Що змінює асоціація: всі деталі "ковбасних реформ", які відбудуться через угоду з ЄС

Слова про те, що Угода про асоціацію "має змінити Україну", чули усі. Але якими вони будуть, ці зміни?

"Європейська правда" продовжує амбітний проект, який ми розпочали кілька тижнів тому. У першій статті йшлося про зміни для виробників та споживачів промислової продукції (читайте "Що змінює асоціація: прощання з ГОСТами та нові правила для промисловості").

Нині ми взялися за інші продукти – їстівні. І це виявилося ще цікавіше! :)

До вашої уваги – наша нова стаття, підготовлена спільно з Офісом віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Урядовим офісом з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

* * * * *

Отже, про якість та безпечність промислових товарів ми вже розповіли. Сьогодні ж поговоримо про харчові продукти.

Не секрет, що в цій галузі немає ефективного контролю багато років поспіль.

Ніхто не гарантує, що продукти, які потрапили у продаж, є безпечними.

Навіть якщо кефір, чи то масло, чи то ковбаса свіжі – вони все одно можуть виявитися не просто неякісними, а й шкідливими.

Навряд чи це є секретом для когось. Харчові отруєння, в тому числі масові, трапляються часто, а знайти винних і притягти їх до відповідальності не так і легко. Який вихід? Чи можливо не ставити палки в колеса бізнесу (тобто виробникам), але водночас навести лад?

Відразу зауважимо: пострадянські підходи чітко довели, що вони не працюють. Контроль санстанції є радше формальним і не дає відповіді на те, як діяти в критичні моменти. Саме тому наші західні сусіди мають принципово іншу систему.

Звісно, і в Мюнхені можна отруїтися ковбасками, якщо відбувся збій на виробництві, під час перевезення чи зберігання. Відмінність у тому, що європейська система містить механізми, які дозволяють швидко знайти винних і усунути джерело небезпеки.

Що в Угоді?

Безпечності харчових продуктів і санітарним та фітосанітарним заходам – зважаючи на їхню важливість – присвячена досить велика за обсягом частина Угоди про асоціацію. Давайте розберемо, що Україна зробила, що має зробити і що зміниться на практиці для нас, споживачів. 

Отже, для початку було схвалено графік наближення нашого законодавства до європейського – Всеохоплююча стратегія імплементації Глави 4 (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу ІV Угоди.

За нею, Україна має впровадити в національне законодавство понад 250 (!) актів ЄС, аби навести лад у цій сфері. Уже ухвалені кілька основних системних законів, які створюють основу для реформування. Ознайомитися з ними можна на інфографіці.

Відповідно до Угоди про асоціацію, в Україні має бути запроваджена європейська модель контролю безпечності, побудована за принципом "від лану до столу". Так, це не рекламний слоган – саме таку назву має підхід, використовуваний у ЄС.

Він передбачає контроль на всіх етапах виробництва та обігу харчових продуктів. Має бути враховано та задокументовано те, в яких умовах утримуються тварини, чим їх годують, у який спосіб забивають, як виробляється та перевозиться харчова продукція, в якій упаковці вона потрапляє та як зберігається на полицях крамниць...

Разом із тим, від порушень не застрахований ніхто – так само час від часу вони трапляються і в ЄС.

Проте європейська система організована так, аби швидко виявити та вилучити небезпечний продукт з обігу і оперативно усунути причину проблеми. Це досягається за рахунок вимоги простежуваності на всьому ланцюжку "від лану до столу" – коли кожен підприємець знає, звідки він отримав сировину, кожен інгредієнт для свого продукту і куди його продукт прямує далі. Це так званий принцип "крок вперед – крок назад".

Приміром, якщо в магазині виявили небезпечний сир, то зібрані дані дозволяють швидко знайти хвору корову, з молока якої він зроблений, або недобросовісного перевізника, який порушив норми охолодження при транспортуванні молока. І навпаки – коли знайшли хвору корову, то можна простежити, куди потрапив сир, виготовлений з її молока, і провести аналізи зразків, знайшовши небезпечну партію.

Також законодавчо передбачено поступовий перехід виробниками харчової продукції на обов’язкове використання процедур НАССР. Це – англійська абревіатура, вона читається українською як "хассп" і розшифровується як Hazard Analysis and Critical Control Point, тобто система аналізу небезпечних факторів і контролю у критичних точках.

В її основі – організація процесів під час виробництва та продажу продукції таким чином, щоби контролювати всі фактори, здатні зіпсувати продукт.

Тобто НАССР діє на упередження.

Наприклад, ваше підприємство пече хліб. Дотримуючись вимог НАССР, ви мусите визначити потенційні небезпечні фактори для вашого продукту, постійно їх контролювати і документально фіксувати – приміром, перевіряти дотримання вимог до борошна, дбати про те, аби в тісто не потрапили небезпечні домішки чи сторонні предмети, в пекарні не завелися щурі чи таргани, пекар не хворів на інфекційні хвороби, а прибиральниця не мила підлогу токсичним засобом тощо.

У вересні 2017 року система НАССР стала обов’язковою для першої групи підприємств – що виробляють харчові продукти із непереробленими інгредієнтами тваринного походження. Це – молокозаводи, бійні і підприємства з переробки м'яса. Восени НАССР стане обов’язковою ще для 867 великих виробників (кондитерські вироби і соки та ін.), а 20 вересня 2019 року ці процедури повинні бути впроваджені на всіх малих підприємствах. 

Замість санстанції

Треба підкреслити, що поточним контролем за принципом HACCP має опікуватися сам виробник, і саме він несе відповідальність за безпечність продукції.

Та водночас не обійтися без державного органу контролю. Ним стала новостворена Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), яка почала свою роботу у квітні 2016 року. Вона замінила кілька контролюючих органів, які часто дублювали функції один одного.

А минулого року ВР, нарешті, схвалила ключовий для цієї служби закон із довгою назвою "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин". Цей закон, який лежав у парламенті ще з 2014 року, повністю оновив підходи до державного контролю.

Закон посилив відповідальність виробників і підприємців за безпечність харчової продукції, запровадив принцип перевірки виробництва без попередження, а також розширив підстави для позапланового приїзду на виробництво. Водночас, щоби нова система не перетворилася на інструмент тиску на бізнес, закон чітко визначає повноваження інспекторів. Навіть перелік питань, які інспектор може ставити під час планової перевірки, буде однаковий для всіх підприємств галузі та наперед відомий виробнику.

Також до уваги братимуться результати попередніх перевірок – сумлінні підприємства перевірятимуть рідше. Також очевидно, що молокозавод чи м’ясокомбінат треба перевіряти частіше, ніж кав’ярню. Це так званий "ризик-орієнтований підхід" до планових перевірок.

А ще – зміниться порядок контролю на кордоні. Якщо зараз імпортне заражене м’ясо може безперешкодно кататися країною до місця контролю, то за новими правилами його мають перевірити до того, як пускати на нашу територію.

Тим, хто хоче детальніше розібратися в принципах нового закону, радимо окремий матеріал ЄвроПравди.

Закон про контроль набирає чинності у квітні.

Ще про тварин...

Також торік було ухвалено закон "Про корми" (див. інфографіку). Він набере чинності за два роки (щоб виробники мали час підготуватися) і запровадить європейські вимоги до виробництва та обігу безпечних для тварин кормів.

І це – не питання комфортного життя свиней чи корів. Із безпечними кормами без вмісту антибіотиків, діоксину і подібних домішок ми отримаємо безпечніше м`ясо, молоко, яйця для нас, українських споживачів. А заразом – допоможемо українському виробникові продавати продукцію в Євросоюзі, де діють точно такі ж норми!

Закон передбачає обов’язкове впровадження виробниками кормів процедур НАССР та вимог простежуваності. Запроваджуються чіткі вимоги щодо маркування на всіх етапах виробництва та обігу кормів. Одночасно запроваджується спрощена, еквівалентна європейській система реєстрації.

Окремий блок для реформування – ветеринарний.

Україна не раз опинялася в центрі уваги через спалахи хвороб тварин. Це – і загроза для життя та здоров’я людей та тварин, і збитки для вітчизняних господарств. Така слава не лише надовго паралізує експорт сільськогосподарської продукції, а й боляче б’є по іміджу. Європейці, які серйозно ставляться до свого здоров’я, не відкриють доступ на ринок для м’яса та м’ясних продуктів, що походять з країни/регіону, де зафіксована африканська чума свиней або сказ. І їхня обережність цілком виправдана.

Щоби подолати цю проблему, потрібен постійний контроль за станом здоров’я тварин і ветеринарно-санітарним станом усіх господарств країни. А це неможливо без обов’язкової ідентифікації та реєстрації усіх сільськогосподарських тварин, в тому числі малих господарств. Така система, побудована за європейським прикладом, вже передбачена відповідним законом і впроваджується в Україні.

Окремим законом (також уже ухваленим) виписані детальні правила поводження з різними видами побічних продуктів/відходів тваринного походження. Приміром, практика влаштування могильників біля населених пунктів повинна зникнути як така. Разом із тим, частину відходів тваринництва можна використовувати як добрива або для виробництва біопалива, як це роблять в ЄС.

...і про рослини

Система сертифікації насіння і саджанців за останні роки значною мірою вже приведена у відповідність до вимог ЄС. Нарешті усунуто бар’єри для їхнього ввезення. Водночас удосконалюється механізм експертного визначення якості насіння та саджанців, коли у ній є сумніви. Ці правила захищають інтереси фермерів, котрі хочуть вирощувати в Україні гарні врожаї з якісного насіння.

Ухвалення згаданих законів – лише основа для реальних змін. Крім того, затверджено цілу низку нормативно-правових актів. Розповідь про кожен потягне на окремий повноцінний матеріал, тому пропонуємо ознайомитися з основними заходами на інфографіці.

Відкриваємо європейський ринок

Угода про асоціацію не тільки змінює якість продукції для українських споживачів, але також відкриває для наших виробників величезний ринок Євросоюзу.

Україна вже отримала дозвіл на поставки в ЄС м'яса птиці, риби та рибопродуктів, меду, яєць і яйцепродуктів, молока і молочних продуктів, колагену, кишкової сировини, равликів, а також нехарчових продуктів тваринного походження – наприклад, пуху, пір’я та шкірсировини, технічного казеїну тощо. 290 українських виробників тваринної продукції вже пройшли складні процедури перевірки та отримали право на експорт продуктів тваринного походження до ЄС, у тому числі 110 виробників харчових продуктів тваринного походження.

Мінагрополітики готується до консультацій з ЄС щодо відкриття ринку для української яловичини, в тому числі для цього започатковує безперервний моніторинг великої рогатої худоби на губчасту енцефалопатію – одну з найнебезпечнішим хвороб і для тварин, і для людей.

Та ключова ідея полягає в тому, що, зрештою, взагалі не будуть потрібні жодні дозволи на експорт.

Як це відбувається зараз? Для постачання до ЄС товарів тваринного походження Україна як держава повинна пройти ретельну перевірку Єврокомісією й отримати дозвіл на ввезення певної групи товарів, наприклад молочних продуктів. Після цього Держпродспоживслужба має перевірити молокозавод, що хоче продавати вершкове масло в Німеччині, на відповідність його виробничих потужностей і самого масла вимогам ЄС. Якщо компанія успішно пройшла цю перевірку, її включать до списку виробників, що мають право експорту до Євросоюзу.

Але реформа нашої системи безпечності харчових продуктів має спростити цю складну процедуру – і для держави, і для експортера!

Усі процеси повинні бути гармонізовані з європейськими. У підсумку ЄС має визнати еквівалентність рівня українського санітарного та фітосанітарного захисту з власним. Тоді значно полегшиться доступ на ринок Євросоюзу для всіх наших компаній, які працюватимуть відповідно до нового європейського законодавства (спростяться процедури схвалення експортних потужностей та отримання сертифікатів, будуть скорочені перевірки продукції на кордоні).

Що далі?

Зараз ми чекаємо на ухвалення низки законопроектів, які охоплять усю сферу системи безпечності харчових продуктів. Це, приміром, законопроект про інформування споживачів щодо властивостей харчових продуктів, який гарантує права на інформацію про склад харчового продукту та визначає вимоги до надання такої інформації. Європейські вимоги визначають обов’язковий перелік усіх інгредієнтів продукту (від найбільшого вмісту до найменшого), в т.ч. наявність у ньому алергенів. Ця інформація має бути написана читабельним шрифтом на видному місці упаковки.

Також парламент має ухвалити проект закону, який регулює використання виробниками предметів і матеріалів, призначених для контакту з харчовими продуктами (обгортки, тара тощо). Детальніше про це – в інфографіці.

А ще треба розібратися з використанням харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, новітніх харчових продуктів. Україна має поставити під жорсткий контроль залишки пестицидів, ветеринарних препаратів та агрохімікатів, мікотоксинів тощо у харчових продуктах. Необхідно вдосконалити законодавство стосовно захисту здоров'я рослин, боротьби з інфекційними та іншими захворюваннями тварин, а також щодо благополуччя тварин. Зміняться правила ввезення на митну територію України живих тварин і продуктів тваринного походження.

Сукупно все це має створити в Україні ефективну європейську систему безпечності харчових продуктів, в центрі уваги якої – захист здоров’я та інтересів споживачів. Словом, збільшиться не лише кількість товарів з написом "Made in Ukraine" у крамницях за кордоном. Насамперед, ми самі, купуючи їжу, матимемо значно менше приводів для хвилювання.

Співавтори статті:

Офіс віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;

Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;

"Європейська правда"