Російське видання "Комерсант" повідомило про внесений у Держдуму РФ законопроект Олексія Чепи, яким пропонується створити на території Криму щось на кшталт офшорної зони зі спрощеними умовами ведення бізнесу для іноземних інвесторів.

Насправді в 2014 році в Криму вже була створена спеціальна економічна зона, резиденти якої мали податкові пільги за умови інвестування в місцевий бізнес. Звіти неоднозначні, але в будь-якому разі зараз учасники російської СЕЗ – це переважно російські інвестори.

На думку авторів законопроекту, іноземні інвестори теж готові були б вкластися в кримську економіку, якби їм надали можливість зробити це в обхід санкцій. Тому основним елементом нової офшорної зони, крім пільгового оподаткування, будуть анонімні трасти, через які іноземці зможуть інвестувати без розкриття походження коштів. Також іноземним банкам і фінансовим компаніям пропонується можливість вести бізнес в Криму без місцевої реєстрації і з мінімальним валютним контролем.

Якими є шанси офшорного Криму і чи варто Україні турбуватися з цього приводу?

Для сучасного офшору низька або навіть нульова ставка оподаткування – це тільки один із чинників привабливості. Інші фактори – просте і зрозуміле законодавство, гарантії прав власності, розумна закритість, а також висока інтегрованість у світову фінансову систему.

За всіма цими параметрами у Криму, навіть у разі ухвалення нового законопроекту, залишаться суттєві проблеми.

Візьмемо хоча б секретність, яку повинні забезпечити анонімні трасти. Можливо, це спрацює для іноземних слідчих органів, особливо якщо РФ буде навмисно закривати інформацію щодо Криму. Але навряд чи варто серйозно очікувати, що реальні власники трастового майна залишаться таємницею для спецслужб всередині РФ.

Будь-який інвестор "секретного" трасту усвідомлює: від самого початку він буде "під ковпаком", і люди в погонах в будь-який момент можуть видати інформацію про нього. З усіма наслідками, якщо зрештою, хай навіть не безпосередньо, вона потрапить до правоохоронних органів на Заході.

Чи може інвестор бути впевненим, що його права в Криму будуть захищені?

Росія в цілому має не дуже добру репутацію щодо захисту прав іноземних інвесторів. Ця проблема може вирішуватися передачею спорів з інвесторами у міжнародні судові органи.

Але в даному випадку ситуація прямо протилежна: інвестор не зможе вдатися до жодних засобів захисту за межами Росії – адже формально він у Крим не інвестував; більше того, у багатьох випадках просто не мав права цього робити.

Нарешті, останнє – пропозиція вести фінансові операції в Криму в обхід санкцій.

У зв'язку з цим хочеться згадати відомий випадок з Науру.

У 1980-ті роки карликова держава Науру (за площею – як парк Дружби народів у Києві) була однією з найбагатших на душу населення у світі завдяки великим покладам фосфатів. Але потім фосфати закінчилися, і в 1990-ті мешканці Науру вирішили переключитися на офшорні послуги.

Серед іншого, іноземцям дозволили за символічну плату відкривати в Науру банки, які згодом могли встановити кореспондентські відносини з іншими банками світу. Фокус був у тому, що банки Науру не були зобов'язані підтримувати звичайний банківський документообіг, тож будь-яку суму, що пройшла через банк Науру, в принципі неможливо було відстежити.

Іноземці відкрили в Науру понад 400 банків.

Зрозуміло, що Науру одразу стала Меккою для відмивання грошей. Лише російські бізнесмени, як з'ясувалося в рамках відомої справи "Едвардс і Берлін", провели через банки Науру мільярди доларів.

Але існував офшор недовго.

Вже в 2003 році під тиском FATF Науру запровадила закони про протидію відмиванню коштів, а до 2006 року на острові закрився останній банк. Зрештою, з 2006 по 2015 роки в Науру взагалі не було банківської системи, всі розрахунки робилися за готівку.

Дійсно, можна уявити, що російський уряд спробує забезпечити прикриття фінансових операцій в Криму, проігнорувавши свої зобов'язання з протидії відмиванню грошей. Але результатом цілком може бути подальше посилення режиму санкцій до такого рівня, що це навряд чи виправдає потенційні інвестиції в кілька кримських готелів і виноградників.

Таким чином, навіть у разі ухвалення нового законопроекту, режим інвестування в Криму для "середнього" міжнародного інвестора значно не покращиться.

Кримські активи залишаться доступними, ймовірно, тільки в режимі суворої секретності і під особисті гарантії російського уряду.

Кожного інвестора треба буде з великими труднощами заводити до Криму буквально "за руку", що, взагалі-то, технічно можна робити й зараз. Це, своєю чергою, означає, що законопроект буде практично марний – жодного масового іноземного інвестування до Криму, поки діють санкції, не очікується.

Автор: Дмитро Шемелін,

радник юридичної фірми "Астерс",

для "Європейської правди"