7 та 8 грудня стали без перебільшення днями переможних новин про безвіз для України... але лише до моменту, коли з'явилося повідомлення, що Грузія іде вперед, а Україна трохи пригальмує.

Нагадаємо про події останніх днів.

Після обміну заявами про поступки інституції ЄС нарешті домовилися про спільне бачення механізму призупинення – того питання, яке протягом кількох місяців гальмувало грузинський безвізовий режим та протягом кількох тижнів – наш.

Далі бюрократична машина ЄС запрацювала з небаченими для неї темпами. Того ж дня, буквально за кілька годин, посли країн-членів ЄС схвалили необхідне рішення, а в четвер вранці до них приєднався профільний комітет Європарламенту.

В Брюсселі недарма так поспішали. По-перше, хотіли встигнути до саміту ЄС, який відбудеться 15-16 грудня; по-друге, не хотіли переносити безвізовий діалог на 2017 рік.

Одразу кілька джерел підтвердили, що у ЄС (як в Європарламенті, так і серед країн-членів) було домовленість:

або процедура завершується зараз, або всі безвізові перемовини відкладаються мінімум на півроку.

Наприкінці весни мають відбутися вибори в кількох ключових державах-членах. А дратувати виборця "якимось безвізом" не хоче ніхто.

Здавалося б, усі перепони позаду і лишаються тільки технічні процедури... але не так сталося, як гадалося. В четвер надвечір доповідачка Європарламенту повідомила, що Україні доведеться почекати, в той час як процедури схвалення безвізу щодо Грузії стартують вже наступного тижня.

"Європейська правда" знайшла та вивчила внутрішні документи ЄС щодо українського та грузинського безвізу, а також поспілкувалася з людьми, які долучені до переговорів останніх днів.

Головні висновки такі:

– В документах ЄС справді є різна процедура щодо схвалення українського та грузинського безвізу.

– Однак "зради" поки що немає – у відповідності до позиції ЄС грузинський та український безвіз згодом мають об’єднатися. Грузинам, на жаль, доведеться знову почекати.

– Формально лишається шанс, що остаточне розділення таки відбудеться.

– Та наразі є всі підстави для оптимістичних очікувань – схоже, що час набуття чинності безвізом для України буде підтверджений самітом ЄС.

Яка відмінність?

Почнемо з неприємного.

Як відомо, комітет постійних представників країн-членів ЄС (COREPER) 17 листопада ухвалив рішення про те, що Україна виконала всі критерії візової лібералізації і її громадяни отримають право на безвізові поїздки до ЄС, щойно Євросоюз схвалить так званий механізм призупинення безвізу.

Точно таке рішення до того було схвалене щодо Грузії.

Але документи підтверджують, що грузинське та українське рішення не були ідентичними. Диявол в деталях. У відповідності до першого, технічна процедура зі схвалення безвізу для Грузії, тріалог, має розпочатися, щойно інституції ЄС домовляться щодо параметрів механізму призупинення.

Водночас для початку точно такої процедури щодо українського безвізу цього недостатньо. Український тріалог зможе розпочатися, лише коли інституції ЄС завершать узгодження механізму призупинення.

Це означає, що процедура скасування віз для України та Грузії на певний час буде розділена і відмінність у часі може скласти близько місяця.

На перший погляд, це є обґрунтованим, адже Грузія завершила виконувати безвізовий план значно раніше за нас. Хоча лишається незрозумілим, навіщо знов розділяти наші країни зараз?

Відповідь на це запитання – досить несподівана.

Чому це не зрада

Насправді відмінність українського і грузинського рішень позбавлена логіки. У відповідності до них, наші країни "розходяться" зараз, щоби... знову "об’єднатися" в січні.

Адже у тексті і українського, і грузинського документів є також фраза про те, коли безвізовий режим набуде чинності. Ми публікуємо обидва документи, щоби зняти питання про їх схожість та відмінність.

Отже, на сторінці 5 обох документів, затверджених представниками країн-членів, є ідентична фраза: "це рішення (про скасування віз. – ЄП) набуде чинності того ж дня, що і рішення... про механізм призупинення".

Іншими словами,  Грузія пройде процедуру затвердження швидше за Україну, але згодом нам разом доведеться чекати "дати Х".

Скільки чекати? Сказати важко. Наразі проект рішення не містить жодних індикативних дат.

Але документи COREPER, які ми публікуємо, містять ще одну важливу новину. Початкові плани про те, що безвіз запрацює за 21 день після підписання і публікації рішення (саме так пропонувала Єврокомісія), залишилися у минулому.

Тепер дата початку безвізу буде встановлена "вручну", в процесі ухвалення рішення, і вона буде ідентичною для грузинського, для українського рішення та для нового механізму призупинення. Співрозмовники ЄП розходяться у прогнозах щодо того, яка дата буде записана у документі і чи не спробує ЄС використати цю можливість, щоби відкласти безвіз на період "після виборів".

Та навіть якщо це станеться, це не буде підставою говорити про "зраду".

Регуляцію ЄС, офіційно затверджену та опубліковану, неможливо зупинити, навіть якщо новообране керівництво країн-членів ЄС матиме таке бажання.

То це вже точно, жодних сюрпризів?

А ось тут повної впевненості, на жаль, немає.

Теоретично і досі лишається шанс, що в якийсь момент позиція буде переглянута, хоча це і не є в правилах Євросоюзу. Річ у тім, що позиція COREPER формально є не рішенням, а пропозицією.

Джерела ЄП розходяться у позиціях щодо того, що саме стало причиною нинішнього процедурного розділення Грузії та України. І немає гарантій, що окремі країни-члени не лишили на думці можливість перегляду "зв’язки" наших країн.

Та, як було вже зазначено вище, редакція ЄП має підстави для оптимізму.

Про це не повідомляють офіційно, але джерела в ЄС кажуть, що українська сторона вже зараз веде роботу з європейськими партнерами, зокрема, відбулося кілька телефонних переговорів між українським президентом та його колегами в ЄС.

Найбільш оптимістичний варіант полягає в тому, що саміт ЄС, який відбудеться 15-16 грудня, в своєму рішенні підтвердить плани запустити український безвіз якнайшвидше, одночасно з механізмом призупинення.

Наразі є готовність лідерів країн-членів ЄС підтримати Україну. І якщо це рішення буде документально затверджене на найвищому рівні, впаде остання загроза українському безвізу.

Отже, чекаємо і сподіваємося на краще. Підстави для цього є.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"