У липні 2015 року ЄвроПравда оприлюднила результати досить скандального розслідування. Тоді ми вирішили перевірити, чи допомагають посольства України просуванню експорту – це завдання здавна вважають одним з ключових пріоритетів української дипломатії.

Результати півторарічної давнини виявилися сумними, якщо не шокуючими. Як показав наш експеримент, лише третина посольств були готові оперативно допомогти експортеру, який звертався до них без урядової "протекції". Більшість дипмісій сприйняли це звернення як зайвий клопіт, якого варто якнайшвидше "здихатися", а частина взагалі не відповіли на звернення.

Зрештою, за результатами нашого експерименту голова МЗС Павло Клімкін обіцяв змінити ситуацію. Тоді нам повідомили, що деякі співробітники посольств отримають дисциплінарні стягнення.

Минуло півтора року. Саме час перевірити, чи стали обіцяні зміни реальністю.

Тим більше, що влітку 2015 року ми обіцяли продовжити розслідування.

Втім, ми були свідомі того, що вдруге провести експеримент і побачити ті самі проблеми буде складніше. Насамперед, через те, що дипломати вже знають про можливість такої перевірки. 

Рух опору

Цікава деталь – після нашої статті до українських посольств стали надходити дивні запити ніби від експортерів. Деякі з них згодом потрапляли до ЄвроПравди від знайомих дипломатів з приміткою "Невже це знову ви?". 

Найяскравішим був запит від компанії, яка нібито збиралася експортувати до ЄС "бичачу сперму заморожену". При цьому запит надійшов від львівської компанії, яка працює... в будівельній сфері. Заявлені "продавці сперми" скопіювали шаблон запиту із розслідування ЄвроПравди, але на додаток вимагали від посольства знайти для них бізнес-партнера серед французьких косметологів.

Нам не відомо, як склалася доля "бичачого експорту" та чи було у МЗС подальше спілкування з автором цього листа.

Але ми точно знаємо, що в дипкорпусі були ті, хто планував розсилати фейкові листи "сам до себе", щоби довести ситуацію до абсурду і скасувати розпорядження керівництва про роботу з експортерами. Зокрема, це в емоційному спілкуванні з ЄвроПравдою визнав дипломат, що працював в одній з держав Східної Європи.

Ми знаємо також, що голосні обіцянки покарати антигероїв нашого розслідування зрештою обернулися "пшиком". Навіть у найрезонанснішому випадку Польщі, де дипломат Дмитро Ісаченко двічі проігнорував вказівки керівництва поспілкуватися з експортером, а після публікації розслідування – фальсифікував свою відповідь та намагався обдурити і редакцію, і посла. Посла Андрія Дещицю щиро обурили дії підлеглого, в МЗС навіть обговорювалося його відкликання з Польщі...

Але чи був той покараний на практиці? Де там...

Станом на початок 2017 року Ісаченко і досі працює в посольстві, обіймаючи попередню посаду.

Так само з іншими посольствами-аутсайдерами – приміром, Чехією, де посла Зайчука, який ганьбив Україну, звільнили лише після потужного скандалу. Здатність до самоочищення у дипвідомстві лишається вкрай низькою...

Та повернемося до нових правил роботи з експортерами, які мав запровадити МЗС. Варто підкреслити: опір не був тотальним, багато наших співрозмовників у міністерстві погоджувалися з необхідністю змін і навіть дякували за розслідування.

Нам обіцяли, що запровадять комунікаційний кодекс, який зобов'яже посольства надавати першу відповідь у короткий термін. Щоби експортери відчували – вони не байдужі державі. І цей крок можна було лише вітати. 

Нові правила

Враховуючи досвід першого розслідування, дипломати вирішили приймати запити лише від компаній, що зазначають усі свої реквізити. Мабуть, це правильний хід, він дозволяє відсіяти всі фейкові запити на кшталт "бичачого експорту".

Тому ЄвроПравда домовилася про запит від реально діючої компанії, що випускає шкарпетки та колготи.

По-перше, ця компанія й насправді планує вихід на ринки ЄС, а тому підказки від посольств зрештою будуть їй корисні. А по-друге, просування подібного товару виглядає природним для ринків усіх країн ЄС.

У запитах до посольств України в країнах ЄС ми цікавилися умовами сертифікації, специфічними вимогами до безпечності продукції, торговими виставками та провідними торговими мережами. Тобто – базовими питаннями, що турбують експортера перед виходом на новий ринок. 

Що ж ми отримали за результатами другого експерименту?

На жаль, однозначний висновок лише один:

системна підтримка експортерів лишилася мрією, а обіцянки про новий підхід до роботи існують лише на папері.

Після "шумихи", яка здійнялася завдяки нашому першому розслідуванню, чимало посольств повернулися до звичної практики роботи. Чи то не_роботи.

Комунікаційний кодекс? Не жартуйте. За два перших дні відповіли лише чотири дипмісії. За чотири дні – ще чотири. Знову довелося розсилати листа за листом, бо переважна більшість посольств не відповіли ані за тиждень, ані за два. Сподіваємося, МЗС пояснить, чому так сталося.

Отже, на наш перший лист, надісланий ще в листопаді, відповіли 10 із 26 посольств у країнах-членах ЄС (півтора року тому до білого списку потрапили вісім посольств). Обидва наші запити – і початковий, і у продовження першого – були проігноровані трьома посольствами (півтора року тому їх було вісім).

Звісно, можна говорити про певний прогрес, але навряд чи його можна вважати достатнім.

При цьому – і на цьому варто наголосити – ми майже не помітили сталості в роботі посольств, у багатьох з них ситуація змінилася докорінно.

Декілька дипмісій, що були аутсайдерами півтора року тому, тепер опинилися серед лідерів. На жаль, є і приклади зворотних змін.

Та досить про негативне – позитив також є. 

Якщо зі швидкістю реакції у дипломатів і досі складно, то з якістю ситуація справді виправилася.

Переважна більшість посольств у країнах-членах ЄС зрештою, нехай і після нагадування, надіслали нам повні та ґрунтовні відповіді, здатні допомогти експортерові.

Білий список

Отже, маємо два посольства-лідера, що зберегли традиції допомоги українському бізнесу.

Як і півтора року тому, одним із перших відповіло посольство в Латвії, де нам надали оперативну та повну інформацію. І далі залишається серед лідерів посольство у Фінляндії. Там також оперативно відреагували на наш лист, причому в повній відповідності до комунікаційних правил МЗС, ухвалених після нашого першого розслідування. Співробітниця посольства надіслала нам декілька листів із уточнюючими питаннями, а згодом – надала дуже детальні відповіді.

Тому варто публічно подякувати послам Перебийносу та Олефірову, які очолюють ці дипмісії. Досвід свідчить, що від посла залежить дуже багато. 

Більш дружнім до експортерів стало посольство у Болгарії. Минулого разу його співробітник відповів лише на другий лист. Тепер тут відреагували без затримки, також надавши детальні відповіді та поради.

Позитивні зміни – оперативно та повно відповіли в посольствах у Великій Британії (першими!), Чехії та Греції. Це важливо, адже під час нашого першого експерименту ці дипмісії були серед найгірших, що так і не надали відповіді.

Ще одна зміна на краще – посольство в Австрії. Якщо півтора року тому воно надіслало лише відписку, то тепер до нас надійшла оперативна та повна відповідь.

Також хочемо окремо відзначити з позитивного боку наше посольство в Угорщині. Хоча там відповіли лише на другий лист, однак не лише надали детальну відповідь, але декілька разів пропонували обговорити можливості виходу особисто, пропонуючи нам телефонувати співробітнику посольства напряму по телефону чи скайпу. Це той підхід, який справді потрібен українським експортерам.

В редакції була певна суперечка щодо того, чи можна включати до білого списку Нідерланди та Естонію – там відповіли оперативно, хоча й досить лаконічно. Однак для бізнесу швидкість важлива, та й найнеобхідніша інформація у відповіді таки була. Що ж до Іспанії, яка також відповіла серед перших, то редакція схилилася до того, щоби включити її до сірого списку.

Чорний список

Тепер до аутсайдерів. Як вже було зазначено, ми взагалі не отримали відповіді від трьох посольств, ще два – не надали змістовної відповіді. Ніби й не дуже багато.

Але біда в тому, що проблемними виявилися посольства, що представляють інтереси України у найпотужніших економіках Євросоюзу: Німеччині та Франції.

Вдруге поспіль до нашого чорного списку потрапляє сумнозвісне посольство у Словаччині.

Минулого разу замість відповідей на поставлені питання нам порадили звернутися до комерційного посередника, надавши його координати. Цього разу в посольстві вирішили взагалі залишити запит без відповіді. І це не дивно, адже дипломат, яка раніше надала відповідь, що межує з корупцією, відтоді не лише залишилася на роботі, але й пішла на підвищення.

Буде дуже сумно, якщо МЗС залишить це без реакції.

У посольстві в Португалії, відповівши 13 грудня на наш другий лист, пообіцяли написати нам згодом, але на момент підготовки статті – тобто протягом місяця – так цього і не зробили. Дуже шкода, адже минулого разу з Португалією склався добрий контакт, але відповідальний співробітник після того був несподівано звільнений. 

І нарешті, ще одна особливість – тепер посольства отримали можливість переадресовувати запити бізнесу до Ради експортерів і інвесторів при МЗС. Саме тому в посольстві на Кіпрі не стали відповідати на наші питання, порадивши звернутися до нового органу. 

Втім, інші посольства переважно, якщо й згадували про необхідність звертатися до Ради експортерів, все ж не лінувалися дати особисту відповідь на наші питання. Адже бізнесу потрібна реальна допомога з конкретної країни, а не абстрактна відписка Києва.

Оновлено: початково ми безпідставно включили до "чорного списку" також посольство в Італії (та Мальті за сумісництвом). Редакція приносить вибачення колективу посольства через цю прикру помилку, дана дипмісія мала бути в наступному розділі.

Сірий список

В цілому наш експеримент показав, що українські посольства стали працювати краще, але, як завжди, окрім лідерів та аутсайдерів є також "середнячки" – ті, хто відповів на звернення бізнесу, але тільки з другої спроби.

Переважна більшість посольств, зрештою, надала повні та інформативні відповіді на наші питання. Мабуть, це головна позитивна новина нашого дослідження. 

Ми вже згадували Угорщину, посольство в якій вразило бажанням допомогти експортерам. Серед інших українських посольств, які, нехай і з запізненням, але надали змістовні відповіді – дипмісії в Данії, Ірландії, Литві (дипломати останньої дуже вибачалися за запізнення із відповіддю), Румунії та Хорватії.

Дуже якісну відповідь підготувало посольство в Швеції – вони були дуже близькі до потрапляння у білий список. 

Нарешті, посольство у Польщі, один із аутсайдерів минулого розслідування, все ж виправилося, надавши повноцінні відповіді. 

Окрема ситуація з посольством в Італії, яке за сумісництвом представляє також інтереси України на Мальті, через що ми направили туди одразу два запита. Після першого – відповіді не надійшло, а лист-нагадування ЄП помилково надіслала лише щодо мальтійського ринку і отримала на нього якісну, повноцінну відповідь. Отже, дипмісія в Італії має заслужене місце в "сірому списку", а редакція приносить свої вибачення колективу посольства за те, що в початковій редакції тексту ми помилково включили їх до "аутсайдерів".

Варто додати також, що за результатами попереднього експерименту, у 2015 році, це посольство надало одну з найкращих відповідей. 

І наостанок, нагадаємо про Іспанію. Представник цього посольства відповів не на всі питання, але надіслав лист у першій хвилі, що також важливо.

* * * * * 

Все те, про що ми повідомили, дає підстави заявити:

хоча обіцянки голови МЗС залишилися не реалізованими до кінця, прогрес у роботі українських посольств все ж наявний. 

Водночас ми не ризикнемо назвати цей прогрес достатнім. І особливо непокоїть те, що обіцянки, які давалися публічно – зокрема, щодо нових правил комунікації та реакції на дії окремих осіб – лишилися не виконані.

Сподіваємося, що українські дипломати винесуть урок із цієї історії.

А ЄвроПравда, можливо, ще повернеться до цього питання. 

Автори: Юрій Панченко, Сергій Сидоренко,

"Європейська правда"

Стаття підготовлена "Європейською правдою" в рамках інформаційної кампанії "Сильніші разом"!