Загроза з Венеції: хто переконав Порошенка підтримати ідею антикорупційного суду

4 жовтня президент Петро Порошенко несподівано заявив, що Україні необхідно створити антикорупційний суд. Він навіть пообіцяв подати в Раду законопроект про створення такого суду, щойно той буде погоджений фракціями парламенту.

Ніби й не було тих нервових та емоційних тижнів, коли той самий Порошенко (а в унісон із ним – президентська команда) категорично заперечував потребу у створенні цього суду. Ніби ніхто і не чув від нього натяків, мовляв, Україна перетвориться на Уганду, щойно створить нову судову інстанцію.

А якщо хтось і справді забув, то нагадаємо.

Сигнали з Банкової про небажання створювати антикорупційний суд надходили вже давно.

Ухвалена майже рік тому судова реформа зобов’язує офіційний Київ створити відокремлену систему судів, що займатимуться антикорупційними справами. Ця норма була однією з вимог МВФ, і лише це дозволило їй залишитися в законопроекті про реформування судоустрою аж до його ухвалення.

Щоправда, в законі про статус суддів та судоустрій є лише коротка згадка про нові суди; щоби система запрацювала, Рада має ухвалити окремий закон про створення та принцип роботи антикорупційного суду.

Саме тут і виникли проблеми.

Ще на початку року в Раді зареєстрували проект закону «Про антикорупційний суд», та його  поклали «у далеку шухляду».

А в середині вересня, в промові на форумі Yalta European Strategy, Порошенко відкрито визнав: він виступає проти створення окремого суду для розгляду корупційних справ. Мовляв, в країнах ЄС таких судів немає, а отже, і нам він не потрібен. «У кого в країні є антикорупційні суди? Може, у Франції, чи в Польщі, в Швеції, в Німеччині? Чи, може, в США є? Немає... А де існує антикорупційний суд?.. В Кенії, наприклад, в Уганді, в Малайзії. Можливо, причина не в назві, а в довірі, функціонуванні та професійності судової системи?» – пояснював президент учасникам форуму.

Як альтернативу окремій системі антикорупційних судів Порошенко запропонував створити антикорупційні палати в існуючих судах.

Ці аргументи у промові президента викликали обурення не лише українських антикорупційників. Колишній держсекретар США Джон Керрі ще під час форуму YES пояснив Порошенку, чому той неправий. В інтерв'ю «Європейській правді» з президентом посперечався британський міністр Алан Дункан. Протягом кількох днів схожі заяви пролунали також від інших закордонних політиків, від послів та міжнародних організацій... але думку Києва це не змінило.

До кінця вересня прибічники Порошенка раз за разом заявляли, що їхній вибір – саме антикорупційні палати, і що саме на цьому потрібно сконцентрувати зусилля. 

Ще під час YES президента підтримав прем’єр Гройсман, наступного тижня це повторив генпрокурор Луценко, а в останні дні вересня близький друг президента, нардеп Ігор Кононенко додав, що українська влада має сама обирати – створювати «суд чи палату» і що. вона обрала другий варіант. Він також нагадав, що в Раді вже зареєстрований законопроект, за яким жодних нових судів не з’явиться, натомість в існуючих судах (починаючи від найнижчої ланки) оберуть кількох суддів, відповідальних за «корупційні» справи.

Здавалося, що рішення Банкової та її соратників непохитне.

То що ж змінилося менше ніж за тиждень?

Чому Порошенко відмовився від ідеї, яку просувала вся його команда?

Схоже, відповідь на це ми почуємо найближчими днями. І пролунає вона в офіційних повідомленнях Ради Європи.

У п’ятницю ввечері має бути схвалений висновок Венеціанської комісії (ВК) щодо двох законопроектів, перший з яких присвячений антикорупційному суду, а другий (поданий від БПП) пропонує обмежитися антикорупційними палатами.

Проект рішення готували п’ятеро експертів з "Венеціанки" та GRECO. Цей документ днями передали Києву для ознайомлення та коментування. І саме після цього на Банковій вирішили, що риторика президента щодо антикорупційного суду потребує змін.

«Європейська правда» наразі не має в розпорядженні висновку експертів, але співрозмовник редакції, що ознайомився з документом, називає його розгромним для Банкової.

Експерти Ради Європи, попри критику з боку Порошенка, підтримали ідею створення антикорупційного суду (і це не дивно, адже така думка ще торік лунала від президента "Венеціанки"). Депутатський проект про створення цього суду також дістав позитивні оцінки.

Та головне – те, що ідея БПП про створення антикорупційних палат зустріла жорстку критику з боку Венеціанської комісії. За словами джерела ЄвроПравди, у проекті висновку ВК йдеться, що

ідея соратників Порошенка здатна навіть погіршити стан боротьби з корупцією!

Варто нагадати, що висновок Венеціанської комісії – це не просто думка окремих експертів. В разі затвердження цього документа він перетворюється на офіційну позицію всієї Ради Європи. Більше того, висновки ВК є офіційною підставою для рішень Євросоюзу, та й усі інші міжнародні партнери України відштовхуватимуться від позиції комісії.

Продовжувати і надалі підтримувати ідею «антикорупційних палат» у такій ситуації – надто ризиковано. Схоже, саме тому у Порошенка ухвалили рішення про те, щоби відмежуватися від неї.

Чи означає це, що прибічники створення повноцінного антикорупційного суду остаточно перемогли?

Навряд.

Попереду – довга дорога. Ніхто не знає, як скоро ухвалять закон – тим більше, що президент чекає на його підтримку і владою, і опозицією. Дуже багато залежатиме від того, в якій редакції буде ухвалений закон, якою буде процедура добору суддів, як гарантуватиметься їхня незалежність. Зрештою, не виключено, що депутати навіть спробують ухвалити розкритикований ВК закон про антикорупційні палати нібито "всупереч" волі голови держави...

У цій історії залишається надто багато «як» та «якщо».

Але цього тижня прибічники реальної, а не удаваної боротьби з корупцією отримують новий серйозний важіль у цій боротьбі. Тому можна говорити про однозначну перемогу. Нехай навіть проміжну. 

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"