У неділю 3 вересня відбувся перший раунд передвиборчих дебатів між канцлеркою ФРН Ангелою Меркель та кандидатом на посаду федерального канцлера від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Мартіном Шульцем.

Дебати двох основних суперників – не лише одна з ключових подій німецької виборчої кампанії. Для Мартіна Шульца це ледь не остання можливість змінити розклади, що прогнозують перемогу чинному канцлеру.

Втім, зробити це було непросто.

По-перше, обидві партії стоять не надто далеко одна від одної в політичному спектрі. І хоча останнім часом соціал-демократи Шульца зробили спробу "лівого повороту", перетворитися на німецького Джеремі Корбіна екс-голові Європарламенту навряд чи вдалося.

По-друге, обидві партії продовжують знаходитися у складі великої коаліції. Це означає, що вони продовжують нести спільну відповідальність за долю країни.

До того ж низку рішень з питань, що нині турбують німецьких виборців, обидві політсили приймали спільно. На останньому, до речі, чи не постійно наголошувала канцлерка, ймовірно, акцентуючи увагу на тому, що не бажає так просто відходити від досягнутого консенсусу з "есдеками".

Мігранти та турецьке питання

В міграційних питаннях Мартін Шульц продовжив критикувати канцлерку, звинувачуючи її у нездатності згуртувати Євросоюз перед напливом біженців. Голова ж німецького уряду наголосила на крайній невизначеності ситуації влітку 2015 року, зазначивши, що Німеччина "нікуди не подінеться від міграції в глобалізованому світі".

На думку Меркель, ФРН все ж зацікавлена в успішній інтеграції мігрантів до німецького суспільства, а понад це – у імміграції кваліфікованих кадрів.

Шульц, своєю чергою, наголосив на потребі укладення "пакту солідарності" з міграційних питань на рівні ЄС. Такий крок, на його переконання, забезпечить більш чітку координацію між міграційними органами різних держав Союзу й сприятиме кращій захищеності його зовнішніх кордонів.

Водночас обидва політики продемонстрували єдність щодо неоднозначної теми, а саме співвідношення німецької культури та ісламу.

Меркель переконана, що "іслам – теж частина Німеччини".

Канцлерка переконана, що 4 мільйони німецьких мусульман приносять свою вагому частку в добробут німецької держави. З іншого боку, і вона, і Мартін Шульц чітко вимагали засудження тих, хто займається пропагандою ненависті, використовуючи, серед іншого, засади ісламського віровчення.

Щодо турецького питання обидві сторони дебатів також проявили принципову єдність. Зокрема, Мартін Шульц зазначив, що адміністрація турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана арештами німецьких громадян "перейшла усі можливі "червоні лінії".

При цьому голова "есдеків" підтримав скорочення економічної допомоги ЄС для Туреччини та припинення переговорів про членство з офіційною Анкарою.

Останнє було впродовж років одним із пунктів передвиборчої програми СДПН, на що не могла не звернути уваги канцлерка. На її переконання, відповіддю на дії Анкари має стати замороження перемовин про членство в ЄС.

Однак, додає Меркель, слід пам’ятати як про міграційну угоду, завдяки якій вдалося стримати потік сирійських біженців до Європи, так і про високий рівень суспільної підтримки Євросоюзу в Туреччині. Меркель додала, що не хотіла б залишати на самоті тих турецьких громадян, які розділяють цінності ЄС.

Корейська загроза та Трамп

Питання про останні випробування ядерної зброї в Північній Кореї головний соціал-демократ використовує для критики на адресу президента США.

На переконання Мартіна Шульца, Дональд Трамп – не та людина, яка зможе зняти напруженість навколо ядерної програми КНДР. Основною причиною цього екс-голова Європарламенту вважає крайню непередбачуваність 45-го президента США. "Ця людина одним твітом може зруйнувати те, над чим послідовно працювала низка людей впродовж довгого часу", – наголосив керівник СДПН.

Меркель же уникала прямої відповіді на питання про те, "які цінності вона поділяє з Дональдом Трампом" в цьому блоці. Канцлерка наголосила, що Німеччина та увесь світ "потребують США, в першу чергу, як мирної держави".

Окрім того, голова німецького уряду чітко засудила суперечливу реакцію Трампа на події у Шарлоттсвіллі. З іншого боку, Меркель не втрималася від того, щоб використати це питання для акцентування своїх навичок як кризового менеджера та дипломата.

Вона, зокрема, наголосила, що наполягає на необхідності дипломатичного вирішення ядерної кризи навколо КНДР, відзначивши також потребу у формуванні спільного європейського бачення цієї проблематики та свій намір обговорювати північнокорейську ядерну програму з усіма зацікавленими сторонами.

Підвищення пенсійного віку та екологія

В економічному блоці як модератори, так і канцлерка наголошували на гарному стані німецької економіки й стрімкому зниженні безробіття.

Та на переконання Мартіна Шульца, не всі німці можуть повноцінно долучитися до розподілу суспільних благ, насамперед студенти, молоді сім’ї, одинокі матері й батьки та пенсіонери.

Одночасно голова СДПН спробував закинути Меркель наміри підвищити пенсійний вік до 70 років, посилаючись на внутрішньопартійні обговорення в ХДС. Канцлерка, своєю чергою, спростувала це твердження, зазначивши, що підвищення пенсійного віку більше нинішніх 67 років не планується.

Окрім того, в цьому блоці Меркель вдалася до візіонерства, вказавши, що "вже зараз слід турбуватися про те, щоб мати стільки ж робочих місць, як сьогодні, через 10 років". Основним викликом для економіки в цьому плані голова уряду ФРН вважає цифрову революцію.

Від робочих місць дискусія переросла в обговорення проблем із викидами автомобілів. Останні актуальні в суспільстві через нещодавній скандал з автоконцерном Volkswagen, котрий штучно занижував показники викидів зі своїх дизельних двигунів.

Канцлерці при цьому вдалося відбити закид модераторів у підігруванні автомобільному лобі. Меркель, зокрема, заявила, що "була відверто злою" на автомобільні концерни, коли дізналася про маніпуляції з даними про викиди, та закликала до більшої поваги до навколишнього середовища.

Теракти та внутрішня безпека

Найбільш цікавим "обмін люб’язностями" між Шульцем і Меркель виявився при обговоренні питань внутрішньої безпеки.

Обидві сторони розкритикували спецслужби, які "не вгледіли" терориста Аніса Амрі, який напередодні католицького Різдва 2016 року здійснив теракт поблизу вокзалу "Зоологічний сад" у західній частині Берліна.

Канцлерка пропонує, зокрема, посилення відеонагляду, запровадження баз біометричних даних для біженців та шукачів притулку, ширшу протидію злочинності в інтернеті та розширення штату поліції. Також очільниця уряду ФРН запропонувала розробити модельний закон про поліцію для федерації та земель, у котрих, як відомо, сконцентровані основні повноваження в секторі.

Одночасно Меркель використала тему для провокування опонента, наголосивши, що "найгірший стан поліції – в тих землях, якими керують уряди СДПН та "Союзу 90/Зелених".

Своєю чергою, Мартін Шульц не міг не продемонструвати свою кращу компетентність у цьому питанні. Голова СДПН наголосив, що регіоном з найвищим рівнем злочинності в 2016 році стала Саксонія-Анхальт, де вже 20 років править ХДС.

Окрім того, Шульц закликав до поліпшення матеріального стану службовців поліції та зменшення рівня забюрократизованості сектора.

Нова велика коаліція

Питання майбутніх коаліцій виявилося темою, яку обидві сторони спробували обійти, як тільки могли.

Так, Меркель у відповідь на питання про можливість продовження великої коаліції заявила, що в жодному випадку не співпрацюватиме з AfD та "Лівими".

Шульц, своєю чергою, заявив, що опцію молодшого партнера в коаліції з християнськими демократами не розглядає, адже "прагне канцлерства".

Своєю чергою, він не зміг прямо виключити угоду СДПН з "Лівими", хоч нині навіть у спілці з "Союзом90/Зеленими" вона не набирає більшості.

Водночас очільник СДПН впевнений, що не втратить лідерство у випадку невдалого результату на виборах. На думку Шульца, "100% довіри на з’їзді означають довгострокове рішення, хоч після виборів більшість може бути й не стовідсотковою".

Яке загальне враження від дебатів?

Бліц-опитування, проведені одразу після завершення дебатів, дали неоднозначні результати. Одні стверджували про майже 55-відсоткову перевагу Меркель. Інші показували більш скромний результат – 39% респондентів підтримували канцлерку, а 24% – голову СДПН.

Інші ж взагалі віддали більшість у 38% тим, хто не визначився, при цьому на Меркель припадало 35%, а інші 22% – на Мартіна Шульца.

Обидві сторони дебатів, в принципі, виглядали доволі переконливо. Обидві були досить знервованими на початку передачі. Однак у Меркель все ж було більше впевненості.

Шульц же, своєю чергою, так і не зміг використати дебати для того, щоб довести виборцям, що канцлерка дійсно "шкодить демократії в Німеччині". Його критика виглядала занадто точковою для цього.

Відповідно, Шульц, володіючи значно кращими за Меркель ораторськими здібностями, не зміг чітко визначити пункти, за якими бачення СДПН та ХДС дійсно розходяться. Йому, вочевидь, не вдалося визначити точки в позиціях канцлерки, по яких він зможе результативно вдарити.

Це суттєво знесилило його позицію як справді опонента Меркель. А завершення дискусії про "пенсію в 70 років" похвалою на адресу голови уряду за втілення ініціатив СДПН можна вважати чи не основним промахом головного "есдека".

Де українська тематика?

Як не дивно, але порядку денного, пов’язаного з Україною, опоненти майже не торкалися.

Побіжно його згадали в контексті намірів екс-канцлера Герхарда Шрьодера щодо входження до ради директорів російського державного концерну "Роснефть".

Зокрема, Мартін Шульц зазначив, що ставиться до рішення Шрьодера негативно, попри "його значні заслуги перед Федеративною Республікою". Шульц також наголосив, що "в особистій розмові він сказав йому, що краще було б не робити цього (себто входити до складу ради директорів "Роснефть"), а під час виборів йдеться про майбутнє ФРН, а не Герхарда Шрьодера".

Канцлерка, своєю чергою, зазначила, що рішення Шрьодера підриває довіру до санкцій, запроваджених ЄС у відповідь на російську агресію проти України.

Як не дивно, такий стан речей – швидше позитивний для України. Це свідчить, що попри окремі заяви представників СДПН, консенсус між обома партіями великої коаліції з цього порядку денного, в принципі, можна вважати складеним.

Мартін Шульц, під керівництвом якого Європарламент приймав низку рішень із закликом до інших інституцій ЄС про запровадження чи розширення санкцій, навряд чи зацікавлений у ревізії санкційного режиму. Адже подібні кроки вдарять по його репутації.

Відповідно, через принципову спільність позицій обох політсил з українського питання, модератори, вочевидь, не стали акцентувати на ньому увагу.

Гірше, що тема України залишається порівняно далекою для німецьких виборців, а інтерес до неї відновлюється у випадку ескалації військових дій чи постання скандалів, таких як, приміром, у випадку із поставками турбін виробництва Siemens до окупованого Криму.

Автор: Віктор Савінок,

аспірант Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка