Наприкінці минулого року уряд вніс зміни до Правил дорожнього руху, тим самим знизивши допустиму швидкість руху транспортних засобів у населених пунктах з 60 до 50 км/год (при цьому ще зберігається дозвіл +20 км/год).

Це рішення одразу ж викликало несприйняття у водіїв, чимало з яких у соцмережах відкрито заявили, що не будуть дотримуватися цього обмеження. Однак такі обмеження вже давно діють у ЄС та рекомендовані ООН та ВООЗ, але у комплексі з низкою інших аспектів системи безпеки руху.

Що це означає для України?

Проблема смертності на дорогах має глобальний характер. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у результаті дорожньо-транспортних пригод на дорогах світу щорічно гине приблизно 1,25 млн осіб, особливо молодь віком від 15 до 29 років.

У 2011 році Організація Об'єднаних Націй оголосила десятиліття дій щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, мета якого – стабілізувати, а потім і скоротити число випадків смерті внаслідок дорожньо-транспортних пригод у всьому світі.

У вересні 2015 року цю мету було доповнено значно більш амбітним завданням в рамках цілей сталого розвитку – до 2020 року скоротити абсолютне число смертей і травм в результаті дорожньо-транспортних пригод на 50%.

Європейська економічна комісія Організації Об’єднаних Націй (ЄЕК ООН), учасником якої є і Україна, затвердила зведену резолюцію про дорожній рух, розроблену на основі багаторічних досліджень причин ДТП. У ній рекомендується країнам-членам зменшити максимально дозволену швидкість руху транспортних засобів у населених пунктах із 60 до 50 км/год.

Європейські країни вже давно йдуть шляхом втілення комплексного підходу до зменшення смертності на дорогах. Так, остання Європейська програма дорожньої безпеки має мету – зменшити смертність на дорогах на 50% до 2020 року порівняно з 2010 роком.

Не обмеженням, а комплексним підходом

Так, у населених пунктах країн Європи рух транспортних засобів дозволятиметься зі швидкістю не більше 50 км/год, а в особливих пунктах - 30 км/год. При цьому в ЄС немає дозволеного ліміту перевищення у 20 км/год, як це поки дозволено в Україні.

Але окрім цього обмеження є ще низка інших факторів. Так, лише ті країни, які застосували комплексний підхід до безпеки руху, що базується на безпечних системах, наразі демонструють найкращі результати щодо зниження смертності.

Цей підхід потребує участі та тісної співпраці низки секторів, зокрема транспорту, охорони здоров’я, поліції, промисловості та громадянського суспільства.

Перш за все, треба звернути увагу на інфраструктуру. В Україні потрібно змінювати підходи до проектування та перепроектування автомобільних доріг, більшість з яких збудовано ще в 60-70-х роках минулого століття. Адже навіть такі нюанси, як ширина смуг, можуть стимулювати зменшення швидкості. Наприклад, в ЄС стандартна ширина однієї смуги для руху  – 3 метри, тоді як в Україні – 3,75 метри. Коли ширина смуги менша, то водій намагається їхати більш обачно, відповідно – з невисокою швидкістю.

Також в Україні є неврегульованим питання щодо розв’язок та поворотів, які часто стають небезпечними ділянками. В ЄС ця проблема вирішується будівництвом розв’язок лише з можливістю повороту праворуч, а не ліворуч із середньої смуги через крайню ліву швидкісну.

Це саме стосується пішохідних переходів. Їх нанесення на небезпечних ділянках в Україні все ще залишається поширеною практикою.  

До цього блоку також належить кількість дорожніх знаків. Її не лише потрібно збільшити, а й встановлювати їх у правильному місці, а не так, як було раніше – обмеження для населених пунктів могло ще діяти на автомагістралях з дозволеною високою швидкістю (чим зловживала ліквідована ДАІ).

Великим блоком йде питання створення системи "праці та відпочинку водіїв" як один із елементів запобігання аваріям. Так, у рамках ЄЕК ООН держави дотримуються норм Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР). На сьогодні Україна дотримується цих норм при здійсненні виключно міжнародних перевезень.

Ця система передбачає запровадження тахографів (прилади для реєстрації швидкості, режиму роботи й відпочинку водіїв та членів екіпажу), пристроїв обмеження швидкості. Все це передбачено директивою № 92/6 "Про встановлення та використання пристроїв обмеження швидкості для певних категорій механічних транспортних засобів у Співтоваристві", яку відповідно до Угоди про асоціацію має імплементувати Україна.

Однак для того щоб ця система запрацювала, потрібно змінити стандарти будівництва доріг – з необхідними для зупинки та відпочинку водіїв спеціальними місцями вздовж трас, місцями для аварійної зупинки, заправками через кожні 50 км тощо.

Ще одним аспектом системи в ЄС є аудит безпеки доріг. Для цього виписана окрема директива 2008/96/ЄС "Про управління безпекою дорожньої інфраструктури", яка, на жаль, не включена до Угоди про асоціацію.

Вкрай гостро стоїть питання контролю та санкцій за перевищення дозволеної швидкості. Не секрет, що у ЄС це питання дуже суворо регулюється, штрафи є високими, за повторення порушення водій може втратити право брати участь у дорожньому русі.

Що вже зроблено в Україні?

Варто наголосити, що Україна вже зробила перші кроки до вирішення цього питання. Ще в червні уряд схвалив Стратегію підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року. Вона передбачає вдвічі знизити смертність на автошляхах завдяки низці заходів і нововведень.

Йдеться про будівництво мінімум 500 кільцевих розв’язок замість сьогоднішніх нерегульованих перехресть, оновлення технічних стандартів для проектування і будівництва доріг, обладнання мінімум 1 тисячі наземних пішохідних переходів, острівців безпеки, освітлення, якісні дорожні знаки, розмітки тощо.

Кошти на ці та інші заходи з безпеки на дорогах направлятимуться в розмірі 5% від надходжень Дорожнього фонду, який почав працювати з 1 січня цього року.

Що ж до ширини смуг, то в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства знаходиться проект державної будівельної норми, яким пропонується зменшити ширину смуги руху в містах. Пропонуються наступні норми для населених пунктів: ширина смуги руху в містах – 3,0 м, на житлових вулицях та проїздах – 2,75 м, на магістральних дорогах у великих містах – 3,5 м.

Проте не вирішеним на сьогодні залишається питання дозволеного ліміту перевищення швидкості, визначеного в Кодексі Україні "Про адміністративні правопорушення" на рівні 20 км/год. Тобто

водії можуть пересуватися зі швидкістю 70 км/год там, де дозволено 50 км/год. Цей ліміт також потрібно змінювати.

До слова, у Верховній раді зареєстровано законопроект №4275 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління у сфері організації та безпеки дорожнього руху", яким пропонується знизити ліміт з 20 до 5 км/год. Елементи системи аудиту безпеки доріг є у законопроекті №7318 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю".

Також у ВР зареєстровано законопроект Кабінету міністрів, який передбачає кількаразове збільшення штрафів за порушення правил дорожнього руху - №7286. Зокрема, у ньому визначено штраф за перевищення швидкості в 50 км/год не 510 грн, як було раніше, а 3400 грн.

Питання у тому, хто це контролюватиме. Оскільки вже два роки, як в Україні на дорогах немає контролю, а запровадження автоматичної фіксації на всій території країни поки має туманні перспективи.

І, звісно, не остання роль – за свідомим підходом як водіїв, так і пішоходів, їхньою повагою до життя одне одного.

Зрозуміло, що без комплексних заходів щодо всіх елементів системи безпеки на дорогах рішення на кшталт зниження швидкості будуть братися громадою на кпини. 

Автори:

Любов Акуленко,

виконавчий директор
ГО "Український центр європейської політики",

Світлана Майструк,

експерт ГО "Український центр європейської політики"