В уряді винайшли механізм, який має запобігти гучному конфлікту з ЄС.

У п’ятницю Міністерство економічного розвитку та торгівлі оприлюднило свою позицію щодо прийнятого напередодні законопроекту №6382 про продовження на два роки дії підвищеного мита на експорт металобрухту – 30 євро за тонну замість 10. 

Цей законопроект порушує домовленості України та ЄС, про що ЄвроПравда вже писала. Невипадково напередодні голосування у Раді представництво ЄС в Україні оприлюднило заяву, висловивши сподівання, що депутати поважатимуть міжнародні зобов'язання, які публічно взяла на себе Україна, "та уникнуть ще однієї двосторонньої торговельної суперечки з ЄС".

Здавалося, що відповідь на питання, чи бути скандалу, залежала від президентського вето. Однак в уряді знайшли варіант компромісу. 

МЕРТ, провівши "широке обговорення законопроекту із зацікавленими сторонами: народними депутатами, асоціаціями металургів, представниками металургійних підприємств, Урядовим офісом з європейської та євроатлантичної інтеграції", ухвалило рішення рекомендувати президенту підписати вказаний закон.

"Законопроект має на меті стабілізацію роботи українських металургійних підприємств в умовах військової агресії, збереження 25 тис. робочих місць. Водночас, згідно з існуючими розрахунками, металургійна галузь генерує 15 млрд грн податкових надходжень щороку, а відтак забезпечує безперебійне фінансування потреб оборони та відновлення окремих регіонів Донецької і Луганської областей", - наголошують у міністерстві.

Однак ще важливішим стало пояснення МЕРТ про те, яким саме чином можна уникнути порушення Україною своїх міжнародних зобов’язань.

"У разі набрання чинності законом його положення будуть застосовуватися без шкоди для зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Для металобрухту, який експортуватиметься в ЄС, залишатимуться чинними ставки вивізного мита, визначені в Угоді", - зазначається у заяві.

Аргументи МЕРТ базуються на принципі домінування міжнародних угод над внутрішнім законодавством.

На перший погляд, аргументи чиновників виглядають переконливо. Особливо зважаючи на те, що ЄС насправді не є важливим покупцем українського металобрухту.

За даними Держстату, у 2015 році (останньому до введення підвищених мит) з України було експортовано брухту на $289,5 млн, з яких до ЄС – на суму $6,3 млн. Левова частка цього експорту (на $227,1 млн) була поставлена до Туреччини.

Подібна ситуація фіксувалася Держстатом й минулого року, а також на початку нинішнього. В останні роки експорт українського металобрухту до ЄС майже не проводився. Основним його покупцем залишалася Туреччина, а цього року – ще й РФ.

За цією логікою,

рішення МЕРТ виглядає "рятівним колом". Україна уникає порушення угоди з ЄС, але залишає брухт всередині країни.

Варто зазначити, що принцип домінування міжнародних угод в Україні діє дуже рідко.

Митники не читають міжнародне законодавство, а керуються відомчими наказами, тому, як правило, на практиці вимагається імплементація відповідних норм в українське законодавство. Наприклад, за цією ж логікою, точно таке виключення для ЄС має діяти і стосовно нинішнього мораторію на експорт необробленої деревини. Однак для деревини цей принцип чомусь не діє.

Зрештою, підвищені мита на металобрухт, що діють протягом останнього року, діють і щодо експорту до ЄС, що суперечить логіці уряду.

Крім того, за цією логікою, аналогічний принцип має поширюватися на експорт в інші країни, які мають угоди про вільну торгівлю з Україною: усі країни СНД, Грузію, Норвегію, Ісландію, Швейцарію, Ліхтенштейн, Македонію та Чорногорію. Про це в заяві МЕРТ не згадується.

Нарешті, така логіка ще більш загострює питання порушення Україною норм СОТ.

Адже Угода про вступ до СОТ – також міжнародний документ, ратифікований Радою, і він так само має перевагу над внутрішнім законодавством. І в цьому документі ми також зобов’язалися утримуватися від підвищення експортних мит.

При цьому під час обговорення законопроекту напередодні голосування його автори посилалися на статтю ХХІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі СОТ "Винятки з міркувань безпеки", пояснюючи, що нове підвищення експортних мит не є порушенням норм СОТ.

Чи є загроза національній безпеки України від експорту металобрухту – питання дискусійне. Втім, цей аргумент можна використовувати у СОТ для захисту своїх дій, принципи СОТ передбачають такий механізм.

Точніше – можна було б використовувати. Адже

створення виключення для експорту в ЄС повністю нівелює логіку ХХІ статті ГАТТ.

Адже такі обмеження мають бути недискримінаційними, а виняток для країн-членів ЄС створює дискримінацію. Таким чином, Україна майже стовідсотково стане об'єктом скарги до СОТ. Із відповідними наслідками.

Зокрема, часте використання XXI статті ГАТТ (а ми посилаємося на неї й у питанні мораторію на експорт деревини) може суттєво послабити нашу позицію у вкрай важливій суперечці з РФ. Адже винятки не можуть бути регулярними.

Але що з ЄС? Чи блокує ініціатива МЕРТ наш потенційний конфлікт із Євросоюзом?

"Формально ми інтересів Європейського союзу не порушуємо. З іншого боку, в наших угодах з ЄС, зокрема у меморандумі щодо надання макрофінансової допомоги, Україна зобов’язалася утримуватися від запровадження заходів, які обмежують або викривлюють торгівлю, без уточнень, що це стосується лише поставок до ЄС. І підвищення вивізних мит на металобрухт точно порушує ці зобов'язання", - розмірковує директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан.

Позиція ЄС з цього питання поки не прозвучала. Це залишає сподівання на можливість досягнення компромісу.

Втім, якщо досі ЄС жорстко наполягав на виконанні Києвом своїх зобов’язань, навіть не маючи власного інтересу, то чому запропоновані Кабміном виключення мають змінити цю позицію?

І нарешті –

запропонована МЕРТ схема створює чимало можливостей для зловживання.

Адже контролювати кінцеве надходження українського експорту набагато важче, ніж місце походження товару, що імпортується до країни. А відповідно – майже неможливо контролювати, що експорт, який за документами піде до ЄС (приміром, морем до Болгарії чи Румунії), насправді не потрапить до тієї ж Туреччини.

Подібна схема вже працювала у випадку зі шкірами великої рогатої худоби, коли на неї діяли експортні мита, згадує Тарас Качка, який брав участь у переговорах щодо зони вільної торгівлі з ЄС. "Весь експорт шкір почав йти у Македонію, з якою діяв режим вільної торгівлі, після чого йшов у Грецію", - згадує він.

Що гарантує, що подібна схема не працюватиме з брухтом?

"Питання лише в тому, чи компенсує можливість несплати підвищеного мита затрати на перевалку вантажу та виправлення документів", – неофіційно зазначає представник однієї з металургійних компаній.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"