"Східне партнерство" потребує змін, і це складно заперечувати.

Формат, який об’єднує Україну, Молдову, Грузію, Білорусь, Вірменію та Азербайджан, вже перетворився на ініціативу "різних швидкостей", адже три перші країни з "шістки" хочуть зближення з ЄС, а інші цього уникають.

Навіть більше – трійка лідерів виконала всі завдання, передбачені форматом. Усі вони підписали угоди про асоціацію і зрештою отримали безвіз (який при створенні СхП, у минулому десятиріччі, називали "довгостроковою метою").

Як з’ясувала ЄвроПравда, навіть найменші натяки на подальше зближення зустрічають опір двох країн ЄС.

Напередодні саміту "Східного партнерства", який відбудеться в листопаді у Брюсселі, дискусії щодо перспектив СхП поновилися з новою силою. Одним із майданчиків для обговорення стала Ризька безпекова конференція, що відбулася наприкінці минулого тижня.

Не всім потрібен ЄС

Головна проблема нинішнього формату "Східного партнерства" в тому, що шість країн не лише рухаються з різною швидкістю, але й мають різні бажання щодо співпраці з ЄС.

З одного боку – Молдова, Грузія та Україна, які мають безвіз та асоціацію. З іншого – Азербайджан, Білорусь та Вірменія, які не поспішають прискорювати зближення з Європою, а дві останні до того ж офіційно обрали російський вектор інтеграції.

У поточному форматі СхП можна говорити, наприклад, про енергетичні або транспортні питання, але не про ключові для України теми на кшталт європейської інтеграції та сприяння проєвропейським реформам.

Це непокоїть не лише Київ.

Грузинські та молдовські дипломати на конференції в Ризі також відзначали, що зважаючи на російський вплив у Вірменії та Білорусі, не бачать можливості для обговорення у форматі шести країн, наприклад, питань безпеки.

Здавалося б – очевидні речі, з якими не посперечатися.

"Існує різний рівень залученості шести країн до співпраці з ЄС. Ми прагнемо робити більше для тих, хто зацікавлений, для тих країн, які готові втілювати необхідні реформи", - визнав у Ризі віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

От тільки чи означатиме це зізнання, що в Брюсселі погодилися на розділення формату надвоє? І що отримають країни-лідери?

Добрих новин – небагато.

Трирічний план

Наразі у Брюсселі воліють говорити не про нові амбітні задачі, а про короткотермінові плани. ЄК ще раніше визначила 20 результатів, яких необхідно досягти до 2020 року. Вони поділені на чотири основні сфери: економічний розвиток; зміцнення інституцій; енергоефективність, навколишнє середовище та зміна клімату; мобільність та відносини між людьми.

Нових стимулів для Києва у цьому переліку не помітно.

Представники Україні відверто говорять, що в поточному форматі партнерство уже не може запропонувати нічого нового. Пропозиція Києва - використати СхП для ефективнішого виконання Угоди про асоціацію.

"Ми хочемо вийти з чітким набором інструментів щодо "ініціативи-2020"…Йдеться про фінансові інструменти, підтримку наших реформ тощо", - сказав глава МЗС України Павло Клімкін під час виступу в Ризі.

Та одночасно в ЄС обговорюється ідея про "Східне партнерство+".

Цю ініціативу запропонували країни-члени ЄС, але легалізували її через Європарламент, де нині готується до схвалення проект рекомендацій для Ради ЄС, Єврокомісії та Служби зовнішніх дій щодо розширення СхП.

"Плюс" у назві означає ідеї для країн-лідерів партнерства – односторонні тарифні преференції, скасування плати за роумінг чи створення широкополосних каналів зв’язку високої потужності.

Євродепутати також пропонують розробити "новий Європейський інвестиційний план для України та інших країн-учасниць, які досягли найбільшого поступу в реформах".

Депутатка парламенту Латвії і євродепутат Лайма Андрікієне не виключає, що одним із кроків подальшої інтеграції України, Грузії та Молдови може бути членство у Митному союзі ЄС. "Членство в Митному союзі – це величезний крок до повного членства в ЄС", - переконувала вона.

За 10 днів комітет ЄП із закордонних справ має затвердити рекомендації, після чого їх винесуть на голосування в зал.

От тільки Європарламент має у цьому процесі лише дорадчий голос. А серед країн-членів ЄС не всі готові робити крок далі, ніж ініціатива-2020.

Європейські прагнення України і угорські погрози

Звісно, в ЄС є ті, хто погоджується з необхідністю зміни формату СхП. Глава МЗС Литви Лінас Лінкявічюс нещодавно навіть закликав надати перспективу членства лідерам партнерства.

Але це рішення ухвалюється консенсусом, якого наразі немає.

Липневий саміт Україна-ЄС завершився без схвалення підсумкової заяви через розбіжності у формулюванні про "європейські прагнення України". Київ наполягав на тому, що ця фраза, яка вже є в Угоді про асоціацію, має звучати також у подальших документах; натомість Нідерланди і деякі інші країни були проти.

Те саме відбувається зараз.

Джерела ЄП кажуть: саміт Східного партнерства може також закінчитися без підсумкової декларації.

Посли ЄС зустрічалися в Брюсселі для обговорення саміту "Східного партнерства". Про результати зустрічі офіційно не повідомлялося, відомо тільки, що консультації ще триватимуть у найближчі тижні.

Водночас кілька джерел підтвердили ЄвроПравді, що дві країни ЄС – Німеччина та Нідерланди – виступають проти визнання європейських прагнень України, Грузії та Молдови на саміті СхП.

Те, що ця фраза є в угодах про асоціацію всіх трьох країн з ЄС, для Берліна та Гааги не є достатнім аргументом.

До групи противників, ймовірно, тепер долучиться і Угорщина, яка лютує через новий закон України про освіту. Будапешт офіційно погрожує блокувати всі пов’язані з Україною ініціативи на всіх дипломатичних рівнях і в усіх міжнародних організаціях, а "Східне партнерство" може виявитися зручним майданчиком для цього.

Європейські посадовці в кулуарах відверто зізнаються, що поки не знають, чи справді Угорщина виконає свої погрози. Угорсько-українська суперечка перетворилася на додатковий головний біль для європейців. Вони нагадують, що Будапешт навесні сам ухвалив набагато суперечливіший закон про освіту, який викликав невдоволення інституцій ЄС.

"Угорському уряду варто спочатку розібратися зі своїми проблемами, а вже потім виступати з претензіями до сусідів", - сказав у приватній розмові міністр однієї з балтійських країн.

А експерти зазначають, що Україна має в Брюсселі не лише друзів.

"Багато зовнішніх гравців, які додавали політичного імпульсу СхП, переключилися на інші питання. Влада Польщі не може поєднати свої розмови з діями. Німеччина на сьогодні не сприймає будь-які подальші розмови про розширення. А шеф європейської дипломатії Федеріка Могеріні не була в Києві з 2015 року", - нагадав віце-президент Центру аналізу європейської політики (CEPA) Едвард Лукас.

Автор: Юрій Онищенко, 

"Європейська правда"