Як впливові українці лобіюють інтереси України та власного бізнесу у Вашингтоні? Які завдання вони вирішують, звертаючись до американських консалтингових компаній?

Українська служба "Голосу Америки" продовжує аналізувати участь лобістів в ухваленні принципових змін у США. Перший текст описував боротьбу лобістів у законодавчому закріпленні санкцій. 

Статтю опубліковано в рамках партнерства з Українською службою "Голосу Америки".

* * * * *

Вплив на політичні рішення, лобізм у США – це багатомільярдний бізнес. І це аж ніяк не перебільшення.

Зокрема, в 2016 році на лобізм було витрачено $3,14 млрд, а кількість зареєстрованих лобістів склала 10 400 осіб, або по 19 на кожного конгресмена, повідомляє Центр відповідальної політики США, який професійно відслідковує "гроші в політиці".

Найбільше витратили на лобізм в США фармацевти (більше $248 млн), страхові компанії ($152 млн), виробники електроніки, нафтогазовий сектор, електроенергія та нерухомість – з витратами, що перевищили $100 млн.

За перші 100 днів адміністрації президента США Трампа витрати на лобізм ще більше зросли,

повідомляє Центр відповідальної політики. До політики Трампа, який оголосив про початок масштабних перетворень в охороні здоров'я, оподаткуванні та інших сферах, придивляються американські та міжнародні компанії, об'єднання споживачів та торговельні асоціації.

Наймаючи лобістів, корпорації прагнуть знайти можливості співпраці з урядом та схилити Конгрес до проведення політики, що відповідає їхнім інтересам.

"Водночас лобізм – це дорога з двостороннім рухом, – зазначив представник американської неурядової організації в США в коментарі "Голосу Америки". – Адже якщо конгресмен працює над законопроектом, він найімовірніше звернеться до лобістської організації, яка представляє інтереси бізнесу в цій сфері, за їх експертною думкою, допомогою в розробці законопроекту. Така співпраця відбувається навіть якщо бізнес виступає проти цього законопроекту".

Часто лобістами стають колишні конгресмени та урядовці, які мають безпосередній досвід роботи в парламенті та уряді США.

Впливові українці також часто вдаються до послуг лобістів у США. Доцільно нагадати, що у Штатах інформація про професійних лобістів є у відкритому доступі, адже вони мають реєструватися за законом FARA, якщо клієнтом є іноземна держава або політична установа. Реєстрація для комерційних лобістів провадиться за більш простою системою в рамках Закону про розкриття лобізму LDA.

"Зазвичай замовлення українських бізнесменів не стосуються ухвалення рішень у Конгресі. В основному замовляються послуги з урядових відносин чи консалтингу", – сказав неназваний американський юрист Українській службі "Голосу Америки".

"Для них робота з американськими лобістами є способом просування своїх компаній у США, а також своєрідним захистом від тиску всередині України", – зазначив він.

Зіткнувшись із труднощами в Україні, Ігор Коломойський в липні найняв лобіста – колишнього конгресмена Джона Свіні – для лобіювання "бізнес-питань, пов’язаних з інвестуванням до США", згідно з реєстраційною формою на сайті Міністерства юстиції США, за повідомленням юридичного видання Legistorm.

Джон Свіні був у перехідній команді президента США Дональда Трампа і є одним з засновників SMW Partners, повідомляє Legistorm.

Просуваючи свої бізнес-інтереси в США, найняла лобіста і Оксана Бродовська, власниця фінансової компанії "Абсолют Фінанс", що провадить діяльність однієї з найбільших небанківських мереж обміну валют в Україні. Бродовська платить $30 тис. на квартал за лобізм з "питань, пов’язаних з відвідуванням та веденням бізнесу в Сполучених Штатах", лобісту Адріану Плешу, йдеться в реєстраційних документах.

Плеш має неоднозначну репутацію в США, зазначає видання Legistorm. В його біографії, зокрема, є визнання провини в незаконному носінні зброї.

Для того щоб краще співпрацювати з новою адміністрацією Трампа, навіть ті впливові українці, які давно працюють над просуванням своїх інтересів у Вашингтоні, зараз налагоджують зв’язки з лобістами, близькими до команди Трампа. 

Так, у березні Віктор Пінчук найняв Моніку Кроулі, яку американська преса називає наближеною до оточення Трампа, адже її кандидатура також розглядалась на чільну посаду у Раді національної безпеки США. Метою роботи, як вказано в заявці, є запрошення американських посадовців для участі в різних подіях, включаючи Мюнхенську конференцію.

Варто окремо зазначити: Віктор Пінчук, мабуть, найбільш наполегливий серед впливових українців у формуванні свого іміджу в США. З 2011 року Пінчук працює з Даґом Шоеном для просування філантропічних проектів та персонального бізнесу, вказують документи Міністерства юстиції США. Даґ Шоен є близьким до Демократичної партії США, він працював у виборчій кампанії президента Клінтона в 1996 році.

Пінчук також має досвід співпраці з Фондом Трампа. Згідно зі звітом, який подав до Податкового управління США (IRS) Фонд Трампа, в 2015 році Віктор Пінчук забезпечив до 20% надходжень цього фонду, повідомляють американські ЗМІ. Пінчук також підтримує діяльність деяких аналітичних центрів у США.

Інколи вашингтонські лобісти впливових українців діють один проти одного.

Так, колишній конгресмен, який обирався на цю посаду сім разів, Джим Слеттері є зареєстрованим лобістом для компаній Trident та Aveiro, які пов’язують з Юлією Тимошенко. Перед Революцією гідності Слеттері активно працював у Вашингтоні, щоб підтримати звільнення Тимошенко з в’язниці в Україні. "У мене було відчуття, що хтось працював з іншого боку, – сказав він в інтерв'ю АР в 2016 році, – однак вони працювали достатньо таємно".

Він виявився правий. На той час Пол Манафорт вже проводив лобістську діяльність на користь "Партії регіонів".

Лобістська група Podesta Group визнала, що працювала на користь "Європейського центру за сучасну Україну", і один з її юристів визнав, що подавав іншу точку зору на звільнення Тимошенко, повідомляє АР. Зараз діяльність Пола Манафорта є предметом розслідування в США.

Крім діяльності Манафорта, лобізм впливових українців у Вашингтоні відзначився низкою інших скандалів. 

Так, колишній парламентарій Андрій Артеменко сплачував $30 тисяч на місяць євангельському пастору Дейлу Армстронґу, який нещодавно подав заяву на реєстрацію в якості іноземного агента. Сам Артеменко фігурував у скандалі, коли він, як заявляють, намагався домогтися від американської сторони зняття санкцій з Росії.

Українці почали звертатися до американських лобістів лише кілька років тому. Але за цей час така діяльність перестала бути "незвичною фішкою" для українських політиків чи великих підприємців. А відповідно, кількість таких звернень лише зростатиме. 

Автор: Оксана Бедратенко, 

Українська служба "Голосу Америки"

Публікується зі змінами від редакції "Європейської правди". Повна републікація потребує письмової згоди; цитування та часткове використання можливі за умови посилання на "Голос Америки"