Зима 2016-2017 року в Боснії і Герцеговині стала рекордно холодною. В перших числах січня стовпчик термометра час від часу перевалює за відмітку мінус 20, а міста та села вкрилися небувалим шаром снігу.

В засніженому та морозному Мостарі мешканці розкупили усі варіанти палива для опалення домівок, а в місті Зениця телекомунікаційний холдинг безкоштовно роздає людям… дрова. В багатьох населених пунктах немає води та електроенергії. "Живемо, як у минулому столітті", – обурюються місцеві мешканці.

Але це відчуття "провалу" в давні часи викликають не тільки побутові наслідки аномальної погоди.

Останніми місяцями суспільно-політичний дискурс у Боснії і Герцеговині все більше фокусується на темах, котрі були актуальні для минулого.

Звісно, проблеми, які зараз почали активно обговорювати, існували й раніше. Деякі симптоми суперечностей всередині Боснії і Герцеговини та розділення країни можна побачити в деталях, навіть будучи простим мандрівником.

Наприклад, в БіГ функціонують дві різні… залізниці. В Республіці Сербській (РС) – своя Željeznice Republike Srpske, у Федерації Боснії і Герцеговини – своя Željeznice Federacijne BiH. Наочна демонстрація єдності країни...

А якщо ви навідувалися в "сербську" частину БіГ, прямуючи з Чорногорії, то могли побачити замість очікуваного традиційного "державного" плакату "Вітаємо в Боснії і Герцеговині" лише вітання від сербської автономії "Dobro došli u Republiku Srpsku".

Донедавна ще жевріла надія на налагодження життя в єдиній "дейтонській" державі БіГ, на поступове згладжування найгостріших боснійсько-сербсько-хорватських протиріч.

Міжнародні організації, США та ЄС багато зусиль та коштів витратили на примирення народів БіГ та на спрямування їх спільних зусиль на розвиток спільної та єдиної держави.

Але зараз сподівання на "братство та єдність" у БіГ здаються марними.

В році, що минув, остаточно з’ясувалося, що фундамент країни, закладений в 1995 році на американській військовій базі в Дейтоні, є хитким та непевним, і побудоване на його основі державне утворення перекошується в різні боки та тріщить по швах.

Найбільш вбивчий "діагноз" зусиллям міжнародної спільноти щодо мирного врегулювання збройного конфлікту поставила на 21-шу річницю Дейтонської угоди боснійська газета Dnevni avaz.

У листопаді 2016-го видання вийшло із заголовком на першій шпальті "Дeйтон так ніколи і не зажив", тобто плід багатосторонніх домовленостей та компромісів видання нарекло мертвонародженим.

Хорватія – один із гарантів виконання Дейтонської угоди – останнім часом почала намагатися "врятувати дейтонську Боснію і Герцеговину".

Зокрема, об’єднавши політиків та мешканців БіГ навколо ідеї європейської інтеграції. Так, хорватський прем’єр Андрей Пленкович, який свій перший закордонний візит здійснив саме до Боснії і Герцеговини, запропонував допомогу своєї країни на європейському шляху БіГ.

Другим питанням, яке Хорватія вважає таким, що є важливим для забезпечення стабільності БіГ і має бути вирішено, є забезпечення рівноправ’я для боснійських хорватів.

Зараз громадяни БіГ хорватської національності не мають своєї автономії по типу Республіки Сербської для сербів. Натомість вони мешкають в рамках спільного з боснійцями-мусульманами (бошняками) автономного утворення під назвою "Федерація Боснії і Герцеговини" (ФБіГ), де, як вважається, хорвати мають менше можливостей для впливу на рішення нібито спільної влади та для розвитку своєї ідентичності, ніж мусульмани.

Але якщо європейська інтеграція позитивно сприймається хоча б боснійцями (але не боснійськими сербами), то розширення прав хорватів – взагалі під величезним питанням.

Красномовно ілюструє ситуацію така деталь: буквально одразу після завершення візиту Пленковича боснійські правоохоронні органи затримали декількох колишніх бійців хорватських збройних формувань, які воювали в БіГ, за звинуваченням у військових злочинах, що були скоєні на початку 1990-х.

Тим часом боснійські серби наприкінці минулого року розпочали "реформування" Боснії і Герцеговини на свій лад. Їхня нова мета – подальше відокремлення Республіки Сербської, коли до плакатів на кордоні та "своєї" залізниці поступово додаються інші ознаки самостійності та державності.

Наприклад, "свій" День незалежності.

Напередодні референдуму президент Республіки Сербської навідався до Москви

У вересні 2016-го Республіка Сербська, незважаючи на заборону центрального уряду БіГ та критику з боку Заходу, але за активної підтримки Кремля та особисто Путіна, провела референдум і здобула загальнореспубліканську підтримку святкування "Дня Республіки Сербської".

А 9 січня 2017 року в столиці РС, місті Баня-Лука, відбулося масштабне святкування за участю іноземних гостей, зі святковим концертом, а також військовим парадом.

В урочистостях у Баня-Луці брали участь не тільки місцеві поліцейські, але – попри заборону –  і військові Збройних Сил Боснії і Герцеговини.

Хоча армійці і не марширували під час параду, а виступили в ролі "почесної варти", все одно одразу після святкування розпочався і досі триває "розбір польотів" у Міноборони БіГ.

Останні події зробили боснійську і загалом балканську тему актуальною для багатьох світових ЗМІ, в тому числі в Росії.

Ще у вересні минулого року, після референдуму щодо святкування "Дня Республіки Сербської", почалося обговорення перспектив виходу республіки зі складу БіГ. Як вважається, приводом для цього може стати ще один референдум в РС – тепер щодо незалежності.

Між тим, офіційний Белград намагається не робити нічого такого, що може трактуватися як безпосередня підтримка "сербського сепаратизму" в БіГ. Наприклад, президент Сербії Томіслав Ніколич у своєму виступі на урочистостях в Баня-Луці 9 січня обережно зазначив, що без успішної Республіки Сербської не може бути успішної Боснії і Герцеговини, і навпаки.

Але не всі союзники нинішньої влади Республіки Сербської настільки толерантні.

Скориставшись актуалізацією боснійської теми, російські ЗМІ повернули в медіа-поле агресивну риторику початку 1990-х, зокрема привид "Великої Сербії".

"У серії інтерв'ю белградським виданням президент Республіки Сербської оголосив, що Боснія як держава не має перспективи, і утворенням, що до неї входять – РС і мусульмано-хорватській федерації, краще полюбовно розійтися.

Боснійським сербам, на його думку, варто створити єдину державу з Сербією і сербськими муніципалітетами на півночі Косова, до якої згодом приєдналася б і Чорногорія – "після повернення переважно сербського статусу". Хоча пан [президент Республіки Сербської Милорад] Додик і раніше не раз висловлювався в тому ж дусі, настільки відверто ідею фактичного створення "Великої Сербії" він сформулював уперше", – написав російський "Коммерсант".

Ця тема одночасно почала активно розкручуватися на російському телеканалі "Царьград", який (чомусь) транслюють кабельні оператори на Балканах.

"Велика Сербія вже зараз повинна з гасла перетворюватися на проект, ідеологію, теорію... Сербська імперська весна – це справа не тільки наших братів сербів, а й нас, росіян", – заявив 12 січня в програмі "Директива Дугіна" її автор, сумнозвісний ідеолог "російської весни" для України та "Новоросії" Олександр Дугін.

Цього самого дня президент Республіки Сербської дав ексклюзивне інтерв’ю тому ж "Царьграду", в якому, він, зокрема, в "дугінському" руслі розказав, що "Боснія і Герцеговина від самого початку виявилася невдалою державою – тим, що називається failed state", – та про те, що боснійських сербів "пов'язує набагато більше, емоційно, раціонально, у всіх життєвих аспектах" з Сербією, ніж "із централізованою Боснією".

Отже, висновки з усього, що відбувається, такі: останнім часом ми спостерігаємо "московську розкачку" і без того вже розбалансованої ситуації в Боснії і Герцеговині, але місцеві – навіть радикальні та проросійські – лідери поки що не готові до активних та деструктивних дій.

Після "сибірської зими", як ЗМІ назвали незвично холодну погоду, що триває на Балканах, чекати на "сербсько-російську весну" поки що не доводиться.

Поки що.

Автор: Наталя Іщенко,

підприємець з Чорногорії,
активіст української громади