Самотність Трампа: що означає скандальна відставка глави ФБР

Звільнення з посади директора ФБР Джеймса Комі стало одним із центральних скандалів у політичному житті США.

Така відставка сама по собі є неординарним явищем. Для того щоб забезпечити політичну нейтральність ФБР, згідно з неформальними правилами, його голова залишається на посаді протягом 10 років (Комі був призначений в 2013 році).

Однак по-справжньому скандальною відставку зробило розслідування можливих зв'язків команди Трампа з Росією, яке вело відомство Комі. Звільнення голови ФБР дало нову серйозну підставу сумніватися в мотивах і цілях президента США.

Трамп ніколи не був "нормальним" кандидатом чи президентом. Недовіру до нього поділяли не тільки його ідеологічні опоненти – демократи, але й соратники по партії. Тепер в американській політиці зростає впевненість, що, знімаючи Комі, Трамп хотів зірвати розслідування російського сліду, що веде до його найближчого оточення. У такій ситуації

протидіяти президенту, який перебуває за крок до звинувачень у нелегітимності – справа честі для кожного, хто вважає себе американським патріотом.

До послуг конспірологів ще два моменти. Комі зняли в той час, коли він продовжував давати свідчення в Конгресі. Ба більше, звільнення відбулося напередодні зустрічі глави МЗС РФ Лаврова з Трампом – чим не подарунок Путіну?

Перший висновок, що напрошується – будь-яка законодавча ініціатива в США буде блокуватися, оскільки демократи (і вже деякі республіканці) ще більше об'єднаються в опозицію.

У такій ситуації думати про розробку зовнішньополітичної лінії в адміністрації навряд чи вийде. Будь-які зовнішньополітичні кроки будуть підпорядковані логіці боротьби з Конгресом.

Тут вже не до великих звершень, не до реформи системи охорони здоров'я або затвердження нової стратегії боротьби з міжнародним тероризмом – мова піде про виживання адміністрації. У цій ситуації її кроки на міжнародній арені будуть використовуватися для того, щоб відвернути опонентів і громадську думку від чергового скандалу.

Трамп проявляє все більше невдоволення тим, як його прес-служба справляється з негативною реакцією ЗМІ на діяльність адміністрації, зокрема, поясненнями, які давалися в ситуації з відставкою Комі. Президент США вже пригрозив, що не тільки перебудує службу, але й відмовиться від щоденних брифінгів у Білому домі.

Трамп має намір сам пояснювати свою позицію, відмовившись від посередників – за допомогою "Твіттера", збільшивши кількість особистих інтерв'ю.

Він також розглядає можливість самостійно проводити прес-конференції раз на два тижні.

Погроза Трампа замінити собою діяльність одного спеціалізованого підрозділу адміністрації демонструє ще одну небезпечну тенденцію. В умовах постійного зростаючого тиску президент все більше схиляється до подальшої персоналізації управлінського процесу.

Посилюється недовіра до членів команди. Опосередковано про це свідчить відставка Комі, все частіше лунають розмови про невдоволення Трампа радником з національної безпеки Макмастером.

У такій ситуації ухвалення рішень буде прерогативою все більш вузького кола осіб, а часто – взагалі стане особистою справою президента.

Що це означає? По мірі того як коло залучених до прийняття рішень радників буде звужуватися, а президент одноосібно прийматиме остаточні рішення, істотно зросте ймовірність помилок.

Новий виток скандалу, пов'язаний з можливою передачею Трампом секретної інформації під час зустрічі з Лавровим, і відкриття джерела свідчать саме про це.

Для зовнішньої політики така ситуація є катастрофічною. Занадто складними є міжнародні проблеми, тому адекватна оцінка ситуації неможлива без залучення широкого кола експертів і багатьох державних інститутів. Відповідно, необхідна міцна довіра до їхніх порад і рекомендацій.

Але очевидною є втрата довіри з боку президента США до тих органів держапарату, які покликані інформувати його про стан справ у світі, роз'яснювати можливі наслідки кроків адміністрації і виконувати розпорядження.

Дійшло до відверто комічної ситуації: президент США шантажує главу ФБР таємними записами, зробленими під час їхніх зустрічей.

Виходить, що президент стежить за своїми ж спецслужбами!!

James Comey better hope that there are no "tapes" of our conversations before he starts leaking to the press!

— Donald J. Trump (@realDonaldTrump) 12 травня 2017 р.

У такій ситуації адміністрація ставатиме дедалі більш сліпою і глухою в міжнародній політиці. Але і спецслужби не довіряють президентові і все частіше будуть притримувати інформацію, не давати хід потенційно небезпечним для себе темам (а такими стануть будь-які неприємні для Трампа), можливо, навіть саботувати рішення президента.

Такий конфлікт загрожує паралічем зовнішньої політики.

Ще один важливий момент – відставка Комі посилює процес політизації спецслужб, їх подальшого втягування у політичну боротьбу, тоді як в ідеалі ці структури повинні залишатися поза політикою.

ФБР, ЦРУ, АНБ та інші інститути американського розвідспільноти не були байдужими спостерігачами навіть під час президентської кампанії. Не стояли вони осторонь і від розкручування скандалу з можливими зв'язками президентського оточення з Росією.

Реакція Трампа, який звинувачував спецслужби у виконанні "замовлення" демократів, не додала останнім симпатій до нового президента. Спіраль взаємної неприязні закрутилася досить сильно, і удар по директору ФБР може стати поворотною точкою, після проходження якої про нормальні відносини Трампа з розвідспільнотою більше не буде й мови.

Саме розслідування зв'язків команди Трампа з Росією кардинально розвернуло ставлення адміністрації до Росії і можливості налагодження діалогу з нею. Обидві країни знову опинилися на найнижчому рівні взаємин.

Від цієї ситуації Україна виграла, бо не сталося торгу (і тепер уже він навряд чи є можливим) щодо вирішення конфлікту на Донбасі в обмін на інші домовленості. Але цей виграш занадто нестабільний і мало залежить від України.

Посилення неузгодженості й підозрілості між президентом та іншими інститутами влади у формуванні зовнішньої політики США не тільки послаблює процес забезпечення зовнішньополітичних завдань, але й розмиває їхнє бачення.

Автор: Юлія Курнишова,

експерт Інституту суспільно-економічних досліджень