Перехід до парламентської форми правління стає трендом для держав Південного Кавказу. Слідом за Вірменією реалізацію ідеї парламентської республіки почала активно просувати влада Грузії.

22 квітня Державна конституційна комісія на чолі зі спікером парламенту Грузії Іраклієм Кобахідзе більшістю проголосувала за новий проект Основного закону країни. Новий проект був прийнятий 43 голосами "за" і вісьмома "проти".

Про намір змінити Конституцію країни, яка повинна відображати існуючу політичну реальність, керівництво правлячої партії "Грузинська мрія" заявляло ще до торішніх парламентських виборів. Конституційна комісія розпочала роботу вже в грудні 2016 року.

Запропонований варіант Конституції передбачає зміну внутрішньополітичної конфігурації та закріплення курсу Грузії на інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури.

Новий головнокомандувач

В рамках нової Конституції пропонується суттєво змінити порядок обрання глави держави, повноваження якого були урізані ще 2012 року за ініціативи команди колишнього президента Міхеїла Саакашвілі.

Згідно з новими поправками, президента Грузії обиратимуть не шляхом народного волевиявлення, а голосуванням у парламенті. Один із варіантів передбачає створення виборної колегії, яка складатиметься з парламентарів і представників органів місцевого самоврядування.

Однак правляча партія не обмежується лише цим нововведенням. У рамках пропонованого проекту глава держави не вважатиметься головнокомандувачем. Раду національної безпеки при президентові буде розпущено.

Замість неї буде створено Раду національної оборони, підпорядковану безпосередньо міністру оборони і прем'єр-міністру. При цьому президент може брати участь у її роботі лише в разі надзвичайного стану.

Крім зазначених обмежень, пропонується позбавити главу держави таких вагомих важелів, як призначення референдумів і накладення вето на законодавчі ініціативи.

Запропонований варіант обмеження президентських повноважень фактично позбавляє главу держави легітимації і унеможливлює його участь у політичному житті країни як альтернативного центру влади.

Втім, у разі затвердження парламентом, ці зміни не торкнуться майбутніх президентських виборів в 2018 році, а набудуть чинності з 2023 року.

Ліквідація "мажоритарки"

Крім скасування прямих виборів президента, проект Основного закону містить пункт, згідно з яким депутатів парламенту Грузії обиратимуть тільки за пропорційною системою зі збереженням п'ятивідсоткового бар'єру для проходження в законодавчий орган країни.

Також пропонується збільшити віковий бар'єр для кандидатів у депутати з 21 до 25 років.

Важливий момент – нинішня правляча партія "Грузинська мрія" має конституційну більшість у парламенті саме завдяки "мажоритарці".

У жовтні минулого року депутатів обирали за змішаним принципом – за партійними списками і в одномандатних округах. За підсумками виборів "Грузинська мрія" отримала абсолютну більшість –115 депутатів (конституційна більшість – 113 мандатів), більшість представників правлячої партії (71 мандат) були обрані за "мажоритаркою". За партійним списком до парламенту вдалося провести лише 44 "мрійника".

Втім, такі результати грають скоріше проти правлячої партії. Отримати просту більшість "Грузинська мрія" змогла б і в разі голосуванні виключно за партійними списками.

Водночас успіх депутатів-мажоритарників (на тлі того, що опозиції не вдалося провести по мажоритарці жодного депутата) сприймається швидше як аргумент проти нинішньої влади.

Тим більше, що дослідження громадської думки, яке регулярно проводить в Грузії Національно-демократичний інститут (NDI), показало цікаві результати. У січні 2017 року на запитання: "Хто є вашим мажоритарним депутатом у парламенті?" третина виборців відповіли, що не знають.

При цьому 65% вважають, що "мажоритарники" не є самостійними і робитимуть те, що їм скаже керівництво партії.

Противники змін

Представлені в парламенті Грузії опозиційні партії і низка провідних неурядових організацій розкритикували проект нової Конституції. Вони бачать проблему в спробі керівної команди узурпувати владу і пристосувати Конституцію до своїх партійних інтересів.

Опозиція закидає "Грузинській мрії" небажання йти на компроміси з фундаментальних питань, серед яких – спосіб обрання президента країни та правила проведення парламентських виборів.

Починаючи з 10 квітня Конституційну комісію на знак протесту залишили представники всіх опозиційних партій, включаючи "Єдиний національний рух", "Альянс патріотів", "Вільні демократи" і "Європейська Грузія". Опозиціонери планують звернутися до Венеціанської комісії і не виключають мобілізації своїх прихильників для протестів, якщо влада не проведе всенародний референдум у зв'язку з поправками до Конституції.

Представники НУО виступили із заявою у зв'язку зі спробами закріпити на рівні Конституції визначення шлюбу як союзу між чоловіком та жінкою. На їхню думку, таке формулювання містить гомофобну конотацію і сприятиме посиленню в суспільстві негативних настроїв щодо ЛГБТ-спільноти, що своєю чергою негативно вплине на ситуацію з дотриманням прав людини в країні.

До табору критиків приєднався і президент Грузії Георгій Маргвелашвілі.

Глава держави відмовився підтримувати ініціативу парламентської більшості і також закликав до плебісциту. У березні цього року президент ініціював кампанію "Конституція для всіх", в рамках якої він проводить зустрічі з представниками громадянського суспільства у всіх регіонах Грузії з метою публічного обговорення зміни політичної моделі країни.

Представники правлячої команди сприйняли президентську ініціативу негативно. Віце-прем'єр Каха Каладзе назвав кампанію "дешевим піаром", а спікер парламенту Іраклій Кобахідзе закликав главу держави долучитися до роботи комісії.

Треба зазначити, що за результатами опитування, проведеного в березні 2017 року Міжнародним республіканським інститутом (IRI), президент Грузії лідирує в рейтингу політичних діячів. Його підтримують 67% виборців.

Що скаже ЄС?

Ухвалений конституційною комісією документ буде направлено до Венеціанської комісії і представлено громадянам Грузії для всенародного обговорення. На завершення проект змін до Конституції має ухвалити парламент.

Прихильники конституційних змін посилаються на те, що нова конфігурація сприятиме ефективнішому управлінню державою і перешкоджатиме узурпації влади.

З іншого боку, той поспіх, з яким "Грузинська мрія" намагається реалізувати цю ініціативу, свідчить про бажання правлячої партії в довгостроковій перспективі закріпити свою домінуючу позицію.

Не менш важливо, що поряд із поправками до Конституції у виконавчій владі заговорили про реформу системи. Йдеться про позбавлення семи міст статусу одиниць місцевого самоврядування.

На сьогодні в Грузії налічується 12 міст з таким статусом, що дозволяє їм самостійно розпоряджатися доходами в муніципальні бюджети і визначати пріоритетні напрямки для розвитку. Однак у Міністерстві регіонального розвитку та інфраструктури Грузії кажуть про некомпетентність місцевої влади і наполягають на тому, що подібний крок дозволить вдвічі скоротити адміністративні витрати.

Цікаво, що поява одиниць місцевого самоврядування стала можливою у 2014 році, вже під час правління "Грузинської мрії". Тоді цей крок пояснювали необхідністю відійти від практики надмірної централізації часів правління Міхеїла Саакашвілі. Таким чином,

"Грузинська мрія" сьогодні перебуває за крок до повного перезавантаження політичної системи країни на свою користь.

Зважаючи на більшість у парламенті і фактично повний контроль над виконавчою владою, керівна партія може безперешкодно провести намічені зміни до Конституції.

Якщо врахувати, що негласним лідером, який стоїть за "мрійниками", вважається найбагатша людина країни Бідзіна Іванішвілі, то оновлена Конституція дозволить закріпити не лише домінування однієї партії, але й систему неформального управління країною.

Єдиною перешкодою на шляху до реалізації подібного сценарію можуть стати представники громадянського суспільства за підтримки західних партнерів. Останні все ще сприймають Грузію як історію успіху, особливо на тлі останніх кроків щодо візової лібералізації з країнами ЄС.

Щоб уникнути такого сценарію, спікер парламенту Георгій Кобахідзе вже анонсував внесення до Конституції перехідного положення, яке закріплює проєвропейський курс зовнішньої політики країни.

Питання в тому, чи підштовхне ця пропозиція Брюссель до того, щоб закрити очі на можливу спробу монополізації влади в Тбілісі.  

Автор: Карен Мадоян,

журналіст, експерт з Південного Кавказу