Вже майже чотири роки, як для українських експортерів де-факто почала діяти зона вільної торгівлі з ЄС.

Формально тимчасове застосування розділу IV Угоди про асоціацію розпочалось лише 1 січня 2016 року. Але з кінця квітня 2014 року запрацювали автономні торговельні преференції Європейського Союзу, які відкрили ринок ЄС для українських товарів на тих самих умовах, що й в рамках поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

Отже, що змінилось за ці чотири роки?

Загальна динаміка

За результатами 2017 року український експорт товарів в ЄС виріс на 30% та досяг рекордних $17,5 млрд (дані Укрстату). Це є найвищим показником з 2012 року, коли частина України ще не була окупована.

Темпи приросту експорту в ЄС були більш ніж вдвічі вищими, аніж в інші країни світу, що забезпечило подальше зростання значущості ЄС як експортного напрямку для українських виробників.

Вперше з початку спостережень частка ЄС перевищила 40% загального товарного експорту України.

До цього найвищим був показник 2003 року – 38%.

Ще одна позитивна новина – більш ніж половину приросту було досягнуто завдяки збільшенню реального експорту, тобто експорту, виміряного у сталих цінах. Цікаво, що обсяги реального експорту в решту країн світу майже не зросли.

Таким чином, саме експорт в ЄС зробив позитивний внесок у зростання реального ВВП України у 2017 році.

Динаміка номінального експорту товарів в ЄС-28, 1996-2017, без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м.Севастополя та частини зони проведення АТО

Графік 1: Динаміка номінального експорту товарів в ЄС-28, 1996-2017, без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя та частини зони проведення АТО

Важливість ринку ЄС зростає не лише для експорту країни в цілому, але й для виробників окремих товарів.

Якщо у 2013 році 30% експорту до Євросоюзу займали товари, для яких ЄС був домінантним ринком (туди спрямовувалось понад 75% загального експорту цього товару), то в 2017 році ця частка сягнула 39%.

Це відбулось за рахунок скорочення частки товарів з низькою орієнтованістю на ринок ЄС, тобто товарів з часткою ЄС у їх експорті менше 25%.

Структура українського експорту в ЄС за ступенем орієнтованості на ринок ЄС, 2013 vs 2017

Структурні зміни

На відміну від 2013 року, коли сировина, напівфабрикати та перероблена продукція займали майже однакові частки в експорті в ЄС, у 2017 році основу експорту в ЄС становила перероблена (processed) продукція.

Зростання важливості переробленої продукції розпочалось одночасно з лібералізацією доступу до європейського ринку, й поки що ця тенденція доволі стала. У 2017 році частка переробленої продукції склала $7,6 млрд, або 43% експорту в ЄС, а вартість зросла на 41% порівняно з 2013 роком.

Для порівняння, частка сировини склала у 2017 році 29% експорту в ЄС, напівфабрикатів – 27%.

Структура українського експорту товарів за рівнем переробки, 2013-2017

Приблизно дві третини переробленої продукції постачається промисловим споживачам в ЄС, що робить українських експортерів частиною європейських виробничих ланцюжків.

Одним з найвідоміших прикладів участі України у виробничих ланцюжках ЄС є, безумовно, виробництво електричного устаткування для автомобільної промисловості. У 2017 році комплекти проводів для транспортних засобів були третім за вартістю експорту в ЄС товаром: $1,2 млрд, що на 28% більше, ніж у 2013-му.

За інформацією моніторингової групи "Підприємства України", з 2015 року на території країни відкрилось щонайменше дев’ять нових заводів цього профілю з загальною кількістю робочих місць – близько 15 тисяч.

Менше говорять про експорт, наприклад, антен, на які припадає $0,2 млрд експорту та вартість поставок яких в ЄС збільшилась майже вдесятеро за останні п’ять років.

Серед товарів харчової промисловості, які належать до категорій "перероблена продукція" та "товар проміжного споживання", найбільшим є експорт сирої соняшникової олії, що зберігає домінуючи позиції в українському експорті до ЄС.

Структура експорту товарів до ЄС за широкими економічними категоріями, 2013-2017

Хоча експорт товарів проміжного споживання залишається основною категорією експорту в ЄС, поступово зростає частка експорту споживчих товарів.

У 2016-2017 роках споживчі товари становили 13% експорту порівняно з 9% у 2013-му (Графік 4). Темпи приросту експорту споживчих товарів склали 55% за 2013-2017 роки, а вартість зросла з $1,5 млрд у 2013 до $2,3 млрд  у 2017-му.

Понад дві третини експорту споживчих товарів до ЄС складають промислові товари, зокрема товари з середньою тривалістю використання (одяг, взуття та іграшки), а також товари тривалого використання, як-то меблі та електронагрівальні прилади.

Структура експорту в ЄС за широкими економічними категоріями, 2013-2017

Лідери експорту

Хоча загальна структура експорту в ЄС поступово змінюється, ці зміни поки що не вплинули на "лідерів".

Як і п’ять років тому, в експорті зберігається вісімка "лідерів" – товарів, які стабільно займають перші позиції в експорті та є головними рушіями його зростання.

У 2017 році на топ-8 товарів-"лідерів" припадало 42% товарного експорту в ЄС.

Це свідчить про досі високий рівень концентрації експорту на кількох товарних позиціях, а отже, його високу чутливість до коливань світових цін або змін у торговельній політиці.

Наприклад, у другій половині 2017 року ЄС ввів ненульове ввізне мито на кукурудзу, від якого вочевидь постраждає український експорт цього товару в ЄС, оскільки кукурудза є одним з тим товарів, щодо яких діють тарифні квоти в ЄС.

Однак певні зрушення відбуваються. Зокрема, у 2017 році розподіл часток у експорті до ЄС товарів-"лідерів" став значно більш рівномірним, а отже, залежність від одного певного товару поступово зменшується.

Товарна структура експорту в ЄС: незмінні "топ-8", 2013 vs 2017

Хоча головні товари українського експорту в ЄС залишаються незмінними, на ринок Євросоюзу активно виходять нові товари.

Якщо у 2013 році Україна постачала в країни ЄС 75% товарних позицій загального експорту, то у 2017 році асортимент поставок в ЄС складав вже 81%, при тому що кількість товарних позицій загального експорту України за цей час поступово зростала.

Це спростовує міф, що українські виробники неспроможні конкурувати на ринку ЄС та лише обмежена кількість товарних позицій українського експорту може знайти на цьому ринку свого покупця.

Насправді ж абсолютну більшість товарів, які Україна експортує, вона постачає також і в ЄС.

У 2017 році на ринок Євросоюзу вийшло близько сотні "абсолютно нових" для цього ринку товарів, тобто таких, що не постачались до ЄС протягом попередніх п’яти років. Загальна сума "абсолютно нового" експорту склала $2,8 млн.

Серед "новачків" приблизно 20% зайняло вершкове масло (гарний приклад успішності зусиль по адаптації до вимог ЄС щодо безпечності харчової продукції), ще 15% – конвеєри для підземних робіт. Далі в переліку – руди та концентрати рідкісних металів, порошок магнію, транспортні засоби для пересування снігом, машини для текстильної промисловості та лікарські засоби, що містять антибіотики.

З цих товарів приблизно половина позицій, зокрема руди металів, магній та лікарські засоби, на суму $1,3 млн постачались Україною виключно на ринок ЄС.

У підсумку, 2017 рік був дуже успішним для українського експорту в ЄС.

По-перше, вартісні показники експорту відновились до "докризових" значень, незважаючи на іншу порівняльну базу (за цей час Україна втратила контроль над значною частиною території та виробничих активів).

По-друге, зростання експорту в ЄС відбулось переважно за рахунок збільшення реального експорту (тобто експорту, розрахованого в сталих цінах попередніх періодів).

По-третє, збереглось домінування в експорті до ЄС переробленої продукції, частка якої у 2017 році перевищувала сировину на 14 відсоткових пунктів.

По-четверте, хоча товарні "лідери" експорту в ЄС залишаються незмінними (кукурудза, соняшникова олія, комплекти проводів, руди, сталь), загальний асортимент поставок до Євросоюзу постійно зростає, а отже, експорт поступово диверсифікується.

Більше того, більшість товарної номенклатури українського експорту постачається в ЄС, а це означає, що українські товари здатні конкурувати на цьому ринку.

Автор: Вероніка Мовчан,

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Стаття підготовлена в рамках проекту "Розуміння угод про асоціацію між ЄС та Україною, Молдовою і Грузією", який реалізується консорціумом, до складу якого входять Центр досліджень європейської політики, Брюссель (лідер консорціуму), Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (Київ), "Реформатікс" (Тбілісі) та "Експерт-груп" (Кишинів), за фінансової підтримки Уряду Швеції.

Детальніше про Угоду про асоціацію можна прочитати в посібнику "Поглиблення відносин ЄС та України: Що, чому і як?"