Палити і підривати: хроніка нищення угорських символів та будівель на Закарпатті

Події цієї ночі в Ужгороді, де в самісінькому центрі невідомий підклав вибухівку на підвіконня офісу Товариства угорської культури Закарпаття, опинилися в епіцентрі уваги не тільки всієї України, а й набули міжнародного розголосу.

І не тільки через брутальність провокації, адже вибух спричинив пожежу, що знищила усю будівлю зсередини. Але й тому, що лише три тижні тому цей самий офіс угорців вже намагалися підпалити, жбурнувши у вікно коктейль Молотова.

На жаль, за останні рік-півтора на Закарпатті сталася ціла низка провокаційних подій.

Вони мали спільну мету: створити розбрат в регіоні.

Причому йдеться не лише про останнє загострення відносин між Києвом і Будапештом після ухвалення закону про освіту. Все почалося значно раніше.

Ще понад рік тому на Закарпатті проходили сумнівні круглі столи, з’являлися провокаційні стели та постійно поширювалися фейки про автономію (детальніше – в статті "Хто стоїть за вимогами відокремлення Закарпаття"). До роздмухування конфлікту доклалися чимало сил – згадаймо лише про епопею з прапорами (детальніше – "Хто дозволив та хто знімав угорські прапори з місцевих рад на Закарпатті").

Складається враження, що це хтось системно працює над перетворенням найзахіднішої області України на регіон нестабільності, над створенням атмосфери конфлікту на етнічному ґрунті. Так само, як це роками відбувалося на Донбасі та в Криму, коли Росія готувала ґрунт для своєї агресії.

Ми звели воєдино інформацію про ключові провокації на Закарпатті за останні п'ять років. Ця стаття наочно ілюструє, що напад, який стався минулої ночі в Ужгороді – це чергова ланка у ланцюзі подій.

2013 рік: початок досвіду підпалів

Той, хто не надто добре знає закарпатські міста, може навіть помилково вирішити, що світлини, наведені нижче – це фото з місця сьогоднішніх подій.

Але це інше. В липні 2013 року вже горів офіс Товариства угорської культури Закарпаття, але не в Ужгороді, а в Берегові.

Примітно, що тоді – як і нині – будівлю підпалили вночі, коли в офісі нікого не було. Повідомлялося, що тоді у вікно спілки угорців жбурнули цеглину, а після того залили всередину легкозаймисту суміш та підпалили.

Винуватців нападу так і не знайшли.

І це був не перший досвід підпалів для закарпатських угорців.

Атаки на поета

Того ж 2013 року, але у квітні, у Берегові горів також пам’ятник Шандору Петефі на площі Ференца Ракоці II – тобто в самісінькому центрі міста. Що було метою паліїв, вандалізм чи провокація – достеменно не відомо.

Варто зауважити, що цей монумент страждав до цього неодноразово: йому відламували руку на початку 1990-х (зловмисника знайшли і покарали), обливали чорною фарбою у 2007-му (тоді винуватця не знайшли).

Аналогічний пам’ятник Шандору Петефі в Ужгороді також нівечили, і не раз: від нього вже чотири рази відламували шаблю, останні рази – у 2016, 2015 та 2011 роках, а у березні 2009-го – облили білою фарбою. Одного разу зловмисника навіть затримали, ним виявився пенсіонер з Дніпропетровщини, який тимчасово проживав в Ужгороді й, за його словами, зрізав шаблю, аби здати на металобрухт.

Можливо, в епізоді з шаблею пояснення було щирим. Але в інших випадках пояснити логіку нападників складно чимось іншим, аніж бажанням "розпалити регіон". Поет та революціонер Петефі – один з найвидатніших угорців XIX сторіччя. Водночас він не є суперечливою фігурою, в Україні до нього немає і в принципі не може бути претензій, навіть від найрадикальніших політиків.

До та після 2014: удари по перевалу

У березні 2014 року, у розпал трагічних подій у Криму та на початку гібридної війни на Сході України, на Закарпатті підпалили меморіал на Верецькому перевалі, присвячений 1100-річчю приходу угорців до Карпатського басейну.

Є навіть відео тієї провокації, записане камерою спостереження.

Камеру там, на безлюдному перевалі, встановили не випадково. Монумент спорудили ще в 1996 році, але  у останні роки він постійно стає об’єктом вандалізму. Його вже підпалювали в 2011 році, і тоді в тій справі підозрювали трьох закарпатських "свободівців". У 2012-му монумент розмалювали написами "Смерть мадярам", "Тут Україна".

Минуло три роки – і Верецький перевал знову опинився в новинах.

У жовтні 2017 року міністр МВС Арсен Аваков повідомив про затримання групи осіб, які планували понівечити той самий угорський монумент, і серйозніше, ніж минулого разу. Тепер його хотіли підірвати.

Затримані – жителі Черкаської області, які, за твердженням силовиків, за гроші готували теракт на Закарпатті. У них вилучили зброю, спеціально підготовлений вибуховий пристрій з приєднаним газовим балоном (для потужнішої детонації) і гранати РГД-5.

При чому тут, знову ж таки, можна говорити про системне розпалювання ворожнечі у відносинах України з іншими державами.  До того саме ці чоловіки обстріляли з гранатомета консульство Польщі в Луцьку, додавши проблем у стосунки Києва та Варшави.  А перед тим - кидали гранату в посольство США, паплюжили могилу рабі Нахмана в Умані, залишили антисемітські написи на синагозі в Чернівцях тощо.

2018 рік: нове загострення

Нинішні події відбуваються на складному тлі: через суперечності навколо освітнього закону довіра між Києвом та Будапештом впала до найнижчого рівня. І саме зараз зовнішні сили (а про це можна говорити з певністю!) взялися підливати олії у вогонь конфлікту.

Від початку року (точніше, протягом одного місяця) було двічі здійснено напад на офіс спілки угорців в Ужгороді: 4 лютого в будівлю на набережній в центрі Ужгорода жбурнули коктейль Молотова, а 27 лютого – підклали вибухівку.

Причому щодо першого нападу спецслужбам вдалося доволі оперативно встановити підозрюваних. І хоча вони відразу залишили територію України, днями їх затримали польські спецслужби.

Єдина розрада – те, що цей напад викликав в Україні однозначне засудження.

В усіх заявах звучать якнайменше натяки, що замовник злочину – не в Україні.

Це прозвучало і від міністра Павла Клімкіна, і від посла України в Угорщині Любові Непоп, і від урядовців, і від депутатів... А голова ОДА Геннадій Москаль у властивій йому манері прямо вказав, що підрив офісу угорців в Ужгороді – справа рук ФСБ.

Та найголовніше, що цю думку підтримують також самі представники угорської меншини. У вівторок заступник голови Закарпатської облради і один із лідерів Товариства угорської культури Закарпаття Йосип Борто однозначно заявив: це не могли зробити ані громадяни України, ані угорці.

Є підстави сподіватися, що цю думку почують також у Будапешті. Адже нова "війна", якщо вона розпочнеться через ці провокації, не піде на користь жодній зі сторін. І найголовніше: вона точно не допоможе угорськомовним українцям Закарпаття.

Автор: Дмитро Тужанський,

для "Європейської правди"