Українське питання формально не було ключовим на останньому в цьому році саміті ЄС. Принаймні, якщо довіряти порядку денному.

У ньому першими пунктами йшли відносини з Туреччиною та іншими країнами (насамперед – у протидії нелегальній міграції), забезпечення сталості економічного розвитку, боротьба з безробіттям. Зрештою, лідери ЄС не могли не обговорити ситуацію у Сирії.

Сирійському питанню намагалися надати якомога більшої ваги та символізму.

Зокрема, для цього у Брюссель прилетів мер Східного Алеппо, захопленого напередодні військами Асада та Путіна. Брита Хаджи Хасана запросили взяти участь у першій частині саміту, разом з європейськими лідерами.

І лише наприкінці порядку денного йшли два питання, пов’язані з Україною: продовження санкцій проти РФ та вихід із глухого кута ратифікації Угоди про асоціацію з Україною.

У цей глухий кут Європейський Союз завели Нідерланди, а точніше – її громадяни, 6 квітня на референдумі проголосувавши проти УА. До того ж, нідерландський референдум поставив під загрозу здатність ЄС укладати міжнародні угоди, а тому ця проблема стала головним болем не лише Києва, а й Брюсселя.

Запропонований Нідерландами компроміс був відомий – підписання додаткового документа, що мав дати відповідь на побоювання жителів Королівства. Зокрема, ЄС мав визнати, що асоціація не гарантує Україні членства (хоча не закриває таку можливість), не дає доступу до програм розвитку ЄС, а також не надає військових гарантій (див. публікацію "Нідерланди та асоціація: що затвердять в четвер у Брюсселі").

Та навіть проти таких формулювань у Брюсселі публічно повстала група "друзів Україні".

"Реакція Нідерландів виглядає образливою для українців. Ми до кінця боролися за те, щоб формулювання у цьому документі були більш дружніми до України, зокрема, показали, що Україну чекають у ЄС", - говорила згодом польський прем’єр Беата Шидло.

Втім, від більш дружньої до України редакції довелося відмовитися, адже вона не мала шансу бути схваленою згодом нідерландськими парламентаріями. Тому спочатку Київ, а згодом і "друзі" були вимушені погодитися на запропонований компроміс.

Це мало гарантувати завершення серіалу з ратифікацією Угоди про асоціацію.

Зрештою, прибувши на засідання саміту, прем’єр Нідерландів Марк Рютте заявив, що "дуже мотивований" добитися компромісного рішення. "Ми маємо його досягти, інакше Угоду не буде ратифіковано", - сказав Рютте.

Однак, вже після почату Саміту, у кулуари стали надходити тривожні новини.

Один за одним учасники делегацій різних країн почали обережно припускати, що рішення буде відкладене.

"Зрештою, ви вже маєте зону вільної торгівлі з ЄС, а тому для вас фактично мало що зміниться. Так, вирішення питання асоціації може бути перенесено, але це лише формальність", - переконував представник делегації Франції. В прес-службі Ради ЄС додавали – за результатами переговорів можливе будь-яке рішення. Навіть найнесподіваніше: "Невипадково ми маємо постійний телефонний контакт із президентом Порошенком".

Не менш песимістичні прогнози озвучували й голландці. "Розумієте, це дуже складне питання, а тому знайти компроміс непросто. Далеко не всі згодні з нашими пропозиціями", - говорив представник делегації Нідерландів.

Показовий момент – пішовши після журналістських питань, дипломат за декілька хвилин повернувся, звернувшись до кореспондента ЄвроПравди: "Я бачу, що не переконав вас. Але я хочу, щоб ви повірили мені – все дійсно дуже складно".

На тлі "нідерландської зради" стало відомо про ще одну.

На сайті Європарламенту несподівано змінилася орієнтовна дата голосування за український безвіз. Змістили більш ніж на два місяці – із 1 лютого на 3 квітня, хоча лише 4 дні тому його вже переносили, з січня на лютий.

І хоча апарат ЄП одразу оприлюднив заяву про те, що дата "орієнтовна", її перенесення – "технічне" і нічого не означає, та питання це не зняло.

Але ключова проблема навіть не у переносі як такому. Річ у тім, що чим ближче до дати президентських виборів у Франції, тим більше шансів, що безвіз знову відкладуть – ЄС боїться давати зайвий козир Марін Ле Пен.

Та згодом у візовому питанні з’явилися важливі новини, які загубилися у потоці повідомлень дня.

Одразу кілька джерел повідомили, що відтермінування безвізу було пов’язане... з Нідерландами. Причому говорили це як джерела, так і цілком офіційні посадовці.

"Просуватися до безвізу можна, лише вирішивши проблему нідерландського вето", - пояснив після завершення саміту прем’єр Латвії  Маріс Кучінскіс.

Лишилося незрозуміло, яким є зв’язок між Угодою та завершенням процедур по безвізовому режиму, але таку думку довелося почути кілька разів. А отже, цю позицію поділяла принаймні частина країн-членів ЄС.

Єдине, в чому "зради" не передбачалося – це у питанні продовження санкцій проти РФ. Чинні обмеження завершуються наприкінці січня, але в ЄС воліють не відкладати це питання на останні тижні. Адже поки не зовсім зрозуміло, якою буде санкційна політика нового президента США. Тож краще не ризикувати…

Про консенсус щодо санкцій від початку говорили навіть представники Франції та Італії, що налаштовані на глибшу співпрацю з РФ.  

Але й тут виникло додаткове питання:

чи можливе введення нових санкцій, пов’язаних із злочинами у Сирії?

І це питання справді порушувалося! В порядок денний його внесла британський прем’єр Тереза Мей. Втім, підтримка цієї ініціативи виявилася недостатньою. "Консенсусу з цього питання поки немає навіть у далекій перспективі", – зазначив співрозмовник ЄвроПравди в одній із національних делегацій.

"Всі розуміють, що ситуація з Алеппо жахлива, однак немає ідей, яким чином цю ситуацію можна виправити", - додав інший посадовець.

Але проігнорувати сірійське питання було неможливо. Саме тому поза планом лідери ЄС обговорили ще й можливість гуманітарної допомоги Сирії, зокрема, евакуації цивільного населення.

Та судячи з відсутності заяв, згоди не дійшли і з цього питання. І це, напевно, буде ще довго обговорюватися європейськими ЗМІ – ЄС виявився неспроможним відреагувати на злочини, що вразили увесь світ. Втім, українцям ця нерішучість добре відома...

До слова, на зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі обговорювалася ще одна "антиросійська" ініціатива, щодо якої так і не змогли дійти згоди. Беата Шидло запропонувала змінити термін, на який продовжується дія санкцій – з нинішніх шести до дванадцяти місяців. "Це зняло б багато політичних ризиків. Тому ця ініціатива, я певна, буде обговорюватися й надалі", - додала вона. Втім, як визнали згодом учасники саміту, до консенсусу далеко і в цьому питанні.

Так само ЄС не досяг успіху й у надважливому для себе питанні мігрантів.

Рішення саміту не містить жодних нових ідей чи ініціатив. Домовилися лише "активізувати зусилля" для виконання попередніх домовленостей.

Втім, інакше бути й не могло. Адже корінь проблеми – незгода низки країн на систему розподілу мігрантів, яку ЄС схвалив рік тому. Серед "відмовників" – Словаччина, яка наразі головує в Європейській раді. "За головування Фіцо (прем’єр Словаччини) прорив у міграційному питанні неможливий", - визнавали учасники перемовин.

"Ми будемо більш успішними у просуванні цієї ініціативи", - пообіцяв після саміту Йозеф Мускат, прем’єр Мальти, яка перебирає головування в ЄС від 1 січня 2017 року.

Так чи інакше, ще за півгодини до завершення саміту очікування були не дуже сприятливі.  

Тим більше, що з переговорної кімнати почали надходити тривожні новини щодо українського питання.

"ЄС – це насамперед демократія та повага до громадян. Якщо жителі Нідерландів сказали "ні", то що ж можна зробити? Треба чекати, поки вони змінять думку", - говорив у кулуарах учасник італійської делегації.

Для України це могло би стати розгромною поразкою. Масштабне розчарування у ЄС, наслідки якого неможливо навіть передбачити.

Але зрештою – домовилися.

Причому офіційні новини виявилися кращими за очікування!

"Ми взяли до уваги, в якій ситуації знаходяться Нідерланди. І ми хочемо допомогти Україні. У цій ситуації у нас був тільки один шлях, і ми пішли ним, підтримавши пропозицію Нідерландів", - заявив прем’єр Латвії Маріс Кучінскіс, вийшовши до представників ЗМІ.

А вже за декілька годин офіційний речник оголосив текст щойно ухваленого "рішення глав держав та урядів членів ЄС".

"Це рішення – лакмусовий папірець, який мав показати, в якому стані знаходиться ЄС. На щастя, він показав, що здатний діяти", - резюмувала Беата Шидло.

Схожу оцінку озвучив і президент Євроради Дональд Туск, який протиставив нідерландську проблему виходу Британії з ЄС: "Brexit довів, як важливо бути відповідальними. Нинішнє рішення показало, що ми засвоїли цей урок".

Керівництво ЄС взагалі зробило український хепі-енд головною новиною саміту. Втім, це легко пояснити – це був найбільший успіх не лише Києва, а й Брюсселя.

В останні дні 2016 року ЄС зумів уникнути системної кризи у відносинах інституцій, розблокувавши угоду з Україною.

Хоча – і це важливо для України – боротьба за Асоціацію ще не завершена.

Адже цю домовленість Рютте ще потрібно "продати" обом палатам парламенту Нідерландів.

Інакше – про що окремо зазначено у домовленості – узгоджений на саміті документ автоматично втратить силу.

Тож остаточна перемога у війні за Асоціацію ще попереду. Але 15 грудня і у ЄС, і в України були всі підстави вважати себе переможцем.