Українські трудові мігранти вже стали вагомим економічним фактором у Польщі. У сусідній країні вже неодноразово говорили, що наразі у них працює близько 1 млн українців (щоправда, плутаючи їх із біженцями), причому без їхньої роботи на Польщу б чекало різке гальмування темпів економічного зростання.

У Національному банку Польщі пішли далі. Там вважають українських працівників вагомим фактором впливу як на ринок праці, так і на платіжний баланс і темпи інфляції.

Саме тому польський центробанк разом із Варшавським університетом підготували дослідження про українських заробітчан. Його висновки були презентовані на економічному форумі у Криниці-Здруй.

ЄвроПравда отримала копію дослідження і вирішила поділитися його основними висновками.

* * * * *

Зважаючи на кількість отриманих "карт побиту" та національних віз, кількість громадян України, задіяних у польській економіці станом на 2016 рік, можна оцінити на рівні 770 тисяч осіб. А це означає, що протягом трьох останніх років кількість таких працівників зросла майже у чотири рази.

Є всі підстави говорити, що така динаміка збережеться й цього року. Зокрема, якщо минулого року на підставі запрошень від роботодавців було видано 127 тисяч національних віз, то лише за перше півріччя 2017 року – 94,8 тисяч.

Характерно, що ще у 2013 році більше половини (56%) українських робітників працювали у Мазовецькому воєводстві (включає Варшаву). За результатами ж 2016 року частка столичного регіону впала до 28%. Натомість українці частіше працюють в інших воєводствах.

Наразі більшість (58,7%) українських заробітчан у Польщі – це досвідчені працівники, що в середньому вже 9 разів виїжджали на заробітки, відвідуючи Польщу по 2-3 рази на рік. 

Особливістю ж останніх трьох років стала поява нових мігрантів. 41,3% приїхали до Польщі вперше у 2014 році або пізніше. Більше того, дослідження показують зростання відсотка людей, що вперше приїздять на роботу в цю країну.

Новації останніх років – зростання кількості молодих працівників із вищою освітою. Зокрема, у Люблінському воєводстві середній вік українських робітників складає 21,8 (серед них багато студентів, які навчаються у Любліні), у Мазовецькому – 38,7 років. 32,4% працівників мають вищу освіту, ще 37,2% – середню спеціальну освіту. 

Ще одна зміна – у 2013 року 93,7% українських працівників прибули із Західної та Центральної України.

А за останні роки частка працівників зі Сходу та Півдня зросла з 6,3% до 28,4%.

Відповідно, зросла кількість тих, хто пояснює свій переїзд політичною ситуацією – з 3% до 13%. Втім, переважна більшість (50% у 2013 році та 60% у 2016 році) пояснюють такий крок більшим рівнем оплати праці у Польщі.

Більшість українців – 38% – працюють у домогосподарствах. За невеликим винятком це жіноча робота – співвідношення жінок та чоловіків у цій сфері складає 37 до 1.

24% українців працюють на будівництві (співвідношення 23 чоловіки на 1 жінку). Ще 13% українських чоловіків та 7% жінок працюють у сільському господарстві.

Найбільший рівень оплати праці – у будівництві (2729 злотих на місяць). Найменший – у домогосподарствах (1826 злотих). Натомість у домогосподарствах та у сфері послуг працюють найдовше. Українці, що задіяні у цих секторах, у середньому працюють 58 годин на тиждень, тоді як загалом цей показник дорівнює 54 години на тиждень.

Окрім зарплати, 26% робітників додатково отримують безкоштовне житло та харчування.

Сумарно обсяг зарплат українських працівників у 2016 році склав 12,6 млрд злотих. Для порівняння, у 2013 році цей показник дорівнював лише 3,6 млрд злотих.

Із цих коштів українці витрачають у Польщі "на життя" в середньому 34,2% своїх доходів, а решту відправляють додому.

Нацбанк фіксує стрімке зростання таких переказів. Зокрема, за результатами 2016 року ця цифра склала 8,1 млрд злотих. Це не лише у 2,5 рази більше, ніж у 2013 році. Це рівно половина від переказів усіх мігрантів, що працюють у Польщі.

І нарешті – про погане. Плани остаточно повернутися в Україну озвучують лише 2,4% студентів, що навчаються у Польщі. Натомість 36,6% респондентів хочуть залишитися у Польщі назавжди, а 32,5% – їздити туди підзаробити. Ще 22% студентів хочуть змінити Польщу на інші країни.