26 лютого в Берліні пройшов з’їзд німецького Християнсько-демократичного союзу (ХДС). Партія Ангели Меркель мала вирішити, чи підтримувати погоджений з керівництвом соціал-демократів проект коаліційної угоди.

Результати з’їзду викликали справжній "вау-ефект" у німецькому суспільстві. Адже партія пішла на несподівані кроки заради вирішення застарілих проблем.

Цих проблем накопичилося більш ніж достатньо. Це й найнижчий з 1949 року результат голосування, і поява в політичному спектрі партії, правішої за ХДС, і неоднозначне врегулювання міграційної кризи, і невдалі коаліційні перемовини з "зеленими" та вільними демократами, і, зрештою, поступки під час коаліційних переговорів на адресу есдеків.

Зрештою, ці проблеми вкотре винесли на порядок денний питання лідерства Ангели Меркель.

Однак сама в.о. канцлера вкотре продемонструвала, що "списувати її до архіву" поки зарано. Зі складної ситуації Меркель вийшла у власному стилі – обставивши поступки опонентам як власну перемогу.

Нове обличчя ХДС

Одним із цих кроків стало висування Аннегрет Крамп-Карренбауер на посаду генерального секретаря партії.

Про втрату Петером Таубером політичного впливу стало відомо ще наприкінці літа 2017 року. Саме тоді Меркель уповноважила працювати над передвиборчою програмою не 43-річного генсека, а керівника відомства канцлера Петера Альтмайєра.

Пізніше Таубер не відігравав помітної ролі в переговорах щодо "Ямайки". А від перемовин щодо продовження "великої коаліції" взагалі відсторонився через захворювання. Тож його відставка не була неочікуваною.

Натомість 55-річна Крамп-Карренбауер має значний політичний досвід та користується довірою всередині партії. Вона відома за минулорічними виборами в Саарі, де християнські демократи отримали понад 40% голосів, не добравши лише 25 місць до парламентської більшості.

Тож і не дивно, що опитування членів ХДС, проведене в грудні 2017 року, виявило, що понад 45% однопартійців Крамп-Карренбауер бажають бачити її в якості наступниці Ангели Меркель на посаді голови партії та пов'язують з нею оновлення політсили. Зрештою, 98,87% делегатів з’їзду 26 лютого підтвердили цю довіру, обравши АКК (як називають нову генеральну секретарку) на посаду генерального секретаря ХДС.

Аннегрет Крамп-Карренбауер та Ангела Меркель

Колишній саарській прем’єрці доведеться виконувати "роботу над помилками". Саме вона буде відповідальною за повернення на бік ХДС мільйонів виборців, що пішли до євроскептиків з "Альтернативи для Німеччини" чи лібералів з Вільної демократичної партії.

Зрештою, АКК доведеться працювати над оновленням партії, відповідальної не лише за уряд, але й за посаду канцлера. Таке завдання навряд чи можна назвати легким.

Натомість Ангела Меркель отримала дві тактичні переваги.

По-перше, вона оголосила про персональний склад тієї частини уряду, що номінується ХДС, за тиждень до оприлюднення результатів голосування щодо коаліції серед есдеків. Таким чином Меркель неформально натиснула на рядових соціал-демократів в плані підтримки нового-старого альянсу.

По-друге, в.о. канцлера, за якою визнають недостатню схильність до вирішення стратегічних питань, обставила ситуацію так, що за вирішення цих питань візьмуться інші, однак її лідерство збережеться.

Жінки та опоненти

Інший гучний результат з’їзду ХДС – затвердження урядової команди від християнських демократів.

ХДС у новому кабінеті великої коаліції представлятимуть порівняно нові для політичного Берліна обличчя. Так, урядова команда ХДС стала ще більш жіночою: п’ять з восьми номінованих християнськими демократами майбутніх міністрів є жінками.

До того ж, обличчя християнсько-демократичної частини кабінету значно помолодшало - в порівнянні з його попереднім складом, середній вік міністрів знизився на 15 років.

З іншого боку, "стара гвардія", наближена особисто до Меркель, зберігатиме свій вплив. У даному випадку йдеться, передовсім, про Петера Альтмайєра, чинного керівника відомства канцлера та в.о. міністра фінансів. Очікується, що він стане першим з 1966 року християнським демократом на чолі Міністерства економіки.

Йому дістанеться "суперміністерство", що опікується не лише економічною політикою, але й енергетикою. В останньому вимірі йому знадобиться досвід керівництва Міністерством екології в 2012-2013 роках.

Альтмайєру доведеться знаходити спільну мову з німецьким бізнесом в питаннях санкційної політики.

Враховуючи близькість його підходів до Меркель, слід очікувати, вочевидь, зниження інтенсивності закликів до послаблення запроваджених проти Росії обмежень на кшталт тих, що лунають від нинішньої міністерки економіки Бриґітти Цюпрес чи її попередника й голови МЗС Зіґмара Ґабріеля.

З іншого боку, Альтмайєр як очільник енергетичного відомства нестиме вагому частину відповідальності в плані реалізації проекту побудови газопроводу "Північний потік-2".

Петер Альтмайєр

Іншою представницею "старої гвардії" стане чинна міністерка оборони Урсула фон дер Ляйєн. Її впродовж довгого часу вважали мало не потенційною наступницею Ангели Меркель або новим заступником генсека НАТО.

Перед нею стоять непрості завдання. По-перше, необхідно знайти рішення для питання нееквівалентності між рівнем забезпечення німецьких збройних сил та експорту озброєнь.

По-друге, слід забезпечити достатнє фінансування потреб армії та його відповідність цілям, задекларованим під час Уельського саміту НАТО 2014 року.

По-третє, доведеться виконувати власні обіцянки з впровадження електронного управління військами, завершення розгортання командування з кібербезпеки та підвищення рівня грошового й соціального забезпечення військовослужбовців. При цьому опонуватимуть фон дер Ляйєн потенційні союзники по коаліції з СДПН, котрі проти збільшення військових видатків.   

Водночас до уряду ХДС висунув і низку авторитетних "молодих облич": посаду голови Міністерства сільського господарства може отримати Юлія Кльокнер, а державного міністра у відомстві канцлера з питань міграції, біженців та інтеграції - Аннетте Віддманн-Мауц.

Наступного ж представника християнських демократів навряд чи очікували побачити в уряді.

В даному випадку йдеться про 37-річного представника консервативного крила ХДС Єнса Шпана, висунутого на посаду голови Міністерства охорони здоров’я. Саме його впродовж тривалого часу вважали чи не найбільш вірогідним кандидатом на посаду генерального секретаря партії. Шпан з 2014 року належить до президії ХДС та відомий критичним ставленням до канцлерки.

Шпан критикував голову ХДС за відмову встановлювати рамкові умови для прийняття біженців. Нині ж він виступає на підтримку законодавчого обмеження прийому біженців та встановлення вимог з інтеграції до суспільства в якості передумов до перебування на теренах ФРН.

Єнс Шпан

Реноме консерватора додають Шпану і його пропозиції щодо заборони на носіння хіджабу, запровадження законодавчого регулювання ісламу чи апеляції до засилля англійської мови в суспільстві.

Це, втім, уживається в його особистості з належністю до ЛГБТ-спільноти, через яку сам політик періодично піддається різного роду нападкам.

Для Сходу посад немає

Меркель вдалося привести до уряду нові персоналії, що, безумовно, не можна не визнати вдалим PR-ходом. З іншого боку, маємо тенденції, що впливатимуть на представників християнських демократів включно з самою канцлеркою за умови створення нового уряду великої коаліції.

По-перше, до уряду потрапили політики, критично налаштовані щодо певних аспектів політики Ангели Меркель.

По-друге, з’їзд християнських демократів 26 лютого продемонстрував, що члени партії не проти подискутувати щодо її позицій та майбутнього.

Пішовши на поступки в питаннях персонального складу нового кабінету, Меркель показала готовність до складних дискусій.

По-третє, канцлерці може стати важче працювати ще й через те, що з уряду підуть її перевірені союзники – екс-міністр охорони здоров’я Херманн Грьое та в.о. очільника МВС Томас де Мезьєр.

По-четверте, експерти та політики вже встигли дорікнути Меркель, що в її частині майбутнього кабінету відсутні представники Східної Німеччини.

Проблема представництва "нових земель" в уряді, до слова, продовжує залишатися вагомою, адже в чинному кабінеті лише Йоханна Ванка має східнонімецьке походження. Цим самим питанням дорікнув канцлерці й голова уряду Бранденбурга соціал-демократ Дітмар Войдтке під час нещодавньої зустрічі, присвяченої впливу антиросійських санкцій на економіку "нових земель".

Адже недостатнє представництво на федеральному рівні та навіть у керівництві самих східнонімецьких регіонів уродженців цих територій експерти вважають однією з причин колосального зростання рейтингів євроскептиків на німецькому Сході.

І ці проблеми ставлять нові питання. Чи призведуть кадрові зміни у ХДС до оновлення партії?

А найголовніше, чи зможе нова команда Меркель ефективно протистояти популістам та євроскептикам?

Автор: Віктор Савінок,

аспірант Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка,

для "Європейської правди"