Північноатлантичний альянс та Європейський Союз – дві організації зі штаб-квартирою в Брюсселі – багато десятиріч поспіль намагалися показати свою незалежність і відсутність зв'язку між ними. Та нова реальність диктує нові правила.

За останні три роки ЄС та НАТО зробили розворот у питанні взаємодії. Тепер пріоритет – якнайглибша співпраця.

Зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, яка відбулася у Брюсселі 6-7 грудня, стала поворотною у цьому питанні.

Цього разу йдеться про створення спільного органу НАТО та ЄС, який протидіятиме "гібридним загрозам".

Ця міністерська зустріч була важливою і через інше. Вона стала першою після перемоги на президентських виборах у США республіканця Дональда Трампа, який під час кампанії гостро критикував Альянс.

Цей факт додавав певні нотки неспокою до атмосфери у штаб-квартирі НАТО, однак не завадив ухваленню рішень. Зрештою, нова адміністрація в США ще не запрацювала.

У жовтні міністри оборони країн НАТО узгодили рішення Варшавського саміту про посилення Альянсу на східному фланзі, створивши чотири багатонаціональних батальйони у Польщі, Естонії, Литві та Латвії, груднева ж зустріч в основному була присвячена співпраці між ЄС і НАТО.

"Ми нарощуємо співпрацю між НАТО та ЄС у боротьбі з гібридними погрозами, через операції у Середземному морі, в наданні допомоги країнам-партнерам у забезпеченні власної безпеки", – зазначено у пункті 10 спільної декларації Варшавського саміту, підписаної керівництвом ЄС і НАТО.

Знадобилося п’ять місяців, щоб напрацювати конкретні пропозиції щодо цього досить загального формулювання.

Всього було представлено 42 пропозиції в семи сферах, а їх схвалення міністрами виявилося справді непростим процесом, розповідають дипломати, долучені до переговорів.

"Тільки уявіть – дві організації, 28 держав з одного боку і 28 з іншого. Це була справді титанічна робота, і я навіть не впевнений був, що ми зрештою досягнемо результату", – розповів "Європейській правді" один із високопосадовців НАТО.

Співрозмовник наголосив, що йдеться про конкретні пропозиції, схвалені країнами, а не загальні ідеї лідерів. Обидва блоки будуть моніторити виконання домовленостей, які через рік можуть бути переглянуті, змінені або доповнені.

"Ми стикаємося з новими загрозами і безпековими викликами, які поєднують у собі військові і невійськові засоби агресії – гібридні, кіберзагрози, тероризм.

Ні ЄС, ні НАТО не мають повного спектра інструментів для відповіді на ці виклики, тому потрібно співпрацювати", – заявив Єнс Столтенберг.

До чого ж домовилися міністри і в чому саме полягатиме поглиблена співпраця між НАТО і Євросоюзом?

Пропозиції щодо поглиблення співпраці між ЄС і НАТО були оприлюднені у заяві за підсумками засідання. Тісніша кооперація між цими організаціями очікується у семи сферах:

1. протистояння гібридним загрозам;

2. оперативна кооперація, в тому числі під час операцій на морі;

3. кібербезпека і захист;

4. оборонні здатності;

5. оборонна промисловість і дослідження;

6. навчання;

7. нарощування оборонного потенціалу партнерів.

У кожній зі сфер представлено різну кількість пропозицій.

Втім, судячи з тону розмов, які лунали в ці дні у стінах штаб-квартири НАТО,

основними є пропозиції щодо спільної протидії гібридній війні, кооперації під час морських операцій та збільшення оборонного потенціалу.

Чи не найбільше пропозицій висловлено щодо спільної протидії гібридним загрозам.

І тут найважливішим є рішення про створення у 2017 році Європейського центру протидії гібридним загрозам, в роботі якого братимуть участь НАТО і ЄС як інституції, а також держави-члени обох організацій.

Варто зазначити, що спільна протидія гібридним загрозам не є новою ідеєю, ані для Євросоюзу, ані для Північноатлантичного альянсу.

Навесні Єврокомісія схвалила стратегію боротьби з гібридними загрозами та сприяння стійкості ЄС, яка передбачала створення центру зі  збору і обробки інформації про загрозу національній безпеці Євросоюзу та держав-членів. Тоді також ішлося про зусилля, спрямовані на збільшення кооперації з НАТО.

Подібні розмови щодо аналогічного центру велися і в НАТО, зокрема, і в контексті створення спільної з Україною структури для протидії гібридній війні на Донбасі.

Однак спільний центр з протидії гібридним загрозам стане значним кроком вперед.

"Ми говоримо про те, щоб ЄС і НАТО працювали разом, мали спільний пул фахівців, експертів по цих питаннях.

У НАТО є переваги в питанні комунікації та у військових питаннях. Але, можливо, Євросоюз має більший досвід з цивільної точки зору", – пояснив високопосадовець НАТО, знайомий з деталями переговорів щодо поглибленої співпраці блоків.

Діяльність центру полягатиме в: а) обміні інформацією щодо потенційних гібридних загроз між структурами ЄС і НАТО; б) стратегічній комунікації між персоналом відповідних структур; в) збільшенні готовності обох блоків до відповіді на кризові ситуації; г) покращенні здатності держав-членів до опору гібридним загрозам.

Однак, як наголосив співрозмовник ЄП в НАТО, ефективність відповіді на гібридні загрози залежатиме від дій конкретної країни: "Ми не будемо робити роботу за окремі країни, вони повинні самі цим зайнятися, та ми можемо допомогти".

Та за підсумками зустрічі міністрів є й негативна новина.

Цього разу в НАТО, коли йшлося про гібридні загрози, чомусь неохоче згадували про Росію.

Це принципово відрізняє нинішню міністерську зустріч від жовтневого зібрання, на якому російська загроза і відповідь на неї була на першому місці.

Генсек НАТО під час своїх виходів до преси не раз згадував про "військові і невійськові загрози", що стоять перед Альянсом і Євросоюзом, однак жодного разу не згадав у цьому контексті Росію. А відповідаючи на питання щодо доцільності прагнути діалогу з РФ в умовах, коли вона не йде на конструктивні кроки, заявив, що навіть зниження агресивної риторики з боку РФ вважатиметься прогресом.

Лише на полях міністеріалу один з представників НАТО під тиском журналістів був змушений визнати: "Немає сумнівів, що дії РФ в Україні у 2014 році, її тактика і були першим поштовхом для розгляду гібридних загроз".

"Але це не тільки відповідь на те, що робить Росія в Україні. Ми реагуємо на загрози, які можуть походити з будь-якого місця. Ми не говоримо про географічне походження таких гібридних загроз", – така відповідь на запитання щодо гібридних загроз була більш характерною.

Звісно ж, РФ не зникла з порядку денного НАТО, але відійшла на другий план.

Натомість українське питання лишається пріоритетним і для НАТО, і для ЄС.

Принаймні в цьому запевнили і генсек Альянсу, і високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки, спілкуючись зі ЗМІ.

"Українське питання буде пріоритетним по обидва боки Атлантики", – запевнила і Федеріка Могеріні.

От тільки, якщо відверто, то впевненості щодо політики "з обох боків Атлантики" наразі немає. На зустрічі в Брюсселі відчувався неспокій через перемогу на президентських виборах у США Дональда Трампа, який в ході виборчої кампанії неодноразово виступав з критикою європейських союзників НАТО і їх незначних вкладів у колективну безпеку.

І хоча і генсек НАТО, і держсекретар США Джон Керрі, який востаннє на даній посаді відвідав міністеріал Альянсу, кажуть, що переконані у відданості майбутньої адміністрації США ідеалам і цінностям Альянсу, в ЄС, схоже, не надто в цьому впевнені.

Представлений минулого тижня Єврокомісією план створення Європейського оборонного фонду, що дозволить мобілізувати до 5 млрд євро щороку, багато оглядачів вважають реакцією саме на перемогу Трампа.

Заклик до більшого вкладу Європи у спільну обороноздатність був почутий.

В тому числі – Україною.

На засіданні Комісії Україна-НАТО, яке відбулося 7 грудня, Альянс підтвердив свою підтримку нашої держави. А глава МЗС Павло Клімкін заявив, що Україна хоча й лишатиметься фундаментальним партнером НАТО, та цим мета нашої країни не обмежується.

"Нам потрібно йти далі. Важливо, щоб Україна поступово ставала частиною східного флангу НАТО", – заявив міністр.

І в цьому контексті особливе значення має те, що Україна може сама запропонувати партнерам.

Природна пропозиція – щоб Україна, яка знає, як ніхто, що таке гібридна війна, використала свій досвід.

"На жаль, в процесі боротьби з російською агресією ми маємо найкращий досвід, і НАТО це розуміє", – заявив Клімкін в Брюсселі.

Чи означає це, що Україна може приєднатися до роботи майбутнього Європейського центру протидії гібридним загрозам?

Цілком ймовірно.

Принаймні, розмови про створення спеціального центру протидії гібридній війні за участю України і НАТО були вже раніше.

Автор: Іванна Костіна,

журналіст "Європейської правди"