"Європейська правда" продовжує проект підтримки регіональних ЗМІ, що хочуть висвітлювати тематику ЄС. 

Ми републікуємо деякі матеріали, що вийшли у регіональних медіа у співпраці з ЄвроПравдою та за фінансової підтримки Євросоюзу. До вашої уваги – стаття наших партнерів у Чернігові, сайту Події і коментарі.

* * * * *

Епічна історія із львівським сміттям привернула увагу до проблеми поводження з відходами в масштабах всієї країни.

Вона дедалі гостріше постає перед більшими чи меншими містами, селами. Зокрема, і перед Черніговом. І питання не лише в інвестиціях і проектуванні сміттєпереробних комплексів, а й у культурі мешканців щодо поводження з відходами та їхній спроможності оплатити якісну переробку сміття.

Чи бодай наблизиться колись Чернігів до європейських стандартів поводження зі сміттям, залежить не лише від ухвалених на центральному рівні законів, яких вимагає асоціація з Євросоюзом. Багато важить стратегія, яку обере місцева влада.

Обіцяного вже років двадцять чекають

Епопея з побудовою сміттєпереробного заводу в Чернігові триває вже майже два десятки років.

Попередній міський голова Олександр Соколов основний акцент своєї передвиборчої агітації кілька кампаній поспіль робив на його будівництві.

Не один раз після виборів чернігівська влада декларувала наміри здійснити обіцянку мера.

Називали навіть іноземні компанії, які ніби погодилися вирішити питання зі сміттям. Наприклад, у 2005 році повідомлялося про домовленість із керівництвом компанії "Україна-Австрія".

Для втілення того проекту в життя треба було привчити містян до сортування сміття. Для цього з бюджету розвитку планували виділити кошти на спеціальні контейнери,

які мали встановлювати перед під’їздами будинків: окремо – для харчових відходів, окремо – для всіх інших.

Та попри голосні обіцянки, проект так і залишився на папері.

У 2012 році Олександр Соколов знову обіцяв побудувати сміттєпереробний завод за кредит від Світового банку. Орієнтовна вартість проекту мала скласти $40-50 млн.

Міська рада виділяла навіть кошти на розробку бізнес-плану будівництва заводу. Але він теж не був реалізований.

Вирішити проблему сміття через залучення інвестора та побудову сміттєпереробного заводу обіцяв перед виборами в 2014 році й нинішній міський голова Владислав Атрошенко.

І справді, наприкінці 2015 року на сайті міськради з’явилося оголошення про пошук інвестора.

"Одним із пріоритетних завдань Чернігівського міського голови Владислава Атрошенка є побудова сміттєпереробного заводу на території полігону в мікрорайоні Масани", – йшлося в оголошенні.  

Повідомлення висить на сайті ради й досі. За цей час від нового голови пролунало вже кілька анонсів про потенційних інвесторів.

Головний претендент – польська компанія  АО "Цегельски", з якою вже понад рік ведуться перемовини.

Поляки кажуть, що їхня технологія переробки не передбачає попереднього сортування сміття. Натомість воно подрібнюється і нагрівається у спеціальних бойлерах, порожнини між подвійними стінками яких заповнюються розігрітою до 120°С парою. В результаті гинуть усі мікроорганізми, сміття випаровує приблизно 60% вологи і зменшується за обсягом. Воно стерилізується і більше не смердить, а також розділяється (навіть металеві предмети очищуються від фарби).

Далі, в іншому цеху, йде сортування отриманої маси. На виході отримується вісім субстанцій розділеного сміття, які вже є вторинною сировиною. Таким чином, продуктом стає близько 95% утилізованого сміття. Зокрема, скло, метал і пластик можна пропонувати спеціальним заводам, а біомасу застосовуватися як паливо.

На останній сесії Чернігівської міськради в серпні 2017 року було погоджено виділити з міського бюджету 10 млн грн на виготовлення проектної документації на будівництво сміттєпереробного заводу. А Владислав Атрошенко дав розпорядження управлінню ЖКГ розробити чіткий план-графік заходів з будівництва сміттєпереробного заводу.

"В пріоритеті – пошуки проектної організації світового рівня, ім’я якої стане своєрідною гарантією для інвестора, готового вкласти до 35 млн євро в будівництво заводу", – наголошує міський голова.

Мер Чернігова: сортування місту не потрібне

Владислав Атрошенко переконаний, що чернігівці не здатні сортувати сміття. Тому необхідно будувати сміттєпереробний завод, який би працював з несортованим.

"Щодо технології переробки відходів – обмежувати не хочу. Головне – аби не було сортування", – каже він.

Однак багато переробників вимагають, аби населення відсортовувало сміття принаймні на 85%.

"Ми витратимо купу грошей на облаштування майданчиків, на контейнери – і не зможемо досягти 85%, – пояснює Атрошенко. – Це буде марна робота: приміром, буде 70%, а таке сміття не вважається сортованим".

Мер наголошує на тому, що необхідно вирішувати проблему не лише сміття, яке сьогодні збирається в місті – гостро стоїть питання з утилізацією вже існуючих твердих побутових відходів на міському сміттєзвалищі неподалік мікрорайону Масани. Воно давно переповнене.

Європейські вимоги й українські реалії

Якщо у словах Атрошенка і можна побачити певну логіку, то вона суперечить світовим та європейським стандартам поводження з побутовими відходами.

Директиви ЄС 1999/31/EC та 2008/98/EC щодо поводження зі сміттям передбачають чітку послідовність дій з відходами, класифікують сміття, ставлять стратегічну мету скоротити кількість відходів, які вивозять на полігони.

Відповідно до європейських норм, придатні для повторного використання відходи повинні відправляти на відповідні підприємства. Безпечні – відвозити на полігони ТПВ, а з небезпечними проводитимуть необхідні для знешкодження операції.

При цьому на звичайні сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом.

З 1 січня 2018 року Україна повинна сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та на небезпечне.

Про це йдеться у статті 32 закону України "Про відходи", відповідний пункт до якої додали ще 2012 року.

Проте сьогодні зрозуміло, що Україна не готова до впровадження цієї норми.

У Верховній раді зареєстровано шість законопроектів у сфері побутових відходів. У контексті утилізації та захоронення сміття найбільш цікавими є 4028, 4838 і 6602, які, зокрема, пропонують відтермінувати норму про заборону захоронення неутилізованих побутових відходів із 1 січня 2018 року на 1 січня 2025-го.

Водночас згідно зі звітом Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства "Стан сфери поводження з побутовими відходами в Україні за 2016 рік" торік лише близько 6% усього сміття в Україні було утилізовано: спалено чи відправлено на переробку.

Роздільний збір впроваджували у 575 населених пунктах.

На всю країну працював один сміттєспалювальний завод і три сміттєспалювальні установки.

Очевидно, рано чи пізно Україна прийде до цивілізованого поводження з побутовими відходами. І що раніше влада, в тому числі чернігівська, почне привчати громадян до відповідального ставлення до відходів, впроваджуючи відповідні міські програми, то швидше проблема переповнених сміттєзвалищ буде вирішена.

Публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу.