Президент Франції Еммануель Макрон представив свій план реформування європейських інституцій, які, на думку французького лідера, є надто повільними й неефективними. Ці ініціативи мають стати основою обговорення реформи ЄС, в необхідності якої залишається все менше сумнівів.

Що пропонує президент Франції і на кого він може спиратися? Про це – стаття нового партнера ЄвроПравди, Radio France Internationale.

* * * * *

Пропозиції президента Франції справді революційні – спільні податки і бюджет, інтеграція в питаннях оборони і освіти. Такі кроки, на думку Макрона, мають зробити єврозону сильнішою і більш згуртованою перед зовнішніми викликами.

Ці ініціативи вже підтримали і Берлін, і Брюссель. Однак залишається відкритим інше питання – чи підтримають їх громадяни Франції?

Оборона – в пріоритеті

Почати, на думку Макрона, слід з оборони.

До 2020 року Париж пропонує створити не тільки спільні збройні сили для військових операцій, але також ввести єдиний європейський оборонний бюджет і спільну військову доктрину. Щоб дати приклад можливості такої військової кооперації, Макрон пропонує приймати європейців у французьку армію.

Наступними кроками поетапної інтеграції, в уявленні французького лідера, має бути створення Європейської академії розвідки, Європейського бюро у справах біженців, Європейського агентства з інновацій, Європейської прикордонної поліції, уніфікація, принаймні, частини податків, а як наслідок, і соціального законодавства, інтеграція освітніх процесів.

Для фінансування цих нових європейських відомств та інституцій Еммануель Макрон пропонує ввести загальноєвропейські податки, в тому числі екологічний збір за шкідливі викиди в навколишнє середовище, податок для цифрових гігантів, так званої групи Gafa (Google, Apple, Facebook, Amazon), встановити вилку для ставки податку на прибуток до 2020 року.

Але крім податків, уніфікації потребують і соціальні умови в різних країнах.

На різних швидкостях

Щоб не відлякувати європейських партнерів, Макрон готовий змиритися з концепцією "Європи різних швидкостей", в якій би збереглося місце для можливого повернення в майбутньому Великої Британії, для вступу в Союз балканських країн.

Що це має означати на практиці?

Реформи мають початися з країн, які до цього готові, а решта сусідів по ЄС приєднаються до них, визнавши успішність проекту.

Для реалізації цих амбітних завдань французький лідер пропонує створити спеціальну "групу європейської перебудови", яка повинна розробити конкретний план дій до літа 2018 року. До цієї групи кожна країна, яка бажає бути в авангарді реформ, може відправити свого представника.

За словами Макрона, він уже заручився підтримкою 22 з 27 країн-членів ЄС.

Пропозиції французького президента одразу ж знайшли відгук в Євросоюзі. Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер привітав "дуже проєвропейську" промову Макрона.

А міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель заявив, що Париж "може розраховувати на нас". "Ми повинні скористатися цією ініціативою, залучити громадян і підготувати наше майбутнє", – додав глава німецької дипломатії.

Однак чи готові самі французи до таких змін?

Показовий момент – свій план реформи Євросоюзу Макрон вирішив озвучити перед студентами Сорбонни.

Виступаючи в найстарішому університеті країни, французький президент побажав, щоб до 2024 року кожен французький студент говорив би мінімум двома європейськими мовами. А для цього Макрон має намір посилити програму Erasmus, щоб кожен молодий європеєць проводив мінімум шість місяців навчання за кордоном.

У відповідь студенти зустріли Макрона акцією протесту.

Матеріал опублікований на порталі Radio France Internationale і публікується "Європейською правдою" з дозволу правовласника