Вибори на тлі вибухів: як терористи послабили Британію в переговорах щодо Brexit
Аж до минулої суботи вважалося, що передвиборна кампанія у Великій Британії (а парламентські вибори тут відбудуться 8 червня) проходить під знаком Brexit. Не тільки політики, а й прості британці були переконані, що в умовах постреферендуму необхідний новий парламент, який відповідатиме порядку виходу Британії з ЄС.
Але минулої суботи, в результаті нової терористичної атаки в Лондоні, яка призвела до семи смертей, в передвиборній кампанії з'явився ще один важливий фактор – внутрішня безпека.
Тероризм – одна з насущних проблем британського суспільства. Це вже третя атака цього року і друга за час виборчої кампанії. Два тижні тому була підірвана бомба на концерті Аріани Гранде в Манчестері, що призвело до загибелі 22 осіб, причому терорист готувався до нападу протягом року. В березні внаслідок наїзду автомобіля на Вестмінстерському мосту і біля парламенту загинули четверо перехожих і поліцейський.
Згідно з нещодавнім опитуванням, тероризм визнаний проблемою номер №2, яка турбує британців (після медичного обслуговування і перед імміграцією).
Але якщо сам референдум про вихід Британії з ЄС розділив політичний час на "до" і "після", то
нинішні атаки цілком можуть змінити результат парламентських виборів, звівши нанівець усі розрахунки правлячої партії.
Зараз у консерваторів є власна більшість у парламенті. У квітні, коли прем'єр-міністр Тереза Мей оголосила рішення провести дострокові вибори, торі розраховували зберегти власну більшість.
Основним мотивом для виборів стало прагнення знайти максимально спокійні, "тепличні" умови роботи уряду з боку суспільства і політичного класу в період складних переговорів з ЄС.
Зараз очевидно, що жорсткий сценарій розлучення, заданий Парижем і Берліном, не передбачає поблажок для Лондона з боку тепер вже колишніх партнерів по Євросоюзу. Переговори будуть дуже складними. Вони вимагатимуть від британського уряду непопулярних рішень, поступок, які вдарять по популярності й кабінету, і партії. Для цього і потрібні були позачергові вибори зі значною перемогою консерваторів – щоб забезпечити запас міцності нинішніх сил при владі.
У квітні здавалося, що досягти цієї мети буде легко. Зростаюча кілька місяців популярність консерваторів була головною підставою для цього. Середній показник підтримки консерваторів становив більше 40%, тоді як їхні головні конкуренти, лейбористи, мали підтримку трохи більше 20% британців.
Лейбористи, офіційна опозиція, перебували в глибокій кризі, ослаблені внутрішнім розколом і втратою позицій на місцевих виборах у Шотландії та Уельсі. За всіма розкладами, після провалу на минулих виборах до парламенту лейбористи ще довго не мали серйозно впливати на британську політику, а їхній лідер Джеремі Корбін мав піти з поста голови партії. Однак, не в останню чергу через терористичну атаку в Манчестері, лейбористи змогли стрімко наростити свої показники.
На початок червня їх підтримує майже 40% британців. Відставання від торі різко скоротилося: згідно з останніми опитуваннями громадської думки, їх, як і раніше, підтримує трохи більше 40%.
Тобто розрив між двома партіями став мінімальним.
А отже, вже немає й мови про 40-50 додаткових місць для консерваторів – стільки їм пророкували на початку кампанії. Навпаки, в майбутньому парламенті у консерваторів може виявитися навіть менше мандатів, ніж було до виборів. У гіршому випадку вони можуть втратити 15-20 мандатів, які відійдуть в першу чергу лейбористам.
Мей у новому парламенті зіткнеться з іще більшим тиском і з ще більшими проблемами, коли доведеться ухвалювати рішення, які не користуються широкою підтримкою.
Позиції прем'єра послабляться, а разом з ними послабиться сила британського уряду в переговорах з ЄС.
Показово, наскільки різною була реакція Терези Мей на теракт на "Манчестер Арені" і зараз. Після першого випадку Мей закликала націю об'єднатися.
Зараз закликів вже недостатньо. Вона звинуватила в нападі "злісну ідеологію ісламістського екстремізму", закликала провести ретельний аналіз контртерористичної політики країни і пообіцяла зайняти набагато жорсткішу позицію, якщо її партія виграє в четвер. Мей також запропонувала провести перегляд законодавства для забезпечення більш жорсткого покарання за терористичні злочини та дії; заявила, що в Британії занадто багато терпимості до екстремізму.
Останнє – не просто узагальнення, а пряме відсилання до поглядів конкурента Мей – Джеремі Корбіна. Річ у тім, що консерватори вважають, що Корбін – "слабка ланка" лейбористів. Його головна вразливість – у позиції з питань національної безпеки.
Тереза Мей, архів stv.tv |
Лідер лейбористів і справді відомий тим, що висловлювався проти використання збройних сил Британії, нібито симпатизував ІРА і виступав з критикою багатьох антитерористичних законів.
Рішення Мей щодо політизації останнього теракту не позбавлене ризику, особливо тому, що її особистий рейтинг уже не такий високий, як ще місяць або два назад. Даються взнаки непопулярні рішення її кабінету про урізання пенсій і асигнувань на харчування в школах.
До того ж, порушуючи питання про більш ефективні заходи для забезпечення внутрішньої безпеки, вона, по суті, ставить під сумнів свою діяльність як міністра внутрішніх справ протягом шести років, до того, як стати прем'єром (2010-2016).
Лейбористи миттю схопилися за цю "вудку", звинувативши Мей в особистій причетності до послаблення британських служб безпеки.
Втім, усі розуміють, що безпека - це не просто передвиборчий трюк.
Вибори пройдуть, але перед урядом і далі стоятиме проблема ісламського тероризму.
Тому зусилля британського кабінету міністрів будуть зосереджені не тільки на Brexit або реорганізацію податкової сфери, але й на таких питаннях, як чисельність поліції, зміцнення розвідувального потенціалу і боротьба з екстремізмом. У цих умовах багато британських виборців швидше за все віддадуть перевагу "сильному і стабільному лідерства" Мей, ніж невпевненості Корбіна.
Але буде чимало і тих, для кого рішення прем'єр-міністра про зміцнення свого політичного капіталу на тлі трагедії в Лондоні буде показником бажання триматися за своє місце за всяку ціну.
Автор: Юлія Курнишова,
эксперт Института общественно-экономических исследований