"Три факти, які ви повинні знати про Russia Today і Sputnik" – так починається відео, опубліковане на офіційних акаунтах представництва ЄС в Україні. Ролик пояснює, що державні російські ЗМІ "не хочуть бути неупередженими" і "створюють фейкові новини". Українцям ці факти давно відомі, але це англомовне відео орієнтоване не на нас, а на західного глядача.

Особливо важливо, що автором відео стала офіційна структура ЄС – "стратком" Європейської служби зовнішніх дій.

Ще пару років тому таку публікацію неможливо було уявити. Але часи змінюються.

Дискусії про антиєвропейську пропаганду вже не є прерогативою одних лише країн Балтії, реальність цієї загрози визнають і в Брюсселі, і в західноєвропейських столицях. У Нідерландах нарешті визнали втручання росіян у підготовку минулорічного референдуму; президент Франції публічно назвав російські державні ЗМІ "органами пропаганди", в Швеції говорять про інформаційну війну з боку РФ...

Але що на практиці робить ЄС для протидії новому феномену? І чи можна взагалі йому ефективно протистояти?

Це питання обговорювали на медіа-конференції Східного партнерства, яка відбулася 13 вересня, зібравши в Києві близько 300 журналістів, експертів з ЄС та країн СхП, а також офіційних представників.

Якщо коротко, то висновок такий: протидіяти реально, але робити це нелегко.

П'ять пріоритетів

"У країнах Східного партнерства російська пропаганда – особливо активна й витончена", – пояснила Катаріна Матернова, яка представляла Єврокомісію на конференції.

При цьому в Брюсселі вже визначилися з ключовими інструментами цієї боротьби; про них і говорили на медіа-конференції в Києві. "Неможливо боротися з неправдою за допомогою іншої неправди. Хоча треба визнати, що боротися з брехнею за допомогою правди – також складно", – зазначила представниця ЄК.

В ЄС зійшлися на думці, що найкраща протидія пропаганді – підтримка незалежних ЗМІ.

Зусилля Євросоюзу будуть сконцентровані на п'яти підходах, стверджується в документах, представлених на конференції. Ось їх перелік:

• поліпшення медіа-середовища (в тому числі – допомога в реформі законодавства);
• підвищення стандартів, якими керуються ЗМІ;
• екстрена фінансова підтримка незалежних видань;
• окремі лінії фінансування для кількох медіа-категорій (суспільне мовлення, нові ініціативи, малі регіональні ЗМІ);
• підвищення кваліфікації журналістів.

Частина цих напрямків вже профінансована. Євросоюз та країни-члени ЄС запустили три проекти, дія яких поширюється на Східне партнерство, включно з Україною. Перший має назву "Російськомовна медіамережа" і створений для обміну контентом і досвідом між тими ЗМІ регіону, що орієнтовані на російськомовну аудиторію. Другий – OPEN Media Hub, мета якого – підвищення кваліфікації та професійного рівня ЗМІ чи окремих журналістів. І третя ініціатива – підтримка незалежних ЗМІ через Європейський фонд демократії.

Зверніть увагу, ані в пріоритетах, ані в конкретних ініціативах немає згадок про роспропаганду.

З цим можна погоджуватися або сперечатися, але обраний саме такий підхід – в ЄС визнають проблему російського впливу на інфополе, але вважають, що боротьба з нею – завдання в першу чергу для місцевої влади, активістів та журналістів.

Як це працює

"Ми взагалі не говоримо про протидію пропаганді. Наша мета – підтримка і розвиток незалежних ЗМІ", – розповіла ЄвроПравді Марія Садовська-Комлач, координатор "Російськомовної медіамережі".

Формально в основі проекту – обмін контентом (як гарячими новинами, так і "лайфовими" історіями) як між ЗМІ різних країн, так і всередині країни, між її регіонами. Фактично ж ідея в тому, щоб ЗМІ не тільки обмінювалися відео або текстами, але й набиралися досвіду один в одного. "Обмін контактами, знаннями, експертизою – все це важливіше, ніж простий обмін контентом", – підкреслює Садовська-Комлач.

Ідея обміну контентом зараз стала "модною" в ЄС, тож ця компонента є також у проекті OPEN Media Hub, але основна його діяльність – консультації та навчання для тих ЗМІ, які подали заявку на участь у проекті.

Причому йдеться не тільки (і навіть не стільки) про тренінги для журналістів. Набагато важливіше – навчити ЗМІ працювати в непростій бізнес-реальності; в ситуації, коли медіа в усьому світі стикаються з проблемами.

За словами тренера OPEN Media Hub Петко Георгієва, на всіх без винятку тренінгах для ЗМІ обговорюється компонент фінансової стійкості, а найближчим часом планується запустити онлайн-курси, присвячені бізнес-складовій і доходам онлайн-ЗМІ.

Фінансовому питанню недаремно приділяється така увага.

На медіа-конференції в Києві кожен другий згадував про те, що без фінансової самостійності ЗМІ не варто розраховувати на незалежність.

Саме в цьому – ключова проблема ЗМІ і в Україні, і в інших країнах регіону. Рекламний ринок – швидше мертвий, аніж живий. Медіа, які виживають за рахунок реклами – рідкісний виняток, а не правило. І, що найголовніше, виходу з глухого кута не видно.

"Минуть роки, поки самостійне фінансування істотно зросте", – вважає Джейсон Ламберт, засновник данської компанії Newsgain, який виступав на конференції в Києві.

Підтримка ЄС важлива ще й з тієї причини, що найбільше труднощів мають незалежні медіа. І не тільки через те, що у них немає "фінансової подушки" від власника; їм також складніше почати заробляти на рекламі. "У нас три найбільших рекламних агентства підконтрольні владі. Як розумієте, вони не ведуть рекламодавця до тих ЗМІ, які не лояльні владі", – пояснює Каріне Арутюнян, головний редактор вірменської телекомпанія Gala. Дуже схожа ситуація в Молдові і в низці українських регіонів – чим менша ємність ринку, тим частіше він опиняється під контролем однієї політичної сили.

Природно, що і європейська допомога виділяється перш за все для малих, регіональних медіа.

І про проблеми

Звісно, ситуація далека від райдужної.

Грантове фінансування – реальна допомога, але вона не може тривати вічно.

Консультативна допомога може підтримати редакцію, але не здатна вирішити її насущні проблеми.

І навіть "улюблена фішка Євросоюзу", система обміну контентом між ЗМІ, не завжди виявляється успішною. "Ми – опозиційне ТБ, і якщо ми зробили сюжет, то його точно не візьме провладний телеканал. Так само і ми не візьмемо їхній продукт. Або, скажімо, українські сюжети: нам би хотілося не отримати готове відео, а самим приїхати і зняти його", – розповіла Каріне Арутюнян (телеканал, яким вона керує, бере участь у проекті OPEN Media Hub).

Втім, попри критику, вона визнає: нехай допомога ЄС і не ідеальна, але вона корисна.

Запорука успіху – реалістичність очікувань.

Достатньо усвідомити, що Євросоюз надає підтримку – але не замінює редакцію.

"Ми не зможемо змінити ринкові умови в будь-якій країні. Ми допомагаємо редакціям контентом, але цим ситий не будеш, потрібно платити зарплати. Тож якщо у ЗМІ не буде інших джерел фінансування, не буде свого іншого контенту, Євросоюз йому не допоможе ", – пояснює Марія Садовська-Комлач.

З нею важко не погодитися.

І, нарешті, навіть успішна робота декількох незалежних ЗМІ не вирішує всіх проблем – в тому числі пов'язаних із впливом російської пропаганди.

"Треба усвідомлювати, що у нас немає такої собі "чарівної кулі", яка б виправила ситуацію. Потрібні комплексні дії... Для боротьби з фейками, зокрема, потрібно підвищувати медіаграмотність населення", – вважає Свен Міксер, міністр закордонних справ головуючої в ЄС Естонії.

Але головне, що потрібно для протидії пропаганді та фейковим новинам – це усвідомлення того, що вони є, і що вони є реальною проблемою.

І можна лише з радістю відзначити, що це усвідомлення в ЄС нарешті з'явилося.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Дана стаття була підготовлена в рамках проекту "Східне Сусідство ЄС". Думки, висловлені в статті, належать виключно автору.