна і електромобілі: чи можлива ще одна революція?

Вже зараз відбувається тиха революція, яка може вплинути на майбутнє світу, включно з майбутнім України та Росії. На обидві – в різний спосіб. А роль у цьому можуть відіграти українська інженерія та промисловість.

Перші машини з електричним живленням з’явилися ще 1884 року, однак домінувати на автошляхах тоді стали бензинові автомобілі.

Сьогодні на транспортний сектор припадає 60-70% всієї нафти, яка видобувається в світі. Її видобуток та продаж стали базою для економік деяких країн, включаючи Росію. Доходи від експорту нафти та природного газу складають понад половину російського бюджету,

підживлюють російський мілітаризм та війни, включно з війною на Донбасі.

Спалювання бензину впливає також на зміни клімату – можливо, найбільшу на сьогодні загрозу для людської цивілізації.

Заміна бензинових машин на електричні – особливо в поєднанні з використанням електрики з поновлюваних джерел – мала би величезний вплив на життя та безпеку європейців та інших націй в усьому світі. Гігантська приватна компанія Deutsche Post – "Німецька пошта" – є в цьому сенсі важливим піонером на шляху до майбутнього, менше залежного від нафти.

Бізнес Deutsche Post полягає в щоденній доставці до адресатів величезної кількості предметів.

Кілька років тому менеджмент DP задався питанням: як компанія могла би суттєво зменшити вартість транспортування та вплив на довкілля? Було вирішено створити партнерство з Технічним університетом Аахена і разом розробити електричний автомобіль. Результат їхньої спільної роботи було названо Streetscooter.

На відміну від дорогих люксових електричних авто, які вдвічі дорожчі за їхні стандартні "бензинові" моделі, німці від самого початку були націлені на розробку машини для щоденних потреб Deutsche Post. Це означало, що автомобіль має бути якомога дешевшим, надійним,  суперміцним і з такими технічними параметрами, які найкраще підходять для міського руху.

Streetscooter мав феноменальний успіх.

Операційні витати зменшилися на 50%, а витрати на обслуговування – на 80% порівняно зі стандартними машинами DP.

Термін експлуатації Streetscooter – 16 років за умови роботи шість днів на тиждень. Машина важить 1500 кг і може везти близько 300 кг (або 4,3 кубометрів) вантажу з максимальною швидкістю 80-85 км/г на відстань 50-80 км без підзарядки, залежно від завантаженості та рельєфу. В разі некомерційного використання – якщо обсяги вантажу та ваги транспортного засобу будуть зменшені, тривалість роботи машини від одного заряду стане ще більшою.

Streetscooter – це вже не просто "мрія".

Уже понад тисячу цих машин на службі у DP, і компанія планує збільшити  виробництво до 5 тисяч авто на рік. Більше того, DP уже оголосила про наміри продавати автомобілі іншим компаніям, починаючи з 2017 року.

Друга надзвичайно важлива річ – ціна. Streetscooter коштує менше 10 тисяч євро і очікується, що ця цифра зменшиться до 5 тисяч євро.

Звісно, 5 тисяч електричних машин – це крапля в морі. Лише в маленькій Словаччині люди мають понад 2 мільйони персональних авто, в Польщі – близько 20 мільйонів.

Отже, треба розпочати виробництво мільйонів доступних електромобілів.

Для країн з великим промисловим потенціалом, таких як Україна та Словаччина (яка є найбільшим виробником машин на душу населення в світі) виробництво електромобілів – не так технічний виклик, як менеджерський.

Можливо, найлегше пришвидшити власне виробництво електромашин через купівлю ліцензії на виробництво Streetscooter у Deutsche Post. Хоча також ймовірно, що місцеві інженери та дизайнери могли би швидко розробити подібні зразки – надійні та міцні електромобілі. Однак шлях від розробки до виробництва та адміністративного схвалення в наших бюрократичних та корумпованих середовищах може бути надто звивистим та тривалим – тоді як час дорогоцінний.

Україна може бути у виграшній позиції у порівнянні зі Словаччиною, коли йдеться про можливе масове виробництво електромобілів.

Справа в тім, що три великих автовиробники (Фольксваген, Пежо-Сітроен та КІА) уже є в Словаччині, й четвертий (Ягуар Ленд Ровер) – на підході. Отже, створити виробництво електромобілів в країні – важче, ніж в Україні.

Словацька економіка дуже залежить від виробництва бензинових автомобілів – а для них доступні електричні машини є небезпекою.

Така конкуренція може бути навіть вбивчою.

Через це великі автомобільні компанії можуть лобіювати уповільнення або максимальне відтермінування виробництва електромобілів у Словаччині, Чехії та інших країнах Європи.

До слова, саме їхній інтерес до продовження виробництва дорогих бензинових машин може бути основною причиною того, що Deutsche Post вибрала партнером для розробки та випуску авто не автовиробника, а технічний університет.

Тим часом Україна – держава, здатна побудувати найбільший літак у світі, – має фахівців, а також соціальні та економічні потреби  для випуску недорогих машин, доступних для власних громадян.

І на додаток, на користь електромобілів грає те, що це зменшить імпорт нафти, в тому числі з Росії.

Питання лиш одне: чи зможуть прийняти цей виклик та використати нагоду українські бізнесмени, політики та інженери?

Автор: Юрай Месік,

експерт Словацької асоціації
зовнішньої політики

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора