Після двох років "стабільності" керівна польська партія "Право та справедливість" зважилася на перебудову уряду, що може призвести й до корекції курсу країни.

При цьому розмови про кадрові зміни циркулювали у польських ЗМІ вже декілька місяців. Хоча на початку вважалося, що позиціям чинного прем’єра Беати Шидло (першого номера правлячої партії на останніх парламентських виборах) нічого не загрожує, тим більше, що опитування, проведене Super Express, показує, що саме її хоче бачити на прем’єрській посаді більшість поляків.

Втім, місяць тому з’явилася інтрига. Польські ЗМІ з посиланням на джерела у ПіС повідомили про високу вірогідність повернення на посаду голови уряду президента партії та де-факто першої людини у державі Ярослава Качинського. Такий сценарій міг би означати подальший курс на конфлікт як всередині країни (згідно з тим самим опитуванням, 62% виступають проти нового прем’єрства Качинського), так і з ЄС.

Зрештою, у ПіС визначилися з кандидатурою нового прем’єра. У вівторок 5 грудня джерела у правлячій партії повідомили, що кастинг на цю посаду виграв чинний віце-прем’єр та міністр фінансів Матеуш Моравецький. "Наш природний кандидат – голова партії Качинський, але якщо він не погодиться, то наступним кращим кандидатом є Моравецький", – заявив заступник голови ПіС Адам Липинський.

Ця кандидатура одночасно є логічною, й несподіваною. З одного боку, робота Моравецького в уряді вважається успішною, а опитування показували, що його кандидатуру вважають оптимальною для посади прем’єра 12% поляків (третій результат після Шидло та Качинського).

З іншого – Моравецький явно виглядає чужим у правлячій партії, а головне – є новачком у політиці.

Отже, ким є майбутній прем’єр Польщі й чого варто чекати від нього?

Дисидент у другому поколінні

Матеуш є сином відомого дисидента Корнеля Моравецького.

Батько віце-прем’єра був засновником Solidarność Walcząca ("Солідарність, що бореться") – більш радикального руху, ніж "Солідарність" Леха Валенси. Згодом Корнель Моравецький був депутатом і маршалком Сейму та незалежним кандидатом на президентських виборах 2010 року, на яких здобув останнє місце, а у другому турі закликав підтримати Ярослава Качинського.

Що важливо, Корнель Моравецький часто виступав із заявами на підтримку білоруської опозиції та кримськотатарського руху, активно підтримував Євромайдан.

Його син Матеуш Моравецький з дитинства займався антирадянською діяльністю, спочатку розповсюджуючи друковану продукцію "Солідарності", а згодом – ставши редактором "Бюлетеня Нижньої Сілезії" та активістом Незалежної студентської асоціації. Брав участь у протестах проти військового вторгнення в Чехословаччину. Неодноразово був заарештований та побитий службами безпеки.

Невипадково, що за першою освітою він історик, а його дипломна робота присвячена історії "Солідарності".

"Золотий хлопчик" банківського сектора

Ще за рік до здобуття вищої освіти Моравецький починає займатися бізнесом, спочатку – у сфері медіа. Зокрема, він став засновником двох видавничих компаній, а також журналу Dwa Dni.

Пізніше, отримавши фінансову освіту, він стажується у Deutsche Bundesbank, а згодом – працює дослідником у Франкфуртському університеті.

З 1998 року як фінансист бере участь у переговорах про вступ Польщі до ЄС.

З кінця 1990-х наукову та викладацьку діяльність Моравецький поєднує з роботою у банках. Він починає працювати у банку Zachodni WBK, спочатку як член наглядової ради, а з 2007 року – як голова правління. Під час його головування банк став третім за розмірами у країні.

Одночасно на посаді голови банку Моравецький стає членом Економічної ради за прем'єрства Дональда Туска.

Позапартійний віце-прем'єр

Після перемоги у 2015 року "Права та справедливості" Моравецький отримує запрошення увійти в уряд Беати Шидло. При цьому до того він не був членом правлячої партії, отримавши партійний квиток лише 2016 року.

На посаді міністра фінансів та віце-прем'єра він став одним із найпотужніших урядовців, відповідаючи як за бюджетну та податкову політику, так і за планування економічного зростання. Зокрема, він став автором "Стратегії збалансованого економічного розвитку", що передбачала різке підвищення соціальних виплат.

Але найголовніше – економічний план, названий його ім’ям, одночасно передбачав систему компенсацій, в першу чергу – зменшення податкових лазівок, що дозволило забезпечити різке збільшення бюджетних видатків.

Як наслідок, попри песимістичні прогнози, соціальні виплати не призвели ані до великого бюджетного дефіциту, ані до значного знецінення злотого, а темпи зростання польської економіки, трохи пригальмувавши у 2016 році, у нинішньому, за прогнозами Єврокомісії, мають пришвидшитися до 4,2%, що стане одним із найкращих показників у ЄС. Інше досягнення – з початку року в ЄС було створено 354 тисячі робочих місць. З них 223 тисячі – саме у Польщі.

Показовий момент – Моравецький став першим польським міністром фінансів, якого запросили на саміт G20, і це при тому, що Польща не є членом "двадцятки".

Курс на вибори

Економічні успіхи уряду Беати Шидло значною мірою пов’язувалися саме з роботою Моравецького. Це визнають і представники бізнесу, і однопартійці. Зокрема, Ярослав Качинський називав його прикладом успішної роботи на посаді.

Саме тому кандидатуру Моравецького визнають дуже доброю новиною для бізнесу. Особливо в ситуації, коли відносини ЄС та Польщі загострилися і Варшаві загрожують політичні санкції.

У такій ситуації новий прем’єр, який користується великою повагою у бізнес-середовищі, має виступати гарантом безпеки для інвесторів, доводячи, що політичні конфлікти не зачеплять економіку.

А зв'язки майбутнього прем'єра в ЄС та США мають посилити переговорні позиції Польщі щодо оцінки стану її демократії. Зрештою, як вважається, з усіх нинішніх урядовців Моравецький є єдиним, хто не лише вільно розмовляє англійською, але й вміє спілкуватися із CNN.

Втім, одночасно висловлюються побоювання, що прем’єр-міністр, який не має ані політичного досвіду, ані власної групи підтримки, стане ще більш керованим. Не кажучи вже про те, що він явно виглядає чужим для базового електорату ПіС.

Це особливо важливо, зважаючи на те, що новий прем’єр, швидше за все, має повести партію на парламентські вибори 2019 року.

Вже зараз можна сказати, що ПіС знову зробить ставку на збільшення соціальної допомоги. Після успіху програми соціальних виплат для багатодітних родин 500+ новою ідеєю партії влади має стати пільгове кредитування житлових програм.

Реалізація таких планів потребує додаткових бюджетних видатків, забезпечити які мусить новий прем’єр.

Український вимір

Чи варто чекати зміни курсу Польщі щодо відносин з Україною?

З одного боку, навряд чи. Адже політику Польщі не визначають ані прем’єр-міністр, ані президент. Наразі всі ці питання замкнув на собі лідер ПіС.

З іншого боку, є декілька підстав сподіватися на більш раціональний курс Польщі.

По-перше, майже стовідсотково, що свою посаду втратить голова МЗС Вітольд Ващиковський, який був головним "яструбом" у відносинах з Україною.

Гострі заяви в бік України робили ще декілька міністрів уряду Шидло. Та Моравецького серед них не було.

Натомість саме Моравецький першим визнав, що без залучення українських працівників на польську економіку чекає стагнація. І відповідно, саме за його ініціативою залучення таких працівників стало частиною економічної стратегії Польщі.

А отже, за нового прем’єра відносини України та Польщі можуть стати більш прагматичними. Після гучних історичних скандалів такий прагматизм цілком відповідає інтересам України.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"