"Ми знаходимося на межі громадянської війни", – так ввечері 15 лютого охарактеризував поточну ситуацію в Чорногорії лідер чорногорської партії "Нова сербська демократія" та опозиційного руху "Демократичний фронт" Андрія Мандич.

Декількома годинами раніше парламент – Скупщина – на вимогу прокуратури позбавив Мандича депутатського імунітету разом з ще одним очільником опозиційного руху, головою "Демократичної народної партії Чорногорії" Міланом Кнезевичем. За це рішення одностайно проголосували 42 депутати – члени провладної коаліції. 39 представників опозиції у 81-місному чорногорському парламенті бойкотували засідання.

Напередодні голосування представник "Демократичного фронту" Небойша Медоєвич звинуватив в організації подання на зняття недоторканності з опозиційних парламентарів керівника правлячої "Демократичної партії соціалістів" (DPS) Міло Джукановича. За словами Медоєвича,

своїми діями "Джуканович викликав війну на Балканах".

Звичайно, що Росія не залишилася осторонь. Один з керівників партії "Єдина Росія", член комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Сергій Железняк прокоментував події в тому ж "алармістському" ключі: "В жодному разі не можна допустити, щоб на догоду амбіціям деяких чорногорських політичних авантюристів, корупціонерів і представників кримінальних кланів у Чорногорії було б спровоковано насильство, що призведе до жертв і подальшої силової ескалації конфлікту".

Незважаючи на загрозливі прогнози, які більше нагадували попередження, масових заворушень, спалаху насильства або "війни" в Чорногорії не сталося.

Акції протесту відбулися, але закінчилися вони мирно.

Протест опозиції в Подгориці проходив під сербськими прапорами. Фото Vijesti.me

Під час розгляду питання щодо зняття недоторканності з опозиційних депутатів під стінами Скупщини мітингували сотні прихильників опозиції. Але ані штурму будинку парламенту, ані бійки з правоохоронцями не спостерігалося – лише класичний політичний мітинг з добре підготовленими ораторами, що критикували владу, особисто Міло Джукановича та його соратників, але до насильственного повалення існуючого ладу не закликали.

Наступного дня після зняття імунітету з опозиціонерів в урядовому кварталі в Подгориці знов почалися масові протести. Втім, цього разу вимоги мітингувальників стосувалися лише соціально-економічних питань – сотні жінок з усієї країни приїхали до столиці вимагати скасування урядового рішення щодо зменшення допомоги багатодітним матерям. І хоча до протестувальників приєдналися лідери опозиції, жінки, після декількох діб мирного протесту, домовилися з урядом про перемовини і розійшлися.

Швидше за все, ескалації конфлікту не відбулося, тому що прокуратура офіційно заявила, що арештів Мандича та Кнезевича не планується. Втім, рішення парламенту про позбавлення опозиційних депутатів імунітету дозволяє розпочати допити політиків.

Лідерів чорногорської опозиції підозрюють у причетності до спроби державного перевороту в день парламентських виборів у жовтні минулого року.

В матеріалах прокуратури йдеться про "створення кримінальної організації" і дії, спрямовані проти "конституційного ладу і безпеки Чорногорії".

Нагадаємо, 16 жовтня минулого року чорногорські правоохоронці попередили силовий сценарій захоплення влади в країни. Заколотники планували збройний штурм урядових будинків та вбивство тодішнього прем’єр-міністра Міло Джукановича.

Поліція під час спецоперації заарештувала 20 осіб, які мали влаштувати масові заворушення та здійснити збройні напади. Серед підозрюваних в організації перевороту опинилися громадяни Сербії, Росії і лідери опозиційних політичних партій Чорногорії.

Судовий розгляд справи щодо спроби державного перевороту триває з минулого року. За версією прокуратури, організаторами спроби насильницької зміни влади в Чорногорії були росіяни Едуард Широков (45) з Чити та Владімір Попов (36) з Кургана. Вони, як вважає слідство, заплатили сербському націоналісту Александру (Саші) Сінджеличу 200 тисяч євро за те, щоб він зібрав команду для втілення силового сценарію під час парламентських виборів. Очолив цю групу колишній командир сербської жандармерії Братислав "Бато" Дікич.

Більшість причетних до спроби державного перевороту було затримано відразу після розкриття змови. Частина обвинувачених уклала угоду зі слідством. Зокрема, Саша Сінджелич дав покази та отримав статус свідка. Дікич, якого було ув’язнено, свою провину не визнав.

Громадян Росії Широкова і Попова оголошено в міжнародний розшук за лінією Інтерполу.

Під час розслідування справи правоохоронці знайшли докази участі в підготовці теракту людей з найближчого оточення лідерів чорногорської опозиції.

В рамках слідства, зокрема, було затримано і допитано особистого водія очільника "Демократичного фронту" Андрії Мандича.

Опозиційні чорногорські політики, громадські діячі та ЗМІ не вірять, що в Подгориці дійсно сталася спроба державного перевороту і що за цим стоять місцеві проросійські політики та російські офіційні особи. Події 16 жовтня 2016 року вони трактують як інсценування, розігране для збереження влади в руках політичної сили на чолі з Міло Джукановичем.

Але британські та американські спецслужби, які були залучені для допомоги в розслідуванні спроби державного перевороту в Чорногорії, зібрали докази російської причетності на високому рівні. Про це 19 лютого повідомив британський Telegraph. Газета також наводить слова чорногорського міністра оборони Предрага Бошковича, який в інтерв’ю виданню наголосив: "немає ніяких сумнівів", що минулорічна подія була профінансована і організована співробітниками російської розвідки разом з місцевими радикалами.

Важливо, що уся ця політична боротьба є не тільки і не стільки змаганням за крісла керівників Чорногорії. Нинішня чорногорська політична криза, найбільша з часів проголошення незалежності, виникла виключно через конфлікт навколо вибору геополітичного курсу країни, від якого залежить майбутнє не тільки маленької балканської держави, але й усіх Балкан.

"Нова сербська демократія" Андрії Мандича та "Демократична народна партія Чорногорії" Мілана Кнезевича не приховують, що є проросійськими структурами.

Офіційним партнером "Нової сербської демократії" є "Єдина Росія". Нещодавно Мандич та Кнезевич побували в Москві, де заручилися підтримкою "єдиноросів".

Чорногорські опозиціонери в Москві. Фото з сайту партії "Єдина Росія"

Головною метою діяльності проросійських політиків Чорногорії є блокування вступу країни в НАТО. Саме для цього вони хочуть змістити чинну владу, що послідовно відстоює євроатлантичну інтеграцію, і саме це завдання мали на меті організатори минулорічного державного перевороту.

Зараз Чорногорії, щоб вступити до Альянсу, фактично не треба нічого робити - лише чекати офіційної ратифікації документа про вступ до НАТО країнами-членами Альянсу (Протокол про вступ Чорногорії вже схвалили парламенти 24 держав з 28-ми).

З правової точки зору Чорногорія, зі свого боку, вже здійснила і виконала всі кроки та процедури, що вимагалися від країни-кандидата в члени Альянсу. Коли була можливість діяти в правовому полі, антинатовські сили всередині країни та поза її межами не зробили нічого значущого і не змогли суттєво вплинути на процес.

Тому зараз противникам НАТО доводиться винаходити штучні перепони на шляху євроатлантичної інтеграції. За їхнім задумом, ключовою перешкодою для приєднання Чорногорії до північноатлантичного блоку має стати загальнонаціональний референдум.

Якби опозиція отримала більшість голосів у Скупщині, проголошення такого опитування могло б відбутися офіційно. Тому антинатовські сили активно працюють над розвалом провладної коаліції, причому іноді в досить оригінальної манері.

Наприклад, чорногорська делегація на чолі з Мандичем та Кнезевичем нещодавно побувала в Чечні. За підсумками візиту чорногорські газети вибухнули багатообіцяючими розповідями щодо інвестиційних планів Кадирова в Чорногорії. Але є думка, що справжньою метою несподіваної дружби з "багатою Чечнею" була спроба перетягнути на свій бік боснійців (бошняків) за рахунок обіцянок інвестицій в економічно депресивні регіони півночі Чорногорії, де проживає боснійська громада.

Bošnjačka stranka (Боснійська партія) зараз є союзником правлячої партії DPS Міло Джукановича, але мер північного міста Плав від Bošnjačka stranka Орхан Шахманович та члени його команди побували в Грозному разом з опозиційними політиками.

Делегація Чорногорії в Грозному. Фото з сайту 4pera.ru

Як продемонструвало голосування в Скупщині щодо зняття імунітету з депутатів від опозиції, поки що провладна коаліція тримається міцно.

Але на такий випадок у проросійських та антинатовських сил є "план Б". Це – проведення "народного" референдуму щодо вступу в НАТО.

Це, на їхню думку, стане підставою для скасування попередніх рішень влади, спрямованих на вступ до НАТО, а може, вплине і на Альянс, і північноатлантичний блок відмовиться від прийняття Чорногорії до своїх лав.

При цьому соціологія свідчить про підтримку ідеї членства в НАТО. Згідно з даними останнього дослідження, на питання "Як би ви проголосували, якщо буде проведено референдум щодо членства Чорногорії в НАТО?", 45,9% громадян відповіли, що голосуватимуть за приєднання країни до Альянсу. Проти вступу проголосує 38,4%, а 15,7% громадян не голосуватимуть.

Опозиція має надію отримати на референдумі результати, які продемонструють, що вступ до НАТО підтримує менше половини громадян Чорногорії. Для цього визначено дуже символічну дату його проведення – 24 березня, день, коли авіація НАТО почала бомбардування цілей на території Сербії та Чорногорії.

Організувати опитування громадян чорногорські опозиціонери планують за підтримки Росії.

Під час нещодавньої зустрічі заступника голови МЗС РФ Олексія Мешкова з представникам чорногорського "Демократичного фронту" було висловлено "розуміння" точки зору щодо "необхідності максимального врахування думки громадян і проведення з цією метою референдуму про членство Чорногорії в НАТО".

"Упевнений, нам необхідно спільно нарощувати наші двосторонні і багатосторонні зусилля для того, щоб народний референдум, який ви збираєтеся організувати, був проведений мирно, безпечно і допоміг вирішення існуючих проблем", - заявив, в свою чергу, депутат Держдуми РФ Сергій Железняк на зустрічі з "чорногорськими партнерами", Мандичем та Кнезевичем.

Також у РФ висловили чергову пропозицію для Чорногорії. 

Замість членства в НАТО Чорногорії запропоновано стати частиною альтернативної північноатлантичному блоку системи колективної безпеки на Балканах.

Країну, разом із сусідніми Сербією, Боснією і Герцеговиною та Македонією, хочуть втягнути в нове мілітарне об’єднання – т.зв. військово-нейтральний союз Б4.

І поки чорногорська влада в особі прем’єр-міністра Душко Марковича закликає Росію і її союзників у Чорногорії припинити дестабілізацію країни, зокрема дії, спрямовані проти вступу країни у НАТО, десь у Москві вже готуються нові плани та стратегії для втілення в "пороховому льосі Європи", як вже більш ніж сто років називають Балкани.

Автор: Наталя Іщенко,

підприємець з Чорногорії,
активіст української громади