Іран, Російська Федерація, міжнародний тероризм, Північна Корея: саме в такому порядку визначений перелік ворогів/противників (adversaries) Сполучених Штатів, на яких законом будуть накладені санкції та обмеження.

Це рішення Палата представників Конгресу США затвердила у вівторок ввечері за вашингтонським часом, в середу вночі за Києвом. (Текст проекту можна прочитати на сайті Конгресу) 

Одностайність конгресменів вражає. 419 депутатів проголосували на підтримку закону, лише троє – проти, ще 12 були відсутні в залі або не голосували.

Через це закон, який обмежує повноваження Трампа, фактично не має шансів бути заветованим.

Однак нові правила не набудуть чинності автоматично. Окрім президентського підпису, вони мають отримати повторне схвалення у Сенаті. Так, Сенат вже схвалював аналогічний закон, але Палата представників внесла до документа низку змін, тож процедуру доведеться пройти заново.

Причому деякі зміни дозволяють американським компаніям вести підсанкційний бізнес із росіянами.

Всі проти Росії

Офіційний Київ постійно підкреслює, що має в США підтримку не лише чинної влади, але й опозиції. Сьогоднішнє голосування знову продемонструвало: двопартійна підтримка не просто є, вона одностайна як ніколи.

"Це рішення демонструє дуже широку двопартійну згоду і в Палаті представників Конгресу, і в Сенаті, про те, що Сполучені Штати мають посилити санкції (проти Росії)", – заявив під час дебатів глава комітету у міжнародних справах, конгресмен Ед Ройс. Санкції "спрямовані проти тих речей, які є важливими (особисто для Путіна)", – цитує його Bloomberg. "Адміністрація (Трампа) воліла би здаватися другом Путіна. Але правда полягає в тому, що Путін – не наш союзник", – підтримав його лідер демократів у профільному комітеті Еліот Енгел.

Спротив Росії об’єднав ідеологічних противників в американському парламенті; навіть ті, хто волів би не надто сваритися з Москвою, нині змушені підтримувати більшість у цьому питанні.

Назва законопроекту №3364, схваленого минулою ночі, говорить сама за себе: "Про механізм перегляду (санкцій) Конгресом та про протидію агресії урядів Ірану, Російської Федерації, Північної Кореї та для інших цілей".

Досі Москву не ставили в офіційних документах у такій компанії: між Іраном та КНДР.

Проект закону, відповідно, розбитий на три частини: іранську, російську та корейську.

Хоча і американські політики, і журналісти згадують про новий документ саме у зв’язку з Росією, і це не дарма. Другий блок законопроекту за обсягом виявився навіть довшим, ніж два інших разом!

Ще одна цікава деталь: саме до "російського блоку" документа конгресмени включили главу про необхідність протидії міжнародному тероризму та його незаконному фінансуванню. Прямої згадки про причетність Росії до таких дій у документі немає, але таке сусідство навряд чи стало випадковим – приміром, нічого не заважало авторам проекту виділити "терористичну главу" окремим, четвертим блоком у законопроекті.

Згодом ми ще перерахуємо деякі санкції та обмеження, які має накласти на Росію даний проект. Та головним є те, що він затверджує вже існуючі антиросійські санкції, запроваджені президентськими указами Обами та Трампа.

Це означає, що тепер Дональд Трамп не може без згоди Конгресу зняти з РФ діючі санкції, послабити їх або ж "забути" продовжити на черговий період.

На друге коло

Більше місяця тому, 14 червня, українські ЗМІ вже раділи затвердженню законопроекту про санкції – тоді Сенат майже одноголосно (97 голосів за, 2 проти) схвалив аналогічний документ про покарання Росії за її втручання у виборчу кампанію у США, а також через дії РФ в Україні і Сирії.

Тоді здавалося, що документ достатньо підтвердити в нижній палаті, і він стане законом. Та нині з’ясувалося, що процедура затягується: проект доведеться знову схвалювати в Сенаті.

Річ у тім, що нижня палата Конгресу відредагувала документ, в тому числі його російську частину.

По-перше, до документа додали нову главу: початково він був спрямований проти Ірану та РФ, тепер у тексті з’явилася також КНДР.

По-друге, російський блок розширили, додавши до нього міжнародний тероризм.

По-третє, деякі санкції, спрямовані проти Росії, зазнали змін.

Отже, тепер проект має бути схвалений Сенатом повторно.

Та майже всі оглядачі переконані: голоси є. Думки розходяться лише щодо того, коли процедура завершиться.

Депутати вже ухвалили рішення про пришвидшену процедуру розгляду цього проекту, яка теоретично дозволяє завершити його ухвалення за лічені дні.

Деякі конгресмени кажуть, що вже узгодили зміни до документа з колегами із Сенату і тепер сподіваються, що ті затвердять його до кінця поточного тижня, тобто до початку літніх канікул. Натомість у Сенаті лунають думки про те, що зміни надто масштабні у порівнянні з початковою редакцією, а отже, не варто говорити про автоматичне і швидке схвалення.

Розвиток подій може стане яснішим вже протягом найближчої доби.

Та є те, в чому сходяться всі без винятку коментатори: за такої одностайної підтримки у Конгресі немає сумнівів, що Трамп буде змушений підписати закон.

"Трампу доведеться брати до уваги, що вето матиме ціну для нього. (В разі ветування закону) це буде сприйняте як ще один доказ того, що під час виборів 2016 року між кампанією Трампа та росіянами відбувалося щось негідне", – пояснює Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні, а нині відомий американський експерт, якого цитує Voice of America.

Експерти також зазначають, що санкції проти Ірану та Північної Кореї мають чітку підтримку Білого дому, це додатково зменшує імовірність ветування пакету санкцій.

Що змінили конгресмени

Ключове, найрезонансніше положення збігається в обох версіях, тому можна бути впевненим: воно залишиться також у тому проекті закону, що буде переданий на підпис президенту США.

Ані президент Трамп, ані його наступники не матимуть права без згоди Конгресу пом’якшувати санкції, запроваджені проти РФ. За новими правилами, пропозиція про зняття санкцій або їх елементів передається в Конгрес, де протягом 30 днів (в період літніх канікул – 60 днів) депутати можуть висловити заперечення, і якщо його підтримають колеги, пом’якшення санкцій буде заблоковане.

Це означає, що Путін не матиме жодних шансів кулуарно домовитися з Трампом про "розморозку" відносин, адже президент США може виявитися просто не здатен виконати домовленість.

Щоправда, в деталях механізм такого блокування відрізняється, нижня палата Конгресу дещо ускладнила його у порівнянні з версією Сенату: тепер пропозицію про блокування має вносити лідер парламентської більшості або меншості.

Цікава деталь: цей запобіжник запроваджений лише для антиросійських санкцій.

Обмеження проти КНДР, Ірану, Сирії і так далі працюватимуть за старою схемою, де президент має право ухвалювати рішення самостійно.

Важлива відмінність проектів Сенату та Палати представників стосується санкцій проти міжнародних енергетичних проектів за участі росіян.

У зміненому проекті з’явилася мінімальна дозволена частка участі російських суб’єктів, які підпадають під санкції, у спільних підприємствах з американцями. За новими правилами обмеження застосовуватимуться тільки до підприємств, в яких підсанкційні російські суб'єкти мають принаймні 33%.

Як пояснює Bloomberg, цю норму додали, щоби запобігти "санкційному рейдерству": без мінімального обмеження російські компанії можуть купити невелику частку американського проекту лише для того, щоб "вбити" його.

Між тим нова норма виводить із зони ризику такі проекти, як "Шах Деніз" в Азербайджані, де BP є основним оператором, а російське ПАТ "Лукойл" має 10% акцій, а також проект на нафтових родовищах "Сахаліну-1", де компанія Exxon Neftegas Limited має партнерство з двома російськими компаніями, які мають загальну частку в розмірі 20%.

Як вже зазначалося, законопроект також підтверджує всі санкції проти РФ, запроваджені раніше, а також додає до них нові елементи.

Зокрема, передбачена можливість запровадження санкцій проти держпідприємств РФ, що працюють у металургійній та гірничо-видобувній галузях та на залізничному транспорті; посилені секторальні санкції щодо фінансового сектора РФ та російської енергетики; додані окремі санкцій через кібератаки з РФ тощо.

Та в документі є не лише "звичні" санкції. 

В окремій главі Конгрес США встановив за мету "протидію російському впливу в Європі та Євразії".

У документі йдеться і про медіавійни, і про пропаганду, і про інші інструменти гібридної війни, які за останні роки стали звичними для Кремля. Відповідно до законопроекту, президент/уряд США буде зобов’язаний готувати та подавати в парламент перелік медіаорганізацій, які контролюються або спонсоруються урядом РФ; перелік випадків втручання РФ у вибори в інших країнах.

Одним із пріоритетів США оголошена підтримка енергетичної незалежності України.

Проект закону передбачає створення "Фонду для протидії російському впливу" та виділяє до його бюджету $250 млн на 2018-2019 фінансові роки. На реалізацію ініціатив з підтримки енергетичної безпеки України спрямують $30 млн.

Звичайно, новий санкційний закон не буде здатний сам по собі змінити чи зупинити Росію, але його вплив складно переоцінити.

І питання, звісно ж, не в грошах. Головне – те, що після підписання цього закону Трампом можна буде говорити про початок періоду стабільності політики санкцій.

Тиск на РФ з боку США буде зберігатися.

Водночас, в санкційній історії лишається головна інтрига: як на дії США відреагує Євросоюз. Як відомо, європейці вже не раз висловлювали протест через те, що нові американські санкції можуть зачепити європейські компанії, які реалізують спільні з росіянами енергетичні проекти.

У деяких моментах американці пішли на поступки - зокрема, норма про мінімум 33% російського капіталу рятує деякі спільні російсько-європейські проекти. Але в законопроекті і далі лишається принцип, який так обурював європейців - про можливість покарання Вашингтоном компаній, зареєстрованих в ЄС.  

Офіційна реакція Єврокомісії на рішення Конгресу на час написання даної статті ще не оприлюднювалася. 

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"