"Україна проводить безпрецедентні реформи".

Ні, це не цитата з чергової пафосної промови Порошенка чи Гройсмана.

Під таким заголовком вийшов прес-реліз Єврокомісії, в якому йдеться про оприлюднення Брюсселем  доповіді "Виконання асоціації ЄС-Україна".

В тексті самої доповіді - не менше реверансів на адресу офіційного Києва

"У 2015 та 2016 роках Україна провела глибокі та безпрецедентні реформи у низці секторів... Демократичні інституції відновлюються. Україна налаштована на захист та просування спільних базових цінностей демократії, прав людини та верховенства права", - стверджує документ.

"Європейська правда" розібралася, на чому ґрунтується такий оптимізм та що приховане "між рядками".

Перший звіт

Доповідь "Виконання асоціації ЄС-Україна" стала першим таким документом.

Раніше щорічні доповіді готували в рамках Європейської політики сусідства (ЄПС) й оприлюднювали  в березні чи квітні - одночасно для всіх 16 країн, що входять до ЄПС. Ці документи виглядали дещо застарілими, адже йшлося про попередній рік, в той час як в Україні завжди все змінювалося досить швидко.

Віднедавна ЄС змінив підхід. Доповідь по кожній країні оприлюднюється під якусь міжурядову подію. В нашому випадку йдеться про Раду асоціації, засідання якої відбудеться в Брюсселі наступного понеділка.

Нинішня доповідь покриває 2015-й та одинадцять місяців 2016-го. У ній враховано навіть останні події щодо візової лібералізації.

Чи справді всі 14 сторінок, що ілюструють ставлення Брюсселя до українських подій та процесів за майже два роки, такі ж оптимістичні, як згаданий вище заголовок прес-релізу?

На перший погляд, документ справді позитивний.

Перелічено величезну кількість ухвалених стратегій, законів, створення інституцій чи оновлення існуючих та інших дій та рішень, які формально просувають Україну євроінтеграційним шляхом.

Та радіючи цьому, слід мати на увазі кілька важливих речей.

Час виконувати

Насамперед у доповіді підтверджено тенденцію: Брюссель в діалозі з Києвом починає концентрувати свою увагу не тільки і не стільки на формальній євроінтеграції, скільки на перенесенні її на реальний ґрунт.

"Зараз надзвичайно важливо перейти від ухвалення законодавства та створення інституцій до повної імплементації цих реформ, щоб громадяни України могли користуватися їх плодами", - заявила з нагоди оприлюднення доповіді верховний представник ЄС із закордонної та безпекової політики Федеріка Могеріні.

Це знакова заява; подібні висновки та заклики містить і сам документ.

Цей же сигнал був одним із головних в оприлюдненій минулого тижня доповіді Рахункової палати ЄС щодо ефективності допомоги Євросоюзу Україні.

Друга характерна риса доповіді: у багатьох випадках ЄС утримується від оцінки, обмежуючись констатацією. Це додає документу позитиву - але проблеми від того не зникають.

Прикладом є питання внутрішньо переміщених осіб. Лише констатовано ситуацію, при якій внаслідок рішень уряду 175 тисяч людей досі не мають доступу до пенсій та соціальних фондів.

Але дуже критична позиція Євросоюзу в цьому питанні добре відома. Аж до того, що поновлення цих соціальних виплат - одна з умов надання чергового траншу макрофінансової допомоги Євросоюзу. Саме тих 600 млн євро, які згадують у нас насамперед через питання мораторію на експорт лісу.

На війну не спишеш

Ну і третій притаманний доповіді момент, здатний применшити ейфорію від поверхневих позитивних вражень.

Класична схема ЄС в оцінці подій та процесів у таких складних державах, як Україна, така: спочатку сказати про добре - а потім "так, як є". Ось промовистий приклад двох послідовних речень у документі.

"Сповільнилося зростання споживчих цін, курс гривні стабілізовано і валютні резерви поступово зростають. Та прямі іноземні інвестиції досі залишаються на низькому рівні, їм перешкоджає правова та судова непередбачуваність, в тому числі випадки, коли правоохоронні органи неефективно відповідають на рейдерство, а також неадекватні інституційні рамки, війна на сході країни".

Примітно, що війна у переліку перешкод для приходу інвестицій - на останньому місці.

І таких "запотиличників", прихованих за позитивом, у доповіді немало.

Скажімо, після позитивної оцінки проведення місцевих виборів восени 2015 року - ремарка щодо того, що відповідне законодавство ухвалили тільки за чотири місяці до дня голосування і без консультацій з громадськістю.

Констатація ухвалення закону про Рахункову палату у серпні 2015-го - і така ж констатація його неповної відповідності міжнародним стандартам.

Перелік важливих кроків у сфері захисту довкілля завершується інформацією про те, що президент Порошенко ветував закони "Про оцінку впливу на довкілля" та "Про стратегічну екологічну оцінку".

За позитивними подіями у співпраці з ЄС у сфері закордонних справ та безпекової політики іде маловідомий факт, що Україна продала Судану бойові гелікоптери - всупереч ембарго ЄС на постачання туди зброї, до якого сама ж приєдналася.

Тому однозначно "на ура" українській владі доповідь сприймати не варто. Тим більше - на ній піаритися.

"Вдячний нашим європейським партнерам за справедливу оцінку виконання Україною Угоди про асоціацію! - прокоментував доповідь у Facebook президент Порошенко. - Це визнання безпрецедентності та результативності здійснених нами структурних реформ протягом останніх двох років".

Не добре, якщо у Києві справді побачать в документі ЄС виключно похвалу.

Адже очевидно, що в Брюсселі хотіли сказати більше.