П’ять років тому на Балканах також, як і сьогодні, вирували пожежі.

Тоді на прохання урядів Сербії та Боснії і Герцеговини на допомогу прийшов Російсько-сербський гуманітарний центр, що розташований у сербському Ніші. З Росії до Сербії прибули декілька спеціалізованих літаків і гелікоптерів і росіяни взяли активну участь у подоланні стихійного лиха.

Цього року жодна з балканських країн, охоплених пожежами – а це Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Хорватія, – не звернулася за допомогою до Центру в Ніші.

Як заявив 18 липня содиректор Російсько-сербського гуманітарного центру В'ячеслав Власенко, МНС Росії не бере участі в гасінні пожеж на Балканах через політизацію цього питання.

Що ж сталося? Що це за установа в Ніші і чому її не кличуть на допомогу?

Російсько-сербський гуманітарний центр (РСГЦ) був заснований згідно з угодою між урядами РФ і Сербії 25 квітня 2012 року. Центр, згідно зі статутом, є міжурядовою гуманітарною некомерційною організацією, яка створена з метою "забезпечення гуманітарного реагування на надзвичайні ситуації на території Сербії та інших країн Балканського регіону" та для проведення гуманітарного розмінування (щороку в Сербії працює до 50 російських саперів).

На сьогодні штатних працівників РСГЦ – 20, серед них є як росіяни, так і серби. При цьому, за словами директора Центру Бояна Гламочлія, необхідна для боротьби з наслідками масштабних надзвичайних ситуацій техніка та весь потрібний для цього особовий склад на постійної основі в Центрі не розміщується, проте "все це знаходиться в Росії, і за запитом уряду Сербії російські рятувальники зі своєю технікою менш ніж за годину вилітають до Сербії".

Центр у Ніші. Фото МНС РФ

Дуже зручно, що аеродром, розташований поруч із базою, може в будь-який час приймати будь-які літаки або гелікоптери (в т.ч. військові). Отже, коли в регіоні відбувається стихійне лихо, борти РФ сідають прямо в Ніші, а потім рятівники (воєнізовані) на техніці (подвійного призначення) вирушають на місце як гуманітарна допомога.

Таким чином можна легітимно проводити масштабні операції: як насправді брати участь у подоланні наслідків повеней або гасінні пожеж, так і – теоретично – допомагати братським народам захищатися від якихось "недружніх" випадів сусідів. Тим більше, що місто Ніш (Сербія), де розташований Російсько-сербський гуманітарний центр, знаходиться біля кордону з Косовим (відомим джерелом потенціальних "природних катаклізмів").

Перші масштабні рятувальні операції за допомогою "гуманітаріїв" з Нішу відбулися під час повеней на Балканах в травні 2014 року. Виглядало це так (знову цитата з інтерв’ю директора Центру Бояна Гламочлія): "У травні 2014 року після руйнівних повеней до Сербії прибули близько 100 російських рятувальників зі своїми літаками, вертольотами, технікою. Була надана значна гуманітарна допомога. Ми тоді на власні очі побачили, що для країни означає існування РСГЦ, всі громадяни звернули увагу і весь світ".

Дійсно, три роки тому, коли в зонах лиха в Сербії та сусідніх країнах з’явилися підрозділи спеціалістів, які виглядали як військові, на російської техніці, що нагадувала військову, стало зрозуміло, що Російсько-сербський гуманітарний центр, попри свою назву, аж ніяк не є закладом культури та мистецтв.

Американська преса неодноразово висловлювала припущення, що Росія фактично створила в Ніші майже не замасковану військову базу.

Але розпочати дослідження того, що саме відбувається за закритими воротами Центру, західні дипломати спромоглися тільки зараз. Здається, після публічних зізнань керівництва Центру про те, що важливим завданням РСГЦ… є розвідка.

Директор установи Боян Гламочлія в квітні цього року відверто заявив, що "мозком всієї системи" Центру в Ніші є "космічний моніторинг і можливості супутників".

Наприкінці червня посол США в Сербії Кайл Скотт в інтерв’ю сербському телебаченню повідомив, що Сполучені Штати вважають Гуманітарний центр у Ніші "центром шпигунства".

Ця діяльність є частиною загальної діяльності Росії на Балканах, яку можна, за словами дипломата, назвати "злоякісною", тому що вона не сприяє стабільності в регіоні. Вимоги росіян щодо надання Центру дипломатичного статусу (що тривають з дня заснування закладу), на думку посла, мають на меті отримання гарантій недоторканості, щоб ніхто не зміг перевірити, що вони насправді там роблять.

Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова назвала звинувачення на адресу Російсько-сербського гуманітарного центру в Ніші в шпигунській діяльності "абсолютно немислимими, абсурдними, надуманими", "в гірших традиціях холодної війни". За її словами, "йдеться про мало не шпигунське гніздо Росії на Балканах, яке нібито здатне поставити під загрозу американський контингент у Косові", тоді як "Центр від самого початку був задуманий і реалізований як спільна з Сербією гуманітарна місія, орієнтована на роботу на Балканах у співпраці з усіма зацікавленими сторонами".

На початку липня Центр у Ніші з ознайомчою місією відвідала делегація посольства США в Сербії, зокрема помічник американського військового аташе Хайрум Гарвiн. Візит тривав трохи більше години та був закритим для ЗМІ.

Американський дипломат у Російсько-сербському центрі. Фото РСГЦ

У своїй заяві для преси за підсумками зустрічі РСГЦ повідомив, що "представнику американського посольства були дані повні відповіді на всі питання, що його цікавили".

Як повідомляється, "особливий інтерес" у представника посольства США викликав ЦУКС (Центр управління кризовими ситуаціями) РСГЦ, "електронне обладнання якого дозволяє оперативно отримувати профільну інформацію щодо кліматичної та техногенної ситуації в регіоні і робити прогнози щодо її розвитку". "Будь-яких зауважень з боку американського гостя в цьому відношенні висловлено не було", – йдеться в повідомленні Центру.

Тим часом, країни регіону вже негласно бойкотують російську базу в Ніші.

Так, незважаючи на дійсно жахливі пожежі на хорватському та чорногорському узбережжі, що тривають вже не перший день, уряди цих країн не просили допомоги від Гуманітарного центру.

Хорватія намагалася боротися з лихом своїми силами – в гасінні безпрецедентної пожежі на Примор’ї брали участь пожежники з усієї країни, армія та добровольці (місцеві мешканці та футбольні ультрас).

Чорногорія звернулася по допомогу до Євросоюзу та НАТО. У відповідь, в рамках цивільного захисту механізму ЄС і Альянсу, ввечері 18 липня до аеропорту приморського Тівата прибув український протипожежний літак АН 32П, і наступного ранку рятівники з Україні вже почали гасіння пожежі на чорногорських курортах.

Зауважимо: українська допомога подається як частина цивільного захисту НАТО!

Український протипожежний літак прибув на допомогу Чорногорії

Надають допомогу Чорногорії й інші країни – але не Росія.

Чорногорська проросійська опозиція незадоволена – на їхню думку, допомогу мали надавати, в першу чергу, Сербія та Росія.

Керівництво Центру в Ніші, як вже згадувалося, теж не приховує розчарування відстороненням РСГЦ від боротьби зі стихійним лихом у регіоні. Як повідомив содиректор Центру В’ячеслав Власенко, до них по допомогу ані Чорногорія, ані інші балканські країни, де вирують пожежі, не зверталися.

В інтерв’ю російським медіа 17 липня він також поскаржився, що країни регіону – окрім, звісно, Сербії, – не хочуть навіть підписувати угоди про співробітництво.

"Наш центр у Ніші пропонує всім цим державам підписати робочий протокол – спрощений документ, який би дозволяв хоча б оперативно обмінюватися інформацією. Але, на жаль, досі у нас прогресу немає", – розповів Власенко.

Втім, незважаючи на відсутність попиту на послуги Російсько-сербського гуманітарного центру в регіоні, Сербія не має наміру припиняти діяльність цієї установи.

"Цей центр важливий для нас, і всі наші партнери повинні розуміти, що він для нас важливий, і що він перш за все гуманітарний", – заявила російським ЗМІ 1 липня, за кілька днів після вступу на посаду, нова прем'єр-міністр країни Ана Брнабич. На її думку, сербська влада зможе знайти рішення щодо статусу РСГЦ, яке "стане прийнятним для всіх" (читай – для західних партнерів Сербії).

Від самого початку створення Центру в Ніші, як повідомляють ЗМІ, Сербія погоджувалася надати установі екстериторіальний статус, а російському персоналу – дипломатичний захист. Але зрештою офіційний Белград від цієї ідеї відмовився – нібито після того, як Александар Вучич, на той момент голова уряду, а тепер – президент Сербії, отримав жорстке попередження від канцлера Німеччини Ангели Меркель.

Після вступу Чорногорії до НАТО та приходу до влади в Македонії прозахідного уряду серби залишилися останнім справжнім оплотом російського впливу… в тому числі гібридного, як Гуманітарний центр в Ніші.

Але чим далі, тим все важче Росії зберігати свою присутність на Балканах, і ще важче – маскувати справжні цілі цієї присутності.

Навіть переживаючи масштабне природне лихо, балканські країни зробили чіткий вибір – не можна звертатися за допомогою до росіян. Навіть якщо йдеться про "гуманітарний центр". 

Автор: Наталя Іщенко,

підприємець із Чорногорії,
активіст української громади