Facebook покарають за ненависть: як Німеччина обмежує свободу слова у соцмережах
50 мільйонів євро. Саме на таку суму німецька влада тепер може штрафувати великі соціальні мережі за відсутність боротьби з мовою ненависті і фейковими новинами.
Звісно, це – максимальна сума штрафу, який можна накласти лише на злісних порушників, які ігнорують звернення влади та не виправляють помилки. Та все одно, такі цифри, безумовно, свідчать: Німеччина взялася за соцмережі всерйоз і надовго.
А головне те, що Берлін показав приклад іншим столицям.
Адже наразі таких обмежень та покарань не має жодна інша західна держава – ані країни ЄС, ані США.
"Акт щодо покращення застосування законів у соціальних мережах" (повна назва) або ж "закон про Facebook", як найчастіше називають його у Німеччині, набув чинності 1 жовтня. З цього тижня соцмережі змушені видаляти "незаконний контент", розміщений користувачами, протягом 24 годин після повідомлення про нього. У протилежному випадку – ризикують бути оштрафованими.
Наразі незрозуміло, чи стане цей закон ефективним інструментом боротьби з мовою ненависті, наклепами і fake news. А от хвилю критики "закону про Facebook", який став одним із найжорсткіших у світі в даній сфері, вдалося здійняти чималу.
Від добровільності до штрафів
За даними німецької поліції, останніми роками різко збільшилася кількість злочинів, пов’язаних з підбурюванням до ненависті та наклепами. Якщо у 2014 році поліція зафіксувала 2670 таких правопорушень, то через два роки цей показник більш ніж подвоївся – торік зафіксовано 6514 таких випадків.
Вибухове зростання ненависті у спокійній Німеччині значною мірою пов’язано з кризою біженців, пік якої країна пережила у 2015 році. Особливо часто, на тлі наближення виборів, цим грішили представники ультраправих партій, які намагалися здобути популярність на темі мігрантів. Ключовими майданчиками для таких закликів, звісно ж, стали інтернет-платформи та соціальні мережі.
Ідея санкцій та штрафів у Берліні виникла далеко не відразу.
В 2015 році німецький міністр юстиції Хайко Маас ініціював добровільні домовленості уряду з компаніями Facebook, Google і Twitter. Ресурси погодилися протягом 24 годин видаляти контент, про який повідомляли користувачі, оцінивши його як такий, що порушує закон.
Та вже за два роки німці зрозуміли: на добровільності далеко не заїдеш.
Вже у березні цього року Маас заявив, що соціальні мережі діяли надто повільно, видаляючи нелегальний контент.
Це підтвердили дані дослідження, які наводить New York Times. З’ясувалося, що у 2016 році Facebook і Twitter не змогли досягти поставленої урядом мети видаляти протягом доби 70% незаконного контенту.
Від початку поточного року ситуація суттєво погіршилася. В січні і лютому цього року Facebook спромігся вчасно видалити лише 39%, а Twitter – взагалі лише 1%.
Такий стан не влаштовував німецьку владу, яка вступала у виборчу кампанію і після президентських виборів у США явно побоювалася повторення сценарію із зовнішнім втручанням.
Тому в дуже короткий для Німеччини термін (уряд подав проект у квітні, а вже в червні його підтримав Бундестаг) був схвалений закон, спрямований проти розпалювання ненависті в соцмережах.
Після невдалого добровільного експерименту у Меркель виявилися не готові до компромісів: документ є досить репресивним щодо соцмереж. "Ми не можемо погодитися з тим, що соціальні мережі ігнорують наші закони. Вони більше не можуть зловживати своєю інфраструктурою для того, щоб скоювати злочини… Ми повинні збільшити тиск на соціальні мережі", – аргументував міністр юстиції необхідність ухвалення NetzDG (скорочення від назви закону німецькою – Netzwerkdurchsetzungsgesetz, або ж Акт щодо покращення застосування законів у соціальних мережах).
На думку Хайко Мааса, закон мав мотивувати платформи бути відповідальнішими у боротьбі з мовою ненависті і фейковими новинами.
Що змінилося?
Отже, добровільне саморегулювання, про яке уряд і онлайн-платформи домовилися два роки тому, замінене на обов’язок видаляти або блокувати незаконний контент протягом 24 годин після скарги користувача. В "особливо складних випадках" цей строк збільшується до тижня.
У разі невиконання цього обов’язку держава має право штрафувати інтернет-сервіс.
Що таке соцмережа?
Закон визначає її як "провайдера телекомунікаційних послуг, який у комерційних цілях використовує інтернет-платформи, призначені для того, щоб користувачі могли обмінюватися будь-яким вмістом з іншими користувачами".
Визначення – доволі широке, тому його звузили окремою нормою закону. За нею, соцмережами не є сайти з журналістським контентом (тобто коментарі під статтею – це не соцмережа), платформи для індивідуального спілкування (тобто сервіси електронної пошти та месенджери – поза загрозою) чи платформи для поширення "специфічного контенту" (а отже, платформи для онлайн-ігор та мережі типу Linkedin можуть спати спокійно).
До того ж, невеликим або не надто популярним саме у Німеччині соцмережам теж не варто надто перейматися.
Закон накладає зобов’язання лише на ті платформи, які мають понад 2 мільйони користувачів у Німеччині.
Найчастіше згадують три сервіси, на які пошириться закон: Facebook, Twitter та YouTube. Однак скільки насправді соцмереж потраплять під його дію – достеменно невідомо. Як зазначає сайт Netzpolitik, Міністерство юстиції для відповіді на це питання відсилає до Федерального бюро юстиції, яке і повинно визначити коло дії закону. Втім, на кінець вересня там так і не розпочали відповідні підрахунки.
Завдання ускладнює ще й те, що більшість соцмереж у Німеччині не оприлюднюють дані про своїх користувачів.
За виконанням закону стежитимуть 50 співробітників Мін’юсту, половина з яких має розпочати роботу до середини жовтня.
Своїх відповідальних представників, які будуть спілкуватися з урядом, оброблятимуть скарги, протягом 48 годин відповідатимуть на них і у разі чого виступатимуть у суді, мають призначити і соцмережі. Так, Facebook після схвалення закону заявив про найм додаткових 3 тисяч співробітників.
Саме на таких контактних осіб і покладено основну відповідальність за визначення характеру контенту і його блокування. У разі порушення до них можуть бути застосовані штрафи у розмірі до 5 мільйонів євро (для компаній ця сума може сягати 50 мільйонів).
Сам закон не дає якогось принципово нового визначення мови ненависті чи наклепу, а лише прояснює застосування норм вже існуючих законів у соцмережах. Платформи самі мають визначити, чи містить повідомлення ознаки злочину.
Закон зобов’язує компанії, які отримують не менше 100 скарг на рік, кожні півроку надавати уряду детальний звіт про видалений контент. Звіт має бути опублікований в офіційній урядовій газеті і на сайті соцмережі.
Свобода слова? Ні, не чули
Ще до схвалення у Бундестазі законопроект зустрів різкий спротив німецького суспільства.
Владі закидали зазіхання на свободу слова і тиск на соцмережі. Звучали побоювання, що Facebook та інші, уникаючи штрафів, видалятимуть набагато більше коментарів, ніж потрібно, а це потягне за собою утиски права на самовираження законослухняних користувачів.
Крім того, лунали звинувачення у наданні компаніям, штаб-квартири яких знаходяться за межами Німеччини, занадто широких повноважень у визначенні того, що є "законним контентом", а що ні.
"Приватні компанії таким чином займаються реалізацією певних правових функцій, і це неприпустимо. Такі речі повинні робити поліція та суд, саме вони мають карати популяризаторів мови ненависті", – пояснив "Європейській правді" критику на адресу закону Маркус Бекедаль, засновник платформи з прав і свобод у цифровому просторі Netzpolitik.
Критики закону переконані: держава має набагато більше інвестувати в юридичну систему, відстежуючи коментаторів і притягуючи до відповідальності саме їх. Натомість у німецькому законі відповідальність конкретної людини взагалі не прописана.
Це, звісно, далеко не всі проблеми. І тут не зайве нагадати український досвід.
Право соцмереж видаляти "пости ненависті" часто призводить до зворотних зловживань – група користувачів здатна заблокувати легальний, але неприємний особисто їм контент, якщо домовиться та "закидає" адміністрацію соцмережі скаргами на той чи інший коментар.
Опоненти "закону про Facebook" переконані, що соцмережі доручать стирання незаконного контенту штучному інтелекту.
"Тому ми дуже скоро опинимося в залежності від машин, від автоматів, які будуть вирішувати, що ми маємо право читати, а що ні", – пояснює Маркус Бекедаль. Активіст має рацію – численні блокування дописів українців через згадку прізвища "Москаль" підтверджують, що Facebook уже доручив ухвалення цих рішень комп’ютерному алгоритму, а не людині.
А воно точно працюватиме?
Відповіді на це запитання немає.
Висловлюються побоювання, що коментатори навчаться маскувати мову ненависті або ж перейдуть у соцмережі, які не надто переймаються німецькими законами.
Наприклад, у російські.
Як приклад наводять реальну історію, коли головний сайт неонацистів США The Daily Stormer переїхав на російський домен (щоправда, ненадовго) після того, як усі американські хостингові компанії відмовили йому в обслуговуванні через висміювання жінки, загиблої під час заворушень у Шарлотсвіллі.
До того ж у соцмереж з’явилися серйозні захисники – міжнародні організації.
Ще у червні, одразу після схвалення закону в Бундестазі, спеціальний представник ООН з питань захисту свободи слова Девід Кай різко розкритикував документ.
"Багато порушень (випадків "мови ненависті") значною мірою залежать від контексту висловлювання. Інтернет-платформи знаходяться не в тій позиції, щоб давати оцінку контексту", – заявив він.
Днями з критичною заявою на адресу закону виступили і в ОБСЄ. "В нинішньому вигляді закон може спричинити негативний вплив на свободу слова", – заявив представник ОБСЄ з питань свободи слова Арлем Дезір.
Натомість Брюссель стримано оцінює новий закон і не виключає, що німецький сценарій використають інші держави ЄС.
Єврокомісар з питань юстиції Вєра Юрова нещодавно виступила за зближення законодавства держав-членів у питанні регулювання інтернету, але додала, що "Брюссель підтримає німецьке вирішення проблеми, якщо виявиться, що в інший спосіб досягти прогресу не вдається".
До слова, наразі Єврокомісія не може здолати проблему іншим шляхом.
Всі спроби Брюсселя боротися з мовою ненависті в інтернеті виявилися не надто успішними. Так, ЄК раніше також домовилася з онлайн-платформами про блокування повідомлень, що містять мову ненависті. Кількість успішних блокувань на кінець вересня нібито й зросла (з 28% до 59%), але 28% повідомлень з неприпустимим (на думку ЄК) контентом лишаються не видаленими і через тиждень після скарги.
Наразі Німеччині ще належить оцінити ефективність "закону про Facebook".
Одне можна сказати з певністю – ухвалення такого закону ключовою державою ЄС саме по собі є прецедентом. І цей прецедент матиме неоднозначний вплив на соцмережі і здатний за кілька років радикально змінити правила спілкування в інтернет-просторі.
І ці зміни гарантовано стосуватимуться не тільки Німеччини.
Автор: Іванна Костіна,
"Європейська правда"