Поліція Польщі передала до суду справу щодо транскордонного злочину, який мав на меті остаточно розсварити Україну та Угорщину, а після того – розповіла журналістам подробиці справи.

Нагадаємо, в лютому 2018 року в Ужгороді двічі займалася будівля Товариства угорської культури Закарпаття, KMKSZ. Щоразу – через підпал. Польська поліція розслідувала перший з цих нападів, оскільки тоді паліями було двоє громадян Польщі.

Ця історія нагадує справжній детектив.

За нападниками стояли представники відверто проросійської польської партії, але замовлення вони отримали не з Росії, а... з Німеччини. І хоча слідство не називає імені підозрюваного замовника, та натякає, що йдеться про німця, що є представником проросійських сил.

Чи знали про запланований підпал в Угорщині? Це запитання залишається відкритим. З одного боку, в перехопленій СМСці паліям був натяк саме на замовників-угорців. Однак дуже ймовірно, що це була частина плану із загострення українсько-угорських відносин. До того ж, жодного зв’язку з нібито угорськими замовниками польські слідчі не знайшли.

Щоби розібратися, хто на навіщо здійснив напад на угорську будівлю на Закарпатті (який згодом кваліфікували як теракт), звідки у Польщі взялися відверто проросійські сили, та до чого вони тут взагалі - "Європейська правда" нагадує про свою публікацію із детальним описом зв’язків між "друзями Росії", задіяних у цій провокації

* * * * *

Участь громадян Євросоюзу у провокаціях (чи навіть терактах) проти інших країн ЄС на території України?

Ще місяць тому це могло би здатися абсурдом, але нині стає реальністю. 

Два дні тому Агентство внутрішньої безпеки Польщі заявило про затримання трьох чоловіків, яких підозрюють у підпалі офісу Товариства угорської культури в Ужгороді 4 лютого. Затримання відбулося у співпраці з СБУ. Щодо двох осіб — тих, кого ідентифікували серед паліїв — наразі застосований тримісячний арешт, одного відпустили під нагляд поліції. Тепер слідчі вивчають міжнародні контакти підозрюваних.

Про те, що за провокацією із "коктейлем Молотова", яка додала проблем у відносини України та Угорщини, стоять іноземці, стало відомо невдовзі після підпалу.

Тоді голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль заявив, що до справи причетні громадяни однієї з країн ЄС, а 21 лютого назвав конкретні імена: 21-річного Адріана Марглевського з Кракова і 25-річного Томаша Рафала Шимков’яка з Бидгощі. Обидва є членами праворадикального неофашистського угруповання "Фаланга", яке голосно заявило про себе у Польщі відразу після початку російської агресії на Донбасі.

Сама назва "Фаланга" пов’язана з історією міжвоєнного польського націоналістичного руху. Сучасні "фалангісти" теж марширують під гаслами "Сильний народ та велика батьківщина" й "Велика католицька Польща".

Однак мають і принципову відмінність — вони покохали путінську Росію.

"Фаланга" позиціонує себе як угруповання, котре діє на користь створення альтернативи домінуючій у Польщі "євроатлантичній повістці". Через свій медіа-ресурс Х-портал "фалангісти" закликають боротися з "американським імперіалізмом", "сіоністським диктатом" та підтримувати народи, що потерпають від ініційованих США та Ізраїлем конфліктів.

Якщо міжвоєнна "Фаланга" доволі гостро виступала проти лівих, то сучасному угрупованню ліві не заважають — "Фаланга" має чимало зв’язків з польською прокремлівською партією "Зміна", яка сповідує ультраліву ідеологію. Дві польські партії, які належать до протилежних ідеологічних таборів, об'єднують крайній антиамериканізм та підтримка твердого курсу президента Путіна.

Лідером "Фаланги", як і головним редактором Х-порталу, є Бартош Бекер, молодий випускник політології, також симпатик Путіна та противник НАТО, котрий не проти як одягнути георгіївську стрічку, так і полякати поляків "бандеризмом". Сам він представляється "незалежним журналістом", який нібито намагається "врівноважити пануючий у польських ЗМІ проамериканський дискурс". У 2013 році на запрошення уряду Башара аль-Асада Бекер відвідав Сирію, у лютому 2014-го поїхав на Майдан, де наполегливо вишукував портрети Степана Бандери.

Резонанс у Польщі мали його поїздки на Донбас навесні та влітку 2014-го, де Бекер записав інтерв’ю з ватажками так званої "ДНР" та провів панель про народні революції. Під час мітингу сепаратистів у Донецьку влітку 2014-го Бартош Бекер заявив: "Я не є представником польського проатлантичного уряду. Я представляю польський народ, який виступає проти присутності терористів з НАТО у Польщі". Разом з лідером угруповання на Схід України приїжджали в той період принаймні ще кілька "фалангістів".

Одного з них — Даріуша Леманського — розшукує польська прокуратура за участь у незаконному закордонному збройному формуванні. Проте наразі Леманський, як й інший "фалангіст" Давід Гудзец, перебувають поза Польщею.

У серпні 2014 очолювана Бекером "Фаланга" під прапорами ДНР та ЛНР протестувала під українським посольством у Варшаві проти "єврейського фашизму" при владі у Києві та закликала захистити "новоросійську громадськість" від Порошенка. А вже у жовтні українські прикордонники заборонили кільком представникам "Фаланги" в’їзд до України строком на три роки.

Бекер тоді хвалився забороною на фейсбуці, і до фото з печаткою додав підпис: цікаво, що довше протримається — ця заборона чи президент Порошенко? Тоді Х-портал написав, що українська влада створює чорні списки з тих, хто не поділяє "офіційну пропаганду Києва" щодо конфлікту на Донбасі.

Портал досі приділяє велику увагу подіям в Україні.

У своїх публікаціях "фалангісти" роблять прямі паралелі між подіями на Волині у 1943-44 та політикою Києва на Донбасі, називаючи АТО "геноцидом".

Звісно ж, публікаціями в інтернеті справа не обмежується.

"Фалангісти" справді працюють над розпаленням ворожнечі, підливаючи олії у суперечки між Україною та Польщею.

Аби вберегти поляків від "можливої агресії бандерівців", влітку 2015 року "Фаланга" навіть анонсувала створення мілітаризованих патрулів у Південно-Східній Польщі, які охоронятимуть кордон від "нічних бандерівських рейдів". І хоча відповідне відео, викладене в інтернеті, підтверджує факт порушення польського законодавства — бо громадяни не можуть свавільно дублювати функції прикордонників чи інших силових структур, — його учасники залишилися на свободі.

Окрім контактів з партією "Зміна", Бекер певний час навіть був заступником її лідера Матеуша Піскорського, котрий вже понад рік перебуває під арештом за звинуваченнями у шпигунстві на користь Росії.

"Фаланга" має також інші цікаві персональні контакти. Минулого року відомий борець з "бандеризмом" ксьондз Тадеуш Ісакович-Залеський організовував у Кракові День пам’яті жертв геноциду поляків на Східних кресах і запросив Бекера до почесного комітету заходу. Серед членів комітету також опинився віце-міністр юстиції Патрик Які та репер Мацей "Птах" Пташник, автор "хітів" "Косово сербське" та "Ненависть до поліції".

Проте "Фалангу" цікавлять не тільки мітинги та постановочні рейди у військовій формі.

Так, діячі організації зацікавилися можливістю стати частиною Військ територіальної оборони, що їх Польща вирішила створити у 2016 році для протидії можливій російській загрозі.

До цих військ мало приєднатися, зокрема, краківське "Товариство одиниця стрілецька 2039", де з 80 членів принаймні кільканадцять є членами "Фаланги" або мають зв’язки зі "Зміною". Зокрема, співзасновник "одиниці" Міхал Прокопович влітку 2016-го брав участь у демонстрації проти проведення саміту НАТО у Варшаві.

"Стрільцям" навіть вдалося взяти участь у натівських навчаннях "Анаконда", проте після розголосу в ЗМІ Міністерство оборони Польщі вирішило обмежити співпрацю з організацією.

Тепер прокремлівська організація з Польщі вийшла на міжнародний рівень. Участь "фалангістів" у підпалі офісу Товариства угорської культури в Ужгороді відкриває нову сторінку у вже й так непростій історії провокацій, здійснених проти нацменшин або іноземних диппредставництв в Україні.

Якщо раніше фрази українських урядовців про "кремлівський слід" багатьма сприймалися як відмовка, то репутація "Фаланги" не дає приводу сумніватися у прямому замовленні з Москви.

Очевидною стала небезпечна тенденція: бажаючи посварити Київ із західними сусідами, Москва буде грати не тільки ресурсами, наявними на терені України, а й залучатиме громадян інших країн.

Чому Кремль для провокації в Ужгороді вирішив використати саме польських громадян?

Редактор порталу polukr.net Даріуш Матерняк у коментарі "Європейській правді" зазначив, що акція могла мати на меті використати стан польсько-угорських відносин, які останнім часом позиціонуються як особливо дружні. "Можливо, акція мала стати виявом "братньої допомоги" поляків "пригнобленим бандерівською владою" угорцям. І не варто виключати, що прораховувався також побічний ефект — погіршення польсько-українських відносин".

Чи було це спланованим наміром, чи ні, але події в Ужгороді справді здатні підвищити напругу у відносинах України та Польщі.

Для цього достатньо, щоби українська сторона почала використовувати ужгородський інцидент як аргумент у публічному діалозі з Варшавою. Така стратегія цілком відповідає очікуванням організаторів ужгородського нападу, а отже, може стати підгрунтям для нових та нових провокацій. Тож політикам з обох боків кордону варто зважати на це та ретельно зважувати висловлювання.

Натомість "на угорському фронті" не варто чекати змін.

Оперативне розслідування підпалу так і не розрядило напружену атмосферу відносин між Києвом та Будапештом — вже після оголошення про затримання поляків відбулося чергове підпалення спілки угорців. Попри арешти в Польщі, Будапешт і надалі покладає відповідальність за ці події на Київ.

Угорці воліють не помічати очевидних зв’язків нападників з Москвою

І хоча в перших заявах представники спілки угорців були переконані, що їхній офіс знову атакували не українці, вже за два дні їхня позиція змінилася. В останній день зими з’явилася нова заява - мовляв, до теракту в Ужгороді призвела антиугорська кампанія в Україні. І ані слова про РФ!

Тому не варто сподіватися, що навіть об’єктивне розслідування змусить Віктора Орбана відмовитися від тиску на Україну.

Автор: Олена Бабакова,

журналіст (Варшава), 

для Європейської правди