Менше ніж два тижні тому українські посадовці, відповідальні за тематику ПАРЄ, вітали один одного з перемогою. Тоді російський парламент офіційно відмовився від участі в роботі асамблеї, і здавалося, що на 2018 рік це питання зняте з порядку денного.

Невдовзі з’ясувалося, що це був лише тактичний хід. Від початку сесії російський наступ поновився. З новою силою.

Генсек Ради Європи почав відкриту кампанію за "прощення" Росії. Вперше за останні роки у Страсбурзі з’явилися представники парламенту РФ. Розпочав роботу "спеціальний комітет" з російського питання.

"Європейська правда" з’ясувала схему, за якою санкції з росіян можуть бути зняті вже у першій половині поточного року.

Та одразу зазначимо: ці події не дають приводу для песимізму. Попри втому від конфлікту багатьох європейців та попри фінансовий шантаж з боку РФ, ми маємо всі підстави розраховувати на перемогу і у цій битві. Хоча боротьба буде непростою.

Що є зараз?

Нинішній статус Росії в ПАРЄ – дуже цікавий. Формально вона ще з 2016 року не перебуває під санкціями!

Річ у тім, що за правилами асамблеї санкції щороку мають схвалюватися заново. 2014-15 роки показали, що у Страсбурзі є більш ніж достатньо голосів для їх підтвердження. Йдеться лише про політичні обмеження, адже ПАРЄ не опікується економікою – росіян позбавляли голосу, права участі у керівних органах, права бути доповідачами. Ну і, звичайно, асамблея щоразу засуджувала незаконні дії РФ у Криму та на Донбасі.

Зрозумівши, що шансів перемогти у цих битвах немає, росіяни знайшли спосіб уникнути щорічної екзекуції: від 2016 року вони "накладають на себе санкції" самостійно – щоразу в січні парламент РФ сам відмовляється від участі в роботі асамблеї на кожен наступний рік.

Така дивна ситуація мало кому до вподоби, хоча вона й могла тривати нескінченно довго. Але у 2017 році Росія змінила правила гри та перейшла до фінансового шантажу. Спершу повідомила, що зменшить на третину свій внесок до бюджету РЄ, а по факту не виконала дві третини фінансових зобов’язань. Варто наголосити, що ПАРЄ сама по собі не має окремого бюджету, а витрати на асамблею – це лише кілька відсотків від загального кошторису Ради Європи. Натомість у решті роботи організації росіяни беруть участь.

Стратегія РФ виявилася дієвою.

Від кінця минулого року представники РФ повторюють: грошей не буде, поки санкції не знімуть.

Тим часом через відсутність російських грошей в організації вже почалася фінансова криза, а від депутатів асамблеї та від дипломатів з інших країн-членів РЄ все частіше доводиться чути про втому від українсько-російського конфлікту.

Боротьба зі зґвалтуванням, страсбурзький рецепт

Є один законний та "правильний" спосіб зняти санкції з РФ: Москва має визнати свої порушення (йдеться і про Крим, і про Донбас) та зробити принаймні перші кроки до виконання резолюцій ПАРЄ.

Так, всі чудово усвідомлюють, що за нинішнього керівництва Росії це залишиться теорією: не буде ані кроків, ані визнання. Тому прибічники повернення РФ розробили альтернативну схему.

У вівторок у Палаці Європи – вперше за останні роки – з’явилися російські депутати. Одразу на високому рівні. Віце-спікер Держдуми Петро Толстой та голова комітету Ради федерації у закордонних справах Костянтин Косачов приїхали, щоби взяти участь у першому засіданні спеціального комітету.

Віце-спікер Держдуми Петро Толстой (в центрі) та голова комітету Ради федерації у міжнародних справах Костянтин Косачов

Формальна назва цього органу мало про що каже: "ad-hoc комітет щодо місії і ролі Парламентської асамблеї". Фактично ж цей орган був створений з єдиною метою: погодити механізм, який дозволить зняти з Росії санкції та повернути її до участі в роботі ПАРЄ.

Причому це не "чутки" і не "джерела". Це завдання комітету декларується офіційно: напрацювати такі зміни до регламенту, які в принципі не дозволять накладати на РФ санкції.

Попри будь-які порушення – і попередні, і майбутні.

Мабуть, найкраще цю ідею охарактеризував голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв.

"Цікавий метод боротьби зі згвалтуваннями: достатньо декриміналізувати цей злочин – і все, згвалтувань у статистиці немає. Так само нам пропонують "декриміналізувати" злочини Росії", – вважає депутат.

Однак представники РФ підтвердили, що це єдиний сценарій, за якого вони повернуться до асамблеї. А ще – ключова деталь – лише в цьому разі Росія відновить сплату внесків до бюджету Ради Європи. Для багатьох у Страсбурзі даний аргумент вартістю у 33 млн євро на рік є справді вагомим.

Чому осінь?

Для прибічників повернення Росії дуже важливо провести зміни до регламенту ще 2018 року. Річ у тому, що в травні наступного року, до 70-ї річниці Ради Європи, планується провести саміт організації, четвертий в її історії.

Саміт без участі Росії лише поглибить кризу у відносинах Страсбурга. До того ж цей сценарій – і так само зрив саміту через російський бойкот – означатиме особисту поразку генсека Турбйорна Ягланда.

Тож не дивно, що він готовий інвестувати чимало зусиль, аби примиритися з Москвою. А без повернення російської делегації до ПАРЄ це буде вкрай складно зробити.

Очікуваний графік повернення росіян став відомий після першого засідання спецкомітету ПАРЄ, і він співпав із тими даними, які ЄП раніше отримувала від джерел в асамблеї. Отже, президент ПАРЄ Мікеле Ніколетті оголосив, що комітет має завершити свою роботу в червні поточного року.

За такого сценарію вже наприкінці червня, на сесії ПАРЄ, може бути проголосоване рішення про зміну процедур асамблеї, тобто про ліквідацію інструменту санкцій. Якщо прибічники повернення РФ матимуть успіх, потрібне буде ще одне голосування, в Комітеті міністрів, яке дозволить росіянам повернутися до ПАРЄ, не чекаючи початку 2019 року. Для цього доведеться внести зміни до статуту Ради Європи (так, це не просто, але заради 33 мільйонів євро…).

І якщо всі ці пункти будуть виконані – то вже у жовтні делегація РФ може тріумфально увійти до зали асамблеї.

Як бачите, процедура непроста, тож графік ще може бути переглянутий.

Ще не відомо, як піде робота, адже перше засідання було ознайомчим, росіяни навіть не брали на ньому слова. Та й перелік запитань до обговорення – настільки масштабний, що лишається незрозумілим, як депутати можуть встигнути опрацювати його за кілька засідань до червня.

Трохи більше ясності з’явиться за два місяці. На 16 березня в Парижі призначене наступне засідання спецкомітету. Ця зустріч пройде без журналістів, що чатують у коридорі. Парламентарі зможуть почуватися вільніше та будуть менш обмежені у часі. Саме тут може розпочатися серйозна розмова про "декриміналізацію зґвалтування".

Не все так погано

Отже, про негативний для нас сценарій ми розповіли. Тепер – про позитиви.

Скасування санкцій та повернення росіян – бажаний сценарій для генсека Ради Європи; цього прагне також нинішній президент ПАРЄ, італієць Ніколетті.

Але чи бажають цього всі інші депутати?

Ключова перевага для України – в тому, що це "прощення" росіян не буде можливим без підтримки більшості ПАРЄ. Причому у відкритому голосуванні, де позиція кожного депутата буде публічною. Досі це грало на користь України. Європейські політики вимушені зважувати на те, що після повернення додому журналісти питатимуть їх про мотиви "прощення агресора", і відповідь про російські мільйони не буде переконливою.

І це не єдиний аргумент проти такої схеми "примирення".

Щоби повернути Росію, асамблеї доведеться відрізати частину своїх повноважень. Добровільно.

Адже йдеться не про разове зняття санкцій – Росія вимагає ліквідувати увесь санкційний механізм!

І йдеться про "прощення" не лише російської влади – правило про заборону санкцій, якщо воно буде схвалене, діятиме для всіх держав-членів Ради Європи.

Щоб додати голосів росіянам, на засідання прибув навіть Педро Аграмунт. Але не факт, що навіть з ним прибічників РФ буде достатньо

Політичні переслідування? Дискримінація жінок, чи нацменшин, чи ЛГБТ? Заборона свободи слова і мітингів? Асамблея не матиме змоги адекватно відреагувати на жодну із цих проблем, якщо вони стануть реальністю.

І до речі, ця можливість не є аж надто теоретичною. Невідомо, куди виведуть складні процеси в Туреччині та Азербайджані. Та й в країнах-членах ЄС не все ідеально – згадаймо про антидемократичні тенденції в Польщі та Угорщині. Чи будуть готові депутати пробачити всім усі гріхи? Наперед, просто про всяк випадок? І чи варте повернення росіян тих ризиків, на які наражає себе ПАРЄ, закривши очі на агресію Росії проти України?

Поки що – зі слів самих росіян – їм не вистачає підтримки. У вівторок ввечері в готелі одна з українських депутаток Марія Іонова стала свідком телефонної розмови Петра Толстого, в якій той звітував невідомому співрозмовнику про відсутність успіху: "Неможливо швидко вирішити питання, склалася неприємна ситуація. А він (хтось із керівних учасників спецкомітету) не має права сприяти напряму, тому змушений був говорити загальними фразами. Ми сиділи тихо на комітеті, бо українці нас провокували, а ми не стали відповідати".

Отже, є серйозні підстави сподіватися, що і надалі аргументи України спрацюють, хоча напевно говорити про це зарано.

Можна лише із певністю стверджувати, що наступні місяці в роботі нашої делегації в ПАРЄ будуть дуже важливими. І непростими.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди",

зі Страсбурга