Що приніс Україні перший рік дії зони вільної торгівлі з ЄС?

Для того щоб дати адекватну відповідь на це питання, треба зрозуміти, які саме зміни відбулись та, що важливо, коли.

Здається, відповісти на останнє питання – "коли?" – досить просто. Відомо, що після початку дії поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) з ЄС минув рік: цей розділ Угоди про асоціацію набув чинності в режимі тимчасового застосування 1 січня 2016 року. Отже, все ясно.

Однак насправді ситуація дуже неоднозначна. Фактичні зміни, пов’язані з ПВЗВТ, складно втиснути в "прокрустове ложе" календарного року. Деякі зміни відбулись раніше, деякі пізніше, і лише кілька – власне з 1 січня.

Ключова зміна, що відбулася із січня 2016 року – початок зниження ввізних мит України на товари з ЄС.

За розрахунками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), у перший рік середнє мито на товари походженням з ЄС зменшилось з 4,5% до 1,7%. Отже, можна було очікувати зростання імпорту з ЄС.

І дійсно, за даними Держстату, протягом перших десяти місяців року імпорт товарів з ЄС збільшився на 7,9%.

Однак говорити, що це зростання відбулось лише внаслідок зменшення ввізного мита, буде перебільшенням. Дуже важливим фактором стало скасування додаткової тимчасової імпортної надбавки, яка діяла протягом 2015 року й становила 5-10% залежно від категорії товару.

Не менш важливими чинниками були валютний курс та валютне регулювання, рівень внутрішнього попиту тощо.

З доступом на ринок ЄС ситуація ще менш тривіальна. Хоча ПВЗВТ запрацювала лише у січні 2016 року, безмитний доступ на ринок ЄС для більшості товарів Україна отримала ще у квітні 2014 року, коли ЄС надав автономні торговельні преференції, які повністю повторювали режим доступу на ринок ЄС протягом першого року дії зони вільної торгівлі.

Тоді було скасовано 95% ввізних мит ЄС на промислові товари та 84% – на сільськогосподарську продукцію. Також тоді ж почали діяти так звані тарифні квоти, які дозволяють ввезти безмитно певний обсяг продукції, після чого треба платити мито.

Коли у 2016 році почала діяти ПВЗВТ, рівень відкритості ринку ЄС відповідав вже його зобов’язанням, а отже, протягом цього року українські експортери не отримали додаткових тарифних преференцій порівняно з тими, які вони отримали два роки тому.

Наступне зниження ввізних мит ЄС відбудеться з початком 2017 року.

Відповідно, позитивні стимули від відкриття ринку мали б спрацювати ще у 2014-2015 роках. Але їхній ефект був майже повністю знівельований дією інших, потужніших факторів, як-то втрата території та активів, глибока банківська криза, а також падіння світових цін на сировину, зокрема на зерно та метали, що негативно вплинули на показники українського експорту.

За попередніми оцінками Держстату, за перші десять місяців 2016 року експорт товарів до ЄС виріс на 2,4% у номінальному вимірі та, вочевидь, значно більше у реальному вимірі, оскільки на багатьох ринках досі спостерігається низхідний ціновий тренд.

Серед товарів, які визначали динаміку експорту до ЄС, в першу чергу треба назвати соняшникову олію, поставки якої збільшились в кілька разів та забезпечили левову частку загального приросту. Також позитивний, хоча й значно менший, вплив мав приріст експорту товарів машинобудування, зокрема автомобільних запчастин, виробництво яких активно розвивається в Західній Україні. Ще одним чинником зростання експорту були поставки деревини та виробів з неї.

Також, за даними січня-жовтня 2016 року, ЄС був єдиним регіоном, український експорт до якого зростав. Відповідно, продовжила збільшуватись важливість ЄС як торговельного партнера України – частка ЄС в українському експорті товарів досягнула 37% порівняно з 34% рік тому.

Найкраще вплив ПВЗВТ з ЄС може оцінити бізнес, зокрема той, що займається зовнішньоторговельною діяльністю. Опитування, проведене в рамках проекту "Діалог зі сприяння торгівлі", який реалізується ІЕД за фінансової підтримки ЄС, показало, що оцінка бізнесу є обережно оптимістичною.

Понад 28% опитаних експортерів та імпортерів (вибірка складала 1000 респондентів з усіх регіонів України) вказали на позитивний вплив Угоди про асоціацію на підприємство, тоді як негативний вплив відзначили лише 6% респондентів. Водночас найбільше виявилось нейтральних оцінок – близько 60% респондентів сказали, що Угода не вплинула на їхнє підприємство.

Найбільш позитивно вплив Угоди оцінили ті підприємства, які здійснюють й експорт, й імпорт, що дозволяє їм брати участь у міжнародних виробничих ланцюгах. Серед таких підприємств частка тих, хто виграв від запровадження Угоди, склала 36%.

На першому етапі реалізації Угоди від неї більше виграв великий бізнес, аніж малий чи середній.

За даними опитування, виграш відзначили 23% малих підприємств, 27% середніх та 43% великих, що є віддзеркаленням кращої інституційної спроможності великого бізнесу використовувати нові можливості.

Повертаючись до питання змін, пов’язаних з ПВЗВТ, не можна не згадати гармонізацію законодавства, яка, власне, й становить "серце" Угоди та на яку покладаються найбільші сподівання у сфері як стимулювання зовнішньої торгівлі, так і покращення внутрішнього бізнес-клімату та інвестиційної привабливості країни.

Із січня 2016 року розпочався відлік часу у графіках зобов’язань у сфері гармонізації законодавства, яке пов’язано з ПВЗВТ (технічне регулювання, безпечність продуктів харчування, митні послуги, торгівля послугами, державні закупівлі, захист прав інтелектуальної власності, політика конкуренції тощо).

При цьому власне зміни у законодавстві розпочались у багатьох випадках раніше, а іноді – значно раніше, ніж власне запрацювала ПВЗВТ.

Розглянемо кілька прикладів. У сфері технічного регулювання протягом 2016 року тривала гармонізація секторального законодавства, а також підготовка до перемовин щодо підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (АСАА).

Водночас значно більші зміни відбулись у 2015 та попередніх роках, коли було прийнято гармонізоване загальне законодавство, активніше відбувалось зближення технічних регламентів, були скасовані понад 14 тисяч застарілих ГОСТ, що – разом з прийняттям стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, – забезпечило зростання частки міжнародних та європейських стандартів серед національних стандартів України до 60%.

Як виміряти прогрес у сфері технічного регулювання? Якщо говорити про сукупний прогрес реформ станом на кінець 2016 року, то зроблено багато. Якщо ж оцінювати дії, які відбулись після 1 січня 2016 року, то оцінка буде значно скромнішою.

Інший цікавий приклад – державні закупівлі. Це безперечно одна з найвдаліших реформ. І вона дуже важлива для реалізації ПВЗВТ, бо кінцевою метою є забезпечення взаємного еквівалентного доступу на ринки державних закупівель України та ЄС. Й Україна зробила вже дуже багато на цьому шляху.

Але як рахувати – коли відбулась реформа? До початку ПВЗВТ, коли був запущений пілотний проект ProZorro та прийнятий новий закон про державні закупівлі? Чи вже у 2016 році, коли закон набув чинності?

У сфері безпечності продуктів харчування найважливішими кроками 2016 року стали початок діяльності регулятора Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та прийняття всеохоплюючої стратегії гармонізації відповідного законодавства.

Однак для бізнесу важливішим, мабуть, стало отримання у 2016 році доступу для молока та молочних продуктів на ринок ЄС.

Це було результатом не ПВЗВТ, а кропіткої майже десятилітньої спільної роботи держави та бізнесу задля забезпечення дотримання вимог ЄС щодо безпечності продукції. Водночас основна робота, пов’язана власне з зоною вільної торгівлі з ЄС, зараз тільки розпочинається.

Така сама ситуація й у інших сферах. Кілька років тому прийнято новий Митний кодекс, який наблизив українське законодавство у цій сфері до європейського. Але багато новацій досі потребують втілення. Зокрема, так і не запрацював інститут уповноважених економічних операторів, передбачений Кодексом. Наразі підготований відповідний законопроект, який покликаний вирішити проблемні питання й дозволити створити цей інститут, але він досі чекає на рішення Верховної ради.

Таким чином, на сьогодні можна говорити про обережно позитивну оцінку наслідків створення ПВЗВТ, про що свідчать й дані офіційної статистики, й дані опитування підприємців, й аналіз гармонізації законодавства.

Втім, можна очікувати, що у наступні роки переваги ПВЗВТ почнуть активніше використовувати малий та середній бізнес. Це має суттєво збільшити позитивні результати від лібералізації торгівлі з ЄС.

Автор: Вероніка Мовчан,

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Стаття підготовлена в рамках проекту "Розуміння Угод про асоціацію між ЄС та Україною, Молдовою і Грузією", що реалізується консорціумом, до складу якого входять Центр досліджень європейської політики, Брюссель (лідер консорціуму), Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (Київ), "Реформатікс" (Тбілісі) та "Експерт-груп" (Кишинів), за фінансової підтримки Уряду Швеції. Детальніше про Угоди про асоціацію можна прочитати в посібнику "Поглиблення відносин ЄС та України: Що, чому і як?".