Четвертий енергопакет: до чого варто готуватися ЄС та Україні

Наприкінці минулого року Єврокомісія представила для обговорення проект нового енергетичного пакету з промовистою назвою "Чиста енергія для всіх європейців".

Цей документ відображає бачення того, за яким сценарієм ЄС може здійснити перехід до нового енергетичного майбутнього.

Наразі це лише набір нормативних пропозицій та заходів, що охоплюють питання енергоефективності, відновлюваних джерел енергії, структури ринку електроенергії, правил постачання та регулювання.

Однак вже скоро він може стати реальністю не лише для європейців, але й для України.

Поки стартував тривалий процес консультацій, адже для запуску енергопакету потрібно, аби пропозиції Єврокомісії підтримали Європарламент та Рада ЄС. Зважаючи на те, що одразу після публікації зміни викликали незадоволення експертів та громадськості щодо цілої низки пунктів, швидше за все, у нинішній редакції він не залишиться.

Принаймні, зараз можна стверджувати, що у тому чи іншому вигляді енергопакет набере чинності не раніше ніж через 2-3 роки.

В чому особливість пропозицій? Які зміни енергопакету були сприйняті неоднозначно?

По-перше, ЄК пропонує скасувати пільги для відновлюваної енергетики, зокрема право першочергового включення таких потужностей до електромережі.

Єврокомісія пропонує після 2020 року скасувати правило, за яким установки, що генерують електроенергію з відновлюваних джерел (ВДЕ: вітер, сонце тощо), мають право першочергового включення до електромереж. Частка "зеленої" генерації в ЄС досягла майже 30%, і це вже є показником того, що сектор "дозрів" до конкуренції з іншими виробниками, а отже, його розвиток більше не потребує державної підтримки.

На думку Брюсселя, настав час вирівняти право на доступ до ринку для всіх виробників і технологій, оскільки право першочергового включення ВДЕ до енергомереж спотворює конкуренцію. Винятки становитимуть лише об’єкти побутового масштабу з потужністю 500 кВт і менше, а після 2026 року поріг зменшиться до 250 кВт.

У свою чергу Greenpeace вважає, що таке рішення дасть можливість операторам електромереж в першу чергу підключати АЕС чи ТЕС на базі вугілля, а вже потім – відновлювані джерела енергії. У цьому разі не залишиться стимулів для нарощування частки "зеленої" генерації, що поставить під загрозу досягнення цілей Паризької кліматичної угоди.

Згідно з прогнозом, скасування пільг у підключенні ВДЕ може призвести до збільшення викидів парникових газів на 10% у порівнянні з нинішнім рівнем.

Крім цього, на думку експертів, рішення ускладнить досягнення цілі Євросоюзу забезпечити 50% електрогенерації з відновлюваних джерел.

Додатковим аргументом екологів на підтвердження завуальованої підтримки Єврокомісією "брудної генерації" є відсутність жорстких обмежень по викидах для виробництва одиниці енергії. За даними Greenpeace (базовий сценарій), до 2026 року це дозволить 95% нині діючих ТЕС та ТЕЦ отримувати дотації на покриття дисбалансів енергосистеми через недовиробництво відновлюваної генерації – принаймні, ще протягом 10 років.

З іншого боку, на думку Георга Захмана, старшого наукового співробітника аналітичного центру Bruegel у Брюсселі, таке рішення Єврокомісії матиме навіть позитивний вплив на галузь в цілому, оскільки компанії, які займаються відновлюваною енергетикою, більш зважено підходитимуть до етапу планування проектів.

Йдеться про підходи до пошуку місць для будівництва потужностей: за новими правилами, найбільшу конкурентну перевагу отримають ті регіони, де нові "зелені" потужності матимуть найбільше локальне значення. Наприклад, реалізація проекту вітропарків на півночі Німеччини матиме менший ефект, ніж в інших регіонах країни, оскільки там уже сконцентровано значні аналогічні потужності. Крім того, вітроенергетика вже виграє цінову конкуренцію, оскільки вартість електроенергії ВЕС за останні роки значно впала.

По-друге, очікується збільшення залученості споживачів в енергоринок.

Незалежно від способу досягнення, довгострокова ціль ЄС щодо частки відновлюваної енергетики у споживанні становить 50%. Це тягне за собою потребу вирішити ще одне важливе питання: як забезпечити маневрування пікового споживання, яке наразі здійснюється за рахунок теплових електростанцій.

Новий етап розвитку енергоринку Єврокомісія бачить у переході від централізованих систем до системи розподіленої генерації, де енергетичні кооперативи та окремі домогосподарства перетворюються на учасників ринку і мають можливість генерувати, зберігати та використовувати для власного споживання електроенергію з ВДЕ.

Це дозволить не тільки значно збільшити частку мікросистем, які мають високий рівень автономності, а й залучити багато нових інвестицій у розробку інновацій для збереження енергії та смарт-систем контролю. У свою чергу, це також збільшити гнучкість ринку короткострокових договорів, а отже, дасть змогу ефективніше реагувати на попит в моменти пікового споживання та покривати його за рахунок акумульованої енергії.

Згідно з результатами дослідження CE Delft,

до 2030 року частка домогосподарств та кооперативів, які будуть учасниками енергоринку, досягне 50% від усього населення ЄС, а їх загальний внесок у виробництво електроенергії сягне майже 20%.

Водночас Єврокомісія хоче обмежити це право для кооперативів, встановивши максимальний поріг для проектів не більше 18 МВт потужності, що викликає серйозні сумніви щодо прагнення вивести локальну генерацію на перше місце в енергосистемі загалом.

По-третє, Єврокомісія пропонує збільшення цілі з енергоефективності.

Це найменш спірне питання з нового "енергопакету", оскільки його підтримують усі сторони процесу – Єврокомісія, Європарламент, представники бізнесу, експерти. Дискусія виникає тільки з приводу того, наскільки все ж треба підняти планку приросту в енергоефективності до 2030 року.

Зараз її встановлено на рівні 27% від прогнозу рівнів енергоспоживання-2030, зробленого у 2007 році. Єврокомісія пропонує збільшити ціль до 30%. За оцінками ЄК, рішення збільшити ціль на 3% коштуватиме для енергосистеми додаткові 9 млрд євро, проте у горизонті 2050 року принесе економії на ту ж суму.

Проте, на думку Європарламенту, на 2030 рік ціль має бути більш амбіційною і становити не менше 40%. Таку ж позицію висловили енергокомпанії у своєму відкритому листі президенту Єврокомісії Жану-Клоду Юнкеру. Лист підписали такі гіганти, як Philips, Siemens та Sсhneider.

Сигнал для України

Такі прогресивні плани Єврокомісії в напрямку відмови від викопного палива у довгостроковій перспективі та розвитку ринку з максимальним залученням споживачів вкотре підкреслює для України – важливо зберігати належний темп реформування енергетичного сектору та розробляти детальні стратегічні плани розвитку галузі.

У той час, коли Єврокомісія планує вже у 2030 році наростити енергоефективність до мінімум 30%, а інші сторони переконані, що це – не межа, Україна тільки планує по завершенню 2017 року досягти 5% енергоефективності, а до 2020 року – 9%.

Мета щодо досягнення частки відновлюваної енергії у кінцевому споживанні до 2020 року, згідно із зобов’язаннями за Угодою про асоціацію з ЄС, становить не менше 11%. При цьому, за офіційними даними, у 2015 році ця частка досягла лише 4,87%.

Загалом поточний стан українського енергоринку поки не дозволяє говорити про слідування європейським трендам.

Адже поки на значному сегменті ринків газу (до 60%) та електроенергії (до 88%) бракує конкуренції між постачальниками. Що вже казати про конкуренцію між енергією, виробленою з різних джерел.

Щоб змінити дану ситуацію, Україні потрібно здійснити перехід від монопольних до конкурентних енергоринків, оновити стратегії розвитку секторів та відповідні індикативні цілі у національних планах дій, а також запровадити ринкові інструменти підтримки для "зеленої" енергетики та енергоефективності.

Автор: Андрій Білоус,

експерт "DiXi Group",

для "Європейської правди"