Україна та НАТО цього року відзначають 20-річчя партнерства. З цієї нагоди київський Центр інформації та документації НАТО створив проект #20together, де українці діляться історіями співпраці з Альянсом; "Європейська правда" рада долучитися до цієї ініціативи.

Наш другий текст присвячений науковій співпраці України та НАТО. Перший було присвячено військовим аспектам нашої співпраці. Але лише питаннями оборони НАТО не обмежується. 

Дійсно, хоча Північноатлантичний альянс багатьма сприймається виключно як військова організація, насправді НАТО має безліч програм у сферах науки, захисту довкілля, організації допомоги в надзвичайних ситуаціях природного характеру.

І Україна бере дуже активну участь у багатьох наукових програмах Альянсу.

Взаємодія України з НАТО у сфері науки та захисту довкілля розпочалася ще у 1991 році, тобто навіть раніше, ніж військова співпраця.

Вона проходить у рамках програми НАТО "Наука заради миру та безпеки", яка сприяє співпраці науковців з країн-членів і партнерів Альянсу та фінансуванню наукових досліджень у галузі безпеки (у формі виділення грантів на реалізацію багаторічних проектів, семінарів, курсів, тренінгів та зустрічі науковців).

В рамках цієї програми НАТО були реалізовані 27 спільних проектів за участю українських науково-дослідних установ. Наразі на стадії виконання перебувають 32 багаторічні проекти.

Україна бере участь в одному з найважливіших глобальних проектів з розробки нових технологій, методів та приладів для виявлення радіоактивних та ядерних матеріалів, які переміщують несанкціоновано.

Українські вчені створили спеціальний прилад для відстеження радіоактивних матеріалів, який розмістили на квадрокоптері і використовують для обстеження Чорнобильської зони. Це дозволяє виявляти джерела забруднення, не піддаючи ризику персонал ЧАЕС та науковців.

Іншим важливим проектом, який реалізується в рамках програми, є створення в Україні Ситуаційного аналітичного центру, який стане базовим елементом з ухвалення рішень у сфері безпеки.

Центр має моделювати ситуації на випадок соціального лиха, зумовленого терактами та катастрофами.

Таким чином, він аналізуватиме проблеми суспільства та виявлятиме потенційні загрози в рамках політичних, соціальних та економічних процесів.

У центрі вже вирішуються завдання за даними, які надає Міністерство внутрішніх справ України. Подібні центри згодом планується створити у структурі МВС та інших силових відомств.

Україна з 1997 року активно співпрацює з НАТО у сфері цивільного захисту та реагування на катастрофи. Українські рятувальники за допомогою програм Альянсу удосконалюють національну систему планування на випадок надзвичайних ситуацій, розробляють нові методики реагування на катастрофи та захист критичної інфраструктури, беруть участь у навчаннях НАТО.

Крім того, Україна виступала організатором масштабних навчань із ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф, які особисто відкривав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Україні неодноразово отримувала допомогу через Євроатлантичний координаційний центр реагування на катастрофи (ЄАКЦРК) у зв’язку з аваріями, спричиненими повенями річок Уда та Донець у східних регіонах, повенями на Закарпатті та в західних областях у 1998 та 2001 роках, аварією українського військового літака у 2002 році, пандемією грипу H1N1 у 2009 році.

Своєю чергою наша держава також є активним учасником гуманітарних операцій за координації ЄАКЦРК. Зокрема,

Україна надавала допомогу для ліквідації наслідків повеней у Пакистані, Польщі, Таджикистані, Угорщині та Молдові.

В останні роки взаємодія України з НАТО у науковій сфері та сфері цивільного захисту посилюється через нові безпекові виклики, спричинені в тому числі діями РФ у Криму та на Донбасі.

Україна на сьогодні посідає перше місце серед країн-партнерів Альянсу за кількістю наукових проектів та обсягом їх фінансування в рамках програми "Наука заради миру та безпеки".

"Європейська правда",

#20together