Для українських регіонів одним із найгостріших питань вже кілька років поспіль є децентралізація. Це, мабуть, єдина політична реформа, про яку можна почути не лише від політиків, але й від людей на вулицях українських міст.

Часом здається, що ця зміна є суто українською. Але це не так. Схожий процес просто зараз проходять кілька держав Європи, а

подекуди децентралізація стає революційною темою – в прямому значенні цього слова.

Так, цієї весни, після перемоги на президентських виборах чинного прем’єра Александара Вучича, у Сербії пройшли масові протести. Однією з ключових вимог протестувальників було проведення реальної децентралізації у країні. "На місцях вся влада належить правлячій партії. Всі мери належать до неї. Більше того, без партквитка неможливо претендувати на будь-яке керівне місце у будь-якій мерії", – пояснювали вони кореспонденту ЄвроПравди.

Цікаво, що український досвід реформ (хай навіть ми звикли ставитися до нього скептично) в інших державах може сприйматися як прогресивний чи навіть зразковий.

Кадрова криза

Дійсно, у Сербії рівень реформованості місцевих інституцій суттєво поступається українському. Таку оцінку підтверджують і незалежні спостерігачі, і дипломати, що працюють у Белграді. "Про вдалі реформи місцевого самоврядування у Сербії поки не чути", – такою була стандартна відповідь на запитання ЄП.

Хоча, на наш погляд, у роботі сербської місцевої влади є речі, які українцям також варто взяти на озброєння. Цей текст – саме про них.

Змінити ситуацію в Сербії покликаний проект, який реалізує Рада Європи. Він передбачає створення незалежної системи фахової підготовки муніципальних працівників. "Будь-яка інша місцева ініціатива буде зіштовхуватися із браком фахівців. Тому саме це ми й мусимо виправити", – розповідає керівник проекту Александар Йованович.

Він обережно, але твердо обходить усі наші питання щодо політичної корупції у муніципалітетах. "Мерами міст є ті, кого обрали мешканці. Для нас немає різниці, який партійний квиток у нього в кишені. Наше завдання – допомогти зробити роботу муніципалітетів максимально ефективною з тим керівництвом, яке обрав народ", – пояснює Александар.

Проект запрацював у березні минулого року, нинішня фаза триватиме до грудня. Він включає тренінги для працівників 20 муніципалітетів – від столичного Белграда до маленьких містечок.

"Ми спеціально підбирали учасників пілотного проекту так, щоб у нас були представлені й маленькі міста, й великі, а також усі регіони, звичайно, за винятком Косова", – додає Йованович.

20 міст – це далеко не вся Сербія. Та якщо проект доведе свою результативність, його буде продовжено. А найголовніше, він буде набагато масштабнішим.

В тому, що проект триватиме й надалі, не сумніваються у сербському Міністерстві регіональної політики, публічного адміністрування та місцевого самоврядування.

"Ми вперше зуміли навести хоч якийсь лад у муніципалітетах. Досі ситуація там була близькою до повного хаосу", –

розповідає державний секретар міністерства Іван Босняк.

"Нещодавно у муніципалітетах могли працювати сотні людей – навіть у маленьких. При цьому нормальні зарплати були лише у мера та головного юриста. Інколи – ще у водія мера. Решта сиділа на маленьких зарплатах та лише імітувала роботу", – розповідає чиновник.

Саме тому першим кроком сербської реформи муніципалітетів було обмеження кількості працівників муніципалітетів та встановлення мінімальних зарплат для них. "Ми не втручаємося у кадрову політику, але встановили чіткі та прозорі привила для всіх", – пояснює Босняк.

Він переконує, що результати цих змін країна відчула вже під час минулорічних парламентських та нинішніх президентських виборів.

"Будь-які вибори, особливо позачергові, були стресовим періодом для муніципалітетів. Коли було незрозуміло, яким стане новий уряд, заморожувалися програми, через що в окремих містах наставав колапс. Але минулорічні парламентські вибори пройшли без подібних ситуацій. Як і останні президентські", – пояснює він.

Що далі?

У Міністерстві місцевого самоврядування розповідають про плани створення інституту для підготовки регіональних чиновників.

Використовуючи саме ті курси, над якими зараз працює Рада Європи.

"Ми хочемо, щоб у найближчі роки всі регіональні чиновники пройшли це навчання. Адже поки вони гадки не мають про роботу з інвесторами та багато чого іншого. Якщо всі матимуть ці знання, це створить підґрунтя для реального реформування", – пояснює Босняк.

Втім, залишається питання, чи буде ефективним повальне навчання? Чи не перетвориться воно на чергову імітацію реформ?

Зрештою, освіта для урядовців є й в Україні, та попри це рівень держслужби на місцях залишається далеким від зразкового.

Як запевняють у Сербському союзі міст та муніципалітетів, значною мірою результат залежатиме від того, які кар’єрні можливості відкриваються перед фахівцями, що пройшли європейські тренінги. "Ми сподіваємося, що для багатьох це навчання стане основою кар’єрного зростання. Принаймні, саме так відбувається у містах, фахівці яких беруть участь у пілотному проекті Ради Європи", – розповідають у секретаріаті організації.

Зрештою, участь у тренінгах буде добровільною. А тому для мотивування муніципальних чиновників необхідно, щоб вдале стажування несло за собою реальні переваги. Наприклад, перспективи підвищення.

І ось тут виникає основний конфлікт.

Адже, нагадаємо, кадрові рішення є прерогативою обраної влади. Відповідно, ані міністерство, ані Рада Європи не матимуть впливу на просування тих фахівців, яких вони навчили.

Втім, відповідь на це питання мають дати самі серби. У тому числі – порівнюючи успіхи окремих муніципалітетів.

Ана Брнабіч

"Якщо проект Ради Європи стане масовим, а в уряді налаштовані на це, то ігнорування його зробить місто такою собі "білою вороною". А все це не зможе залишитися непоміченими для його мешканців. І незабаром – матиме результат під час місцевих виборів", – запевняють у Сербському союзі міст та муніципалітетів.

А найголовніше – з новим урядом сербська реформа децентралізації має отримати "друге дихання". Адже новий прем’єр-міністр Сербії Ана Брнабіч, призначена місяць тому, раніше займала посаду міністра державного управління та місцевого самоврядування.

Не випадково, що реформи у сфері децентралізації вона визначила одним із пріоритетів роботи уряду.

А відповідно, не виключено, що вже незабаром нам доведеться летіти до Сербії, щоб писати нову статтю. Тепер – про історію успіху самоврядування у цій країні.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди", з Белграда (Сербія)

Редакція висловлює вдячність за сприяння програмі Ради Європи "Децентралізація і територіальна консолідація в Україні".