У неділю, 29 січня, відбудеться з'їзд Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), на якому буде обраний новий голова партії. Саме йому належить стати головним конкурентом Ангели Меркель на найближчих виборах.

Відповідно, від того, наскільки успішним буде вибір соціал-демократів, залежить майбутній курс Німеччини, а ймовірно – і всього ЄС.

Судячи з повідомлень ЗМІ, найімовірніше, відбудеться зміна лідера. На місце голови партії Зігмара Габріеля прийде Мартін Шульц.

Відхід Габріеля не став великою несподіванкою.

Нинішній лідер есдеків знаходиться біля керма партії вже більше семи років. До цього, в 2005-2009 роках, він був міністром довкілля в уряді, створеному широкою коаліцією СДПН і ХДС/ХСС. Після виборів 2013 року, коли християнським демократам знову довелося піти на широку коаліцію, Габріель як лідер опозиції отримав вже престижніший пост міністра економіки і енергетики, який і поєднує з посадою віце-канцлера.

Чудовий послужний список, однак німецьким лівим потрібен яскравіший лідер. Про це свідчить і соціологія. І Габріель, який під час двох попередніх виборчих кампаній поступався першим номером у списку рейтинговим однопартійцям, зараз вирішив залишити і крісло лідера партії на користь більш популярного кандидата.

Два лідери для соціал-демократів

Опитування виборців СДПН свідчить, що 64% воліли б бачити на чолі партії іншого політика – Мартіна Шульца.

Колишній президент Європарламенту, технократ, який має дуже гарну репутацію серед проєвропейських виборців, після закінчення свого терміну роботи в Брюсселі вирішив повернутися в німецьку політику.

У разі, якщо Шульц не стане лідером партії, мабуть, йому напевно запропонують місце міністра закордонних справ в уряді – принаймні, до виборів, які мають відбутися у вересні. А можливо, і після них, якщо буде створена коаліція за участю СДПН як "молодшого партнера".

Ще один можливий кандидат на лідерство в партії – мер Гамбурга Олаф Шольц.

Прагматичний і успішний політик, він вивів своє місто в десятку найкомфортніших для життя в усьому світі.

Також Шольц був міністром трудової та соціальної політики – щоправда, це навряд чи можна назвати козирем в очах виборця, оскільки його термін припав на 2007-2009 роки, тобто охопив період гострої економічної кризи.

Олаф Шольц

Якщо Габріель захоче врахувати думку виборців, які бажають бачити (відносно) нове обличчя біля керма партії, але при цьому не допустити до керівництва Мартіна Шульца як дуже впливову фігуру – не виключено, що він зніме свою кандидатуру на користь третього кандидата. Але такий розклад видається малоймовірним.

Для українського читача особливо важливо те, що Шульц був одним із найбільш послідовних прихильників України в Брюсселі останніми роками і відомий скептичною позицією щодо Росії.

І цим він принципово відрізняється від Габріеля, який, зокрема, лобіював проект будівництва газопроводу "Північний потік-2".

Тож якщо лідером СДПН дійсно стане Шульц,

партія соціал-демократів може навіть відмовитися від підтримки "Північного потоку-2" або знизити її рівень,

а ХДС та "зелені" вже зараз виступають проти нього.

Тому для нас ситуація в Німеччині виглядає досить оптимістично.

Варіанти коаліції

По суті, для СДПН існує тільки дві можливості залишитися при владі за підсумками вересневих виборів. Або буде знову створена широка коаліція з ХДС/ХСС, тобто з Меркель, або так звана "червоно-червоно-зелена коаліція".

Остання передбачає об'єднання СДПН з "Лівими" і Партією зелених.

Якщо виходити з поточних опитувань, то ці три партії в сумі отримують приблизно такий самий відсоток голосів, як і дует ХДС/ХСС та лібералів із Вільної демократичної партії (керував країною в 2009-2013 роках).

Зважаючи на ймовірний розподіл мандатів, видається цілком можливим варіант, що ані "червоно-червоно-зелені", ані християнські демократи з лібералами не зможуть сформувати більшість без залучення додаткових партнерів.

Чи увійде СДПН в нову коаліцію, чи перейде в опозицію, багато в чому залежить від вдалості вибору нового партійного лідера.

Мартін Шульц

У разі зростання рейтингу СДПН, що очікується в разі призначення Шульца, коаліція на чолі з соціал-демократами і за участю лівих і "зелених" стане більш реальною.

Однак не можна забувати, що німецькі ліві неодноразово критикували як Габріеля, так і Шульца за те, що їхня політика не в достатній мірі спрямована на захист інтересів трудящих.

Розбрат навколо мігрантів

Також позиції "Лівих" і СДПН принципово різняться в питанні біженців.

Ще кілька років тому "Ліві" поширювали по всій країні наклейки "Біженці, ласкаво просимо" і проводили демонстрації на їхню підтримку. Однак основні виборці цієї партії живуть у Східній Німеччині, де до мігрантів ставляться гірше.

І це не могло не позначитися на курсі "Лівих" – тепер їхні представники кажуть про те, що неправильно займатися бюджетною підтримкою недавніх іммігрантів, поки цього потребують люди, які постійно проживають в країні.

Виборці зі Східної Німеччини таку зміну позицій вітають. А от помірний виборець СДПН, партії, що підтримує курс Меркель щодо біженців, союзу з такими "Лівими" може і не зрозуміти.

До того ж складно собі уявити в такому союзі Шульца, що втілює єврооптимізм.

І вже тим більше навряд чи таку позицію розділять "зелені", головні прихильники відкритих кордонів.

Втім, дивлячись на німецьку політику зараз, не складно згадати "теорію підкови", яка досить часто застосовується щодо ідеологій: лівоцентристські партії ближчі до правоцентристів, ніж до ультралівих, тоді як крайні ліві та крайні праві практично змикаються.

І дійсно, СДПН і ХДС без особливо серйозних конфліктів працюють разом в уряді.

Водночас риторика "Лівих" і з кожним днем дедалі радикальнішої правої "Альтернативи для Німеччини" ("АдГ") стає все ближче.

Настільки ближче, що в березні цього року газета Die Welt на своєму сайті опублікувала дуже характерну вікторину. Читачам пропонувалася серія цитат, і треба було вгадати, яку партію представляв автор висловлювання – "Лівих" чи "АдГ". Обрати правильну відповідь було досить непросто.

Рівняння на 2021-й

Навіть якщо СДПН перейде в опозицію, прихід до керівництва партії Мартіна Шульца відкриває для неї нові можливості. Хай і не на найближчих виборах.

В опозиції соціал-демократи зможуть збільшити свій рейтинг, критикуючи помилки уряду. Зараз, розділяючи з Меркель відповідальність за дії влади, соціал-демократи такої можливості позбавлені.

Зрештою, не факт, що через чотири роки Ангела Меркель захоче йти на п'ятий термін,

а новий лідер ХДС напевно буде менш популярний, ніж нинішня голова партії – тим більше, що попервах його або її порівнюватимуть саме з Меркель.

І це відкриває вікно можливостей для соціал-демократів.

Німецькі політики вміють мислити стратегічно; тому вже зараз вибори лідера СДПН напевно проходитимуть з прицілом на 2021 рік.

І якщо партія з новим керівником уникне провалів, не виключено, що саме він через чотири роки стане фаворитом у боротьбі за крісло канцлера.

Автор: Костянтин Федоренко,

молодший науковий співробітник Інституту євроатлантичного співробітництва, Київ,
випускник Києво-Могилянської академії та Університету Гамбурга