Строк дії водійських прав, періодичні медичні огляди для водіїв, перездача водійських іспитів – заяви з МВС про майбутні нововведення під соусом євроінтеграції викликали чимало питань без чітких відповідей.  

Фрагмент facebook-статусу заступниці Авакова з євроінтеграції

Профільна заступниця міністра Авакова заявила, що це – чіткі вимоги Угоди про асоціацію, а саме – директиви 2006/126/ЄС.

Що ж саме повинна імплементувати Україна для посилення безпеки на дорогах відповідно до Угоди?

Заяви представників МВС неабияк сколихнули водійську спільноту України. На жаль, поширена практика подавати під грифом євроінтеграції норми, що несуть корупційну загрозу, автоматично викликає недовіру до таких нововведень. Тим більше, що зміни стосуватимуться кожного, адже йдеться про перегляд строків дійсності водійського посвідчення, запровадження регулярної перевірки відповідності здоров’я водіїв встановленим медичним та психофізичним вимогам тощо.

Спробуємо розібратися, що ж насправді вимагає від України ЄС.

Що це за директиви?

Підписавши Угоду про асоціацію, Україна взяла на себе зобов’язання наблизити законодавство щодо безпечності руху на дорогах до європейських стандартів. Частина з них міститься в директиві 91/439/ЄЕС про посвідчення водія і передбачена Угодою про асоціацію.

З 19 січня 2013 року вона була замінена на базову директиву 2006/126, останні зміни до якої внесені у 2015 році (директива 2015/653).

Все це відбулося вже після погодження тексту Угоди про асоціацію,

тобто зобов’язань запровадити нові версії європейських норм Україна не має.

Водночас, в МВС вирішили піти далі й імплементувати саме директиву 2006/126, тобто новішу версію. Мають на це право (але, нагадаємо, не обов’язок).  

Що ж передбачає європейський документ?

Рекомендується запровадження водійського посвідчення з чіпом – єдиного зразка для всіх країн-членів ЄС.

Окрім того, директива уточнює категорії механічних транспортних засобів та строки дійсності водійських посвідчень відповідно до їх категорії (в Україні така класифікація досі не затверджена).

Також у директиві змінюються вікові вимоги для отримання водійських прав на транспорт різних категорій, мінімальні вимоги до іспитів з керування, мінімальні стандарти з фізичної та розумової придатності для керування транспортним засобом, а також вимоги до осіб, які проводять іспити з керування.

Однак впровадження цих вимог в українських реаліях має низку нюансів. Розглянемо найбільш дискусійні питання.

Спершу – про те, що являє собою директива ЄС. Це нормативно-правовий акт, що встановлює критерії, у відповідність до яких держава-член Євросоюзу має привести своє законодавство.

При цьому директива не є актом прямої дії, тобто навіть в країнах-членах ЄС вона не діє одразу після ухвалення, а запроваджується через національне законодавство.

Директива окреслює бажану мету, а як її буде досягнуто та в якому вигляді – кожна держава ЄС вирішує окремо.

Тепер повернемося до України.

Угода про асоціацію каже, що національне законодавство України має бути наближене до положень Угоди (до того ж, ми зобов’язалися імплементувати лише старішу директиву 91/439, де відсутні всі ці нововведення).

Оскільки Україна не є державою-членом ЄС, то на нас не поширюється фактична чинність актів ЄС, а важливим є лише суть положень, які в них закріплено. Саме тому адаптація законодавства до положень актів ЄС має відбуватися з огляду на ситуацію та потреби України.

А якщо ми самі хочемо більшого?

МВС каже, що хоче йти далі шляхом європейської інтеграції і зробити те, що ми не зобов’язані?

Похвально.

Тоді давайте розберемося, що вимагає від країн-членів Євросоюзу нова директива 2006/126/ЄС

Що ж стосується строку дії водійських посвідчень категорій AM, A1, A2, A, B, B1 і BE (умовно категорії "А" та "В") , то директива надає державі право самостійно визначити, чи буде здійснюватися перездача на отримання посвідчення водія в цих категоріях і якими є критерії поновлення водійського посвідчення.

При цьому в документі

немає вимоги перездавати іспити для подовження строку дії посвідчення категорії "В".

Лише водії комерційних транспортних засобів всіх видів категорій "С" і "D" мають підтверджувати свої знання та навички керувати транспортним засобом для того, щоби продовжити термін дії своїх водійських прав.

Директива 2006/126 каже, що термін дії водійського посвідчення категорій AM, A1, A2, A, B, B1 і BE (нинішні категорії "А" та "В") має бути 10 або 15 років, залежності від рішення країни. Однак передбачено, що держава може змінити і цей строк.

Для категорій C, CE, C1, C1E, D, DE, D1, D1E (категорії "С" та "D") – строк дії посвідчення має складати 5 років.

Щоб продовжити строк дії прав цих категорій, водії мають надати докази фізичної та розумової придатності для керування транспортним засобом. Це нормальна практика, адже такі категорії мають водії вантажівок та автобусів.

Для них взагалі встановлені окремі вимоги до перевірки, підвищення кваліфікації тощо.

Та чи потрібен такий медогляд для водіїв легковиків та мотоциклів? Це питання викликало найбільші дискусії після заяв з МВС.

Однак ЄС не зобов’язує держави вимагати медичні довідки від водіїв категорій А та В!

Відповідно до директиви 2006/126, кожна країна на свій розсуд може запровадити або не запровадити вимогу щодо обов’язкового медогляду для подовження строку дії водійського посвідчення.

Чи є в цьому потреба в Україні? Який орган видаватиме ці довідки?

МВС має відповісти на ці питання. Тим паче, що практика отримання медичних довідок вже давно перетворилася на корупційну фабрику з їх "виробництва".

Вибіркова євроінтеграція

Реформі у сфері транспорту приділена значна увага в Угоді про асоціацію. Це комплексна сфера, яка складається з багатьох елементів. Якщо розділити всі вимоги і намагатися впроваджувати їх окремо, отримаємо "викривлену євроінтеграцію".

Тому перш ніж говорити про імплементацію директиви про посвідчення водія (дедлайн за Угодою - листопад 2017 року), варто нагадати, що ми мали впровадити вже до сьогодні. Адже в автомобільній галузі уже мало б стартувати кілька важливих реформ (детальніше - у статті "Гальмування не по-європейськи. Чому заморожені реформи в автогалузі").

Так, минулого року Україна мала імплементувати директиву 92/6/ЄЕС про встановлення та використання пристроїв обмеження швидкості для комерційного транспорту. Це забезпечило б запровадження європейської "системи праці і відпочинку водіїв", яка б запобігала значній кількості аварій за участю вантажівок та автобусів.

Також мала відбутися реформа у сфері техогляду. Це положення (директива 2009/40/ЄС "Про перевірки придатності до експлуатації автомобілів та автопричепів"). Україна мала запровадити європейську систему проведення обов’язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації, за якою техогляд здійснюють незалежні СТО.

Причому вже давно розроблено та доопрацьовано відповідний законопроект. Його норми значно посилили б безпеку на дорозі, однак чомусь він опинився "не на часі".

Однак там, де комусь вигідно, євроінтеграція у сфері автотранспорту стає активнішою.

І ще.

Якщо в МВС справді хотіли навести лад у цій сфері, одним з їх пріоритетів мала б стати не заміна водійських прав, а наведення порядку у правилах дорожнього руху. На сьогодні ця сфера взагалі не систематизована та регулюється постановами Кабінету міністрів України. Хоча відповідно до Конституції всі правила дорожнього руху мають бути чітко зафіксовані на рівні закону (КМУ отримав повноваження затверджувати ПДР відповідно до статті 4 закону України "Про дорожній рух").

Так, гармонізація питань, що стосуються водійського посвідчення, з європейським законодавством, чіткі вимоги до екзаменів та екзаменаторів, уточнення вікових обмежень для отримання дозволу використання прав певних категорій – все це важливо.

Однак щоб до цього підійти, потрібно забезпечити хоча б мінімальні умови – реформу незалежної перевірки придатності автомобілів та повноцінне узаконення ПДР.

Автори:

Любов Акуленко, виконавчий директор ГО "Український центр європейської політики"

Світлана Майструк, експерт ГО "Український центр європейської політики"

Олена Степаненко, експерт ГО "Український центр європейської політики"