Літак "Афіни-Бухарест" у неділю робив планову посадку в аеропорту румунської столиці. Пілот звично повідомив пасажирам, що у Бухаресті температура повітря +5, аж раптом закінчив: "А на площі Вікторії трохи тепліше, тож зустрінемось там!".

Площа Перемоги, або площа Вікторії (румунською – Piața Victoriei) – самий центр Бухареста, де знаходиться будинок уряду. Саме там вже другий тиждень тривають багатотисячні антиурядові мітинги.

Протести в Румунії стали першими в ЄС, які можна назвати "антикорупційною революцією".

А історія про пілота стала в неділю однією з найбільш обговорюваних серед їх прибічників. Звісно, після головної теми – першої перемоги мітингувальників від початку протестів.

5 лютого румунський уряд провів позачергове засідання, на якому скасував скандальну постанову про внесення поправок до Кримінального кодексу і про амністію для корупціонерів.

Амністія для майбутнього прем’єра

Постановою вводилася масштабна амністія, що стосувалася, серед інших, засуджених за корупцію. Але найважливіше – постанова декриміналізувала корупційні діяння і випадки перевищення повноважень та зловживання службовим становищем, якщо збитки не перевищують 200 тисяч леїв (майже 45 тисяч євро).

Для Румунії така новація означає швидке повернення корупціонерів до влади.

Зокрема, Лівіу Драгня, лідер Соціал-демократичної партії, що виграла парламентські вибори наприкінці 2016 року, не зміг претендувати на прем’єрську посаду через те, що до того був умовно засуджений на два роки за підтасовки на попередніх виборах. Та на додачу, проти нього відкрито ще одну справу, тепер – через перевищення повноважень. Відомо про кілька його викликів до антикорупційних слідчих.

Отже, урядові новації не лише закривали нове провадження проти лідера правлячої партії, але й дозволяли головному есдеку претендувати на вищі посади в державі, попри наявну судимість.

Ця постанова стала каталізатором найбільших протестів у Румунії від часів повалення режиму Чаушеску.

Напередодні, в суботу, на площу Вікторії вийшло 150 тисяч протестувальників, а по всій країні – 300 тисяч.

Олії в огонь додало те, як схвалювалося це рішення. Уряд, на чолі якого перебуває однопартієць Драгні Сорін Гріндяну, схвалив амністію на своєму позачерговому засіданні в ніч на 1 лютого, попри протести під урядовою будівлею.

Лазерний напис на будівлі: "Вночі, як злодії". Тут і далі – фото ЄвроПравди

Такий крок не лише додав чисельності протестам, але й змінив вимоги мітингуючих. Тепер, окрім скасування корупційної постанови, протест у Бухаресті вимагає перевиборів.

Зрештою, численні мітинги призвели до перших результатів. 5 лютого на новому позачерговому засіданні уряд виконав початкову вимогу протесту – скасував рішення про амністію.

Однак те, що "Європейська правда" почула та побачила у Бухаресті в неділю – починаючи від знаменитого оголошення пілота і до настроїв на вулиці, – доводить, що поступки уряду аж ніяк не ставлять крапку в історії протестів.

Революція не за розкладом

Здобувши першу перемогу, люди не мають наміру розходитися.

Останній мітинг побив черговий рекорд.

Румунський портал Digi 24 підрахував, що 5 лютого на площу Вікторії вийшло 300 тисяч протестувальників, а в цілому по країні мітингувало 600 тисяч.

Офіційно початок мітингу був оголошений на 14 годину, однак ще о 18-й на площі було менш ніж 50 тисяч протестуючих. Переважна більшість почала підходити проти ночі – вже за годину кількість мітингувальників зросла вдвічі.

Ті, з ким вдалося поговорити, наполягають – вимога перевиборів не є полем для компромісу. "В судах людей засуджують не лише за скоєний злочин, але й за спробу. Дії уряду (щодо амністії корупціонерів) – це злочин, нехай навіть він не вдався", – пояснює ЄП молодий хлопець років 25.

Він разом із дівчиною тримає плакат з портретом корейського диктатора Кім Чен Ина та написом: "Драгня, ти крейзанутіший за мене".

Час від часу вони, разом із площею, починають скандувати "Перевибори!".

Нових виборів вимагають усі учасники протесту; мовчить хіба що фігура Влада Дракули на імпровізованому постаменті.Чоловік в костюмі графа Дракули – це ще один прояв креативу на мітингу. В його руках плакат із написом "Скучили за мною?".

В Румунії кожен знає Дракулу як одного з найпринциповіших борців зі злочинністю – засуджених навіть за найменшу крадіжку чекала страта, їх саджали на кіл чи спалювали на вогнищі.

Натяк на адресу румунських урядовців – більш ніж зрозумілий.

Взагалі, румунські протести і схожі, й несхожі на український Майдан.

Про Київ нагадують креативні написи та лозунги, волонтери, що везуть їжу та безкоштовно роздають її на площі. Зрештою, на площі Вікторії люди, щоби зігрітися, стрибають на місці під революційне скандування:)

Але є й багато відмінностей.

На площі немає сцени і навіть натяків на політичну символіку. Протестувальники стоять обличчям до будинку уряду, до якого й спрямовані їхні гасла та транспаранти.

"Ми все ж виступаємо не за когось із політиків, а за принципи", – пояснюють протестувальники.

Революція молодих

Ще одна різниця – членство в ЄС гарантує відсутність силового тиску на протест.

Тому кількість дітей на мітингу просто фантастична.

Тут навіть створена дитяча зона, де діти не лише граються, а також можуть помалювати, зробивши собі чи батькам креативний транспарант.

"Уряд дуже нас розлютив, і що тепер, це їм має зійти з рук? – говорить літний чолов’яга, який прибув з міста Ясси, що на східному кордоні країни. – Тепер ми просто вже не маємо права розходитися".

Це розуміють і в уряді – а тому готуються до подальшого протистояння.

Принаймні саме так можна зрозуміти мітинг на підтримку уряду – у неділю, коли правляча партія вже пішла на поступки, розпочався місцевий "антимайдан".

Найвідомішим прибічником протестів серед румунських політиків є президент країни Клаус Йоганніс, який не лише активно критикував ідею амністії для корупціонерів, але й сам виходив на площу Вікторії.

Тому прибічники уряду влаштували свій мітинг перед адміністрацією президента.

Румунські "антимайданівці", до слова, лише трохи схожі на київських зразка 2014 року. Проурядових мітингувальників, здебільшого старшого віку, було організовано звезено до столиці з усієї країни.

Варто додати: навіть якщо протести на площі Вікторії завершаться перемогою мітингувальників, залишається відкритим питання – що саме дадуть перевибори.

Адже чергові вибори відбулися лише у грудні 2016 року. На них соціал-демократи, яких підтримують невеличкі містечка та пенсіонери, отримали вражаючу перевагу – 45,5% виборців. Їхній основний конкурент, пропрезидентська націонал-ліберальна партія, отримала лише 20,4% голосів.

То чи змінилася громадська думка за два місяці до такої міри, щоб результати виборів виявилися принципово іншими?

На це питання площа Вікторії не знає відповіді.

Протести 5 лютого. Фото Дена Міхая Баланеску

У спілкуванні з ЄП люди говорили, що відсотки – не головне, що тепер есдеки замарані кримінальним скандалом (втім, торік був пік корупційних скандалів навколо верхівки партії, але це не завадило їм виграти вибори), що до нинішньої влади немає довіри в ЄС...

Найголовніша надія – протести "розбудили" молодь, яка зазвичай пасивна щодо політики. Але чи буде достатньо її голосів для зміни влади?

Втім, на площі Вікторії нагадують: ще кілька днів тому ніхто не вірив, що уряд так швидко піде на поступки щодо амністії: "Тоді здавалося, що надії ще менше. Але ми не відступили та виграли. То чому б нам не зробити це знову?"

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди",

з Бухареста